На 87-му році життя помер письменник-сатирик Михайло Жванецький
Про це повідомив РБК його представник, режисер Олег Сташкевич.
Причини смерті письменника Сташкевич не назвав.
Михайло Жванецький виступав на сцені з 1960-х років. У жовтні 2020 року стало відомо, що сатирик завершив концертну діяльність. Його представник Олег Сташкевич говорив, що Жванецький «відчуває себе літньою людиною».
У 2019 році неоднозначну реакцію в Україні викликало нагородження Жванецького до 85-річчя орденом у РФ, прийнятим із рук Володимира Путіна. Але письменник тоді звернувся до українців з проханням зрозуміти його рішення не відмовлятися від цієї нагороди.
Жванецький народився 6 березня 1934 року в Одесі в родині лікарів. У 1956 році закінчив ОІІМФ – Одеський інститут інженерів морського флоту за фахом «Інженер-механік підйомно-транспортного устаткування портів».
Якийсь час працював в Одеському порту за фахом. У студентські роки брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри і монологи, які часто сам і виконував у студентському театрі «Парнас-2», де виступали також майбутні знамениті актори естради Віктор Ільченко і Роман Карцев.
Жванецький написав багато текстів для класика радянської естради Аркадія Райкіна.
Кілька цитат Жванецького про Україну:
“Я дуже хочу в Одесу – без неї не можу! Однак зараз, коли карантин, важко загадувати. Зазвичай в Одесі я проводжу все літо”.
“Я все життя пишу тільки про Одесу. Це мої розповіді по всьому світу. Одеса – це перлина України. І все, що мені властиво: мова, гумор, характер, афоризми, всі мої крики, зойки, все, що я створюю і видаю, – з життя Одеси. З цим виступаю по всьому світу. Мені дали орден за мої розповіді про Одесу, і я його прийняв. Як мій тато-лікар прийняв в Одесі орден Трудового Червоного Прапора. Одеса – моя маленька країна”.
“У Росії є те, що відрізняє її від України в гіршу сторону – озлоблене населення”.
“Одесу люблю. Київ люблю, Дніпропетровськ поважаю. Це ж треба – стільки вождів за такий період. Ялту люблю. Севастополь, Харків, Донецьк”.
“Що ще мене пов’язує з Україною, крім їжі, моря, повітря, гумору… Мабуть, люди, які важко живуть на її землі”.
