Словник доби. Карантин

Карантин від італійського “quaranta ” – “сорок”. Quarantena сорок днів, сорокдення.  У Венеції XIV cтоліття саме на стільки примусово поселяли прибульців у спеціальні будинки для спостереження за ними. Тоді людей масово косила чума. А вони нічого не знали про віруси. Тепер знають. Ба маємо фото небезпечного зловмисника, але поки що, як бачимо, нічого кращого не існує, ніж карантин, щоб стримати його поширення. Карантинні заходи можуть стосуватися тварин, транспортних засобів, а також населених пунктів. Ба, цілих держав. І ми це вже засвоїли. Вочевидь, назавжди. З огляду на щоденні драстичні телерепортажі з фронтів боротьби з COVID-19 в Італії, Іспанії, Франції та й з усіх усюд. Трупи машинами, суїциди медперсоналу…

               “…  народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!”  (Іс. XX, 20)

Сорокдення історично екстраординарний термін. Пов’язується з неймовірними, катастрофічними у т.ч., доленосними подіями. Подіями, де безпосередньо проявляється трансцендетальна сила! От хоч би Всесвітній потоп тривав сорок днів. Згадаймо Мойсея, який сорок років водив гебреїв пустелею і таки вивів. Писання говорить про його спілкування з Богом на Синайській горі впродовж рівно сорока днів. І Христос усамітнився у пустелі теж на сорок днів. Євангелісти описують, як там Його намагався спокусити жалюгідними пропозиціями лукавець. Постив і молився, готуючись до жертовної місії. Гора, де досі зберігається печера, у якій усамітнювався Спаситель, називається Сорокденною  Mons Quarantana.

Єдина країна за поребриком, де слово “карантин” не прижилося. Зрозуміло. повсякденне буття там давно сягнуло есхатологічних вимірів, тому карантин це “канікули”, “тиждень відпочинку”, “додаткова відпустка”. Правда, в окупованому Криму “режим підвищеної готовності” (прозрівають?). Загалом креативно. От тільки на східному фронті, на жаль, без перемін. Могли би забрати “руку помощі”.  Але ж наполягають, що “іх там нєт”. Розумом не осягнути… А з іншого боку, вони вбачають у пандемічній ситуації нові можливості для експансіоністської політики. Тому суспільна єдність для українців зараз не менш важлива, як усамітнення.

Творець же зібрав усіх у домівках і… Поставив увесь цей пекельний світ гвалту разом з ярмарками і фабриками марнославства, альфа самцями, мудрагелями… на паузу. І буде форматувати цей світ відповідно до свого задуму…

А у нас хати скраю стали фортецями. Кордони на замки! Мити руки і підлоги! А шо робить? Президент жартома натякнув чим треба зайнятися хтось мусить думати про демографію. Тож життя вібрує весна! Робота і школа  на відстані. Добре, що вірус плотоядний і не чіпає інтернету. (Переконаний, що хтось уже в поті чола працює і в цьому напрямку). Втім, інколи сім’ї розкидані різними містами чи країнами. Як по скайпу завагітніти, якщо карантин затягнеться? Треба довго експериментувати… Скоріше мабуть вакцину винайдуть. Але не тільки жартами живе народ.

Предки вважали, що за сорок днів душа покійника кінцево переміщується у засвіти. І звички набуваються за 40 днів, кажуть психологи. Отже, соціальні дистанції закріпляться. Звикнемо більше спілкуватися онлайн. Натомість знову почнемо тішитися простими речами. От днями зателефонував приятель. Розповів про звичайне людське щастя знайшлися шкарпетки, подаровані тещею на Миколая. Правда, він вже встиг зняти їх з швагра. Той пручався, як міг, образився. Потім з’ясувалося, що теща і йому такі ж подарувала. Та то таке.

Читати також:  Словник доби. Любов

Експерти твердять, що світ більше не буде таким самим. Дійсно, треба переоцінити свої розуміння світу. Світ треба любити у всіх проявах. Візьмімо тарганів, яких ми вже точно зараз зашугали чистотою… А це ж порівняно з смертоносним вірусом цілком милі і мирні створіння. Ти його бачиш, він від тебе втікає лестить тобі грізному… Бодай би когось вкусив. Вони точно відчувають наближається щось нецензурне… Роками труїли за шо? З вірусом же все навпаки. Ніхто й не знає, що діється, чого чекати.

Сидимо в інтернеті, читаємо про віруси, епідемії. Есхатологічні, конспірологічні версії обмірковуємо… А правдою є те, що усі ми є свідками і учасниками планетарного феномену еволюції (дарвінізм в дії), у результаті якого нинішні покоління трансформуються у гомо карантинус. Остання фаза розвитку власне людини. Потім підступні масони почнуть масову чипізацію населення і роздрук частин людини на 3 D принтері для створення гуманоїдів. А все для того, щоби було кому освоювати Марс… А тут будуть роботи, з ними спокійніше.

Якщо серйозніше настав момент істини. Усі експерти передрікають фундаментальні фінансові, виробничі потрясіння і зміни на тлі масового безробіття. Звісно, усе залежатиме від того наскільки швидко вчені впораються з винайденням вакцини. Але якщо карантин затягнеться, або додадуться інші непередбачувані чи прогнозовані (чом не плановані) події, стихійні, соціальні, геополітичні лиха (відомо ж, що біда одна не ходить), то нам буде не до жартів. І, може, не до шкарпеток.

Загалом виявилось, що рентабельність доби антропоцену виглядає потворно. Війни на планеті не припиняються.  Несправедливість і бідність примножуються. Над землею хмари токсичних речовин, над  спільнотами хмари страху і олжі. Усе, що цю добу прикрашало:  видовища, фестивалі, карнавали, шопінги раптово стало непотрібним. Водночас, настало відчуття сну, якогось целулоїдного жахіття, що не передбачає гепі енду.

І якщо прокидатися, виявиться, що таки існує реальна загроза життю. Ворога не видно. Смерть реальна. Прогнозували 70% відсотків інфікованих і 40 мільйонів жертв. Мабуть ще не вечір? А народ вже закипає, очікуючи кінця карантину. Крім того, у цій пандемічній історії існує також відчуття якоїсь гри, якоїсь гібридності, якоїсь маніпуляції. Вдивляєшся у людей. Радше у їхні неприховані поки що очі. Це наче дивитися у вічі Смерті? Кожен стає потенційним носієм загрози. І навіть у довкіллі причаїлося зло. Одне діло, коли ти на передовій, захищаєш сім’ю, країну, інша справа, коли ти супроти невидимого супостата. Тут же поняття “ворог” розмивається. Вступаєш у зв’язок з якоюсь вищою силою… Це не совість, від якої можна відмахнутися, як від мухи. Ця сила безжально зупинить тебе, якщо. ..

Що є певним: карантин вірус не долає. Їсти захочеться особливо, коли закінчаться гроші. А вірус й надалі чигатиме. Поле орати, засівати треба. Дітей кормити-виховувати треба. Скільки можна висидіти? Бог знає. І, може, лукавий. Отож, якщо отак підігріти народ разом зі слугами і сприкрити ситуацію випадками мародерства, бунтів, хаосу, а сумніву немає, що від перегріву мізки у деяких таки закиплять, то можна прогнозувати… Словом, знадобиться сильна рука, яка захистить народ від порушників порядку. І знайдеться.

Читати також:  Словник доби. Вірус

Бо ж, існують сили, назвемо їх силами Зла, які згуртовують тих, котрим завжди мало землі, мало грошви, автівок, домівок (забувають, що домовина буде одна, якщо буде), мало зброї (у т.ч. й вірусів), які, очевидно, драйвують від крові та трупів. Вони нацьковують людей на людей, озброюють і підтримують зловмисників (терористів, тітушок, бандюків тощо) вимагають від них щоденних жертв… Вони завжди працюють на роз’єднання. Вони мімікрують, ховаючи лихі наміри. Роблять вигляд, що благодіють і моляться. Паразитують на святому. Поширюють віруси олжі й ненавиди. Дурисвітять… (чого варті порівняння коронавіруса з половцями)…

Підсумовуючи. Складається розуміння, що вірус на часі. Він має параметри сліпої справедливості (Феміду власне зображають з пов’язкою на очах). Додамо вищої. І, може, головне розпізнати вібрацію янголиних крил. Свого янгола. Не сплутати з іншими містичними сутностями –  ангелом смерті чи козломордим. Дайте душі відчути світлу енергію. А смерть не новина. Вектор руху людини відомий з народження. Але не гроші чи корона допомагають людині витримувати найтриваліші екзистенційні виклики. Віра і Дух важать. І Любов. Втім, обачність не завадить.

Так, маска це  символ лицемірства. Божественному ж не маски шоу потрібні, не лицемірні заклики до “христосань”, що у часи карантину цілком нагадує провокування Спасителя лукавим… Маска тут для рота. Помовч, людино! Для очей і душі принаймні медитація, читання в усамітненні. Може, й з янголом. Його допомога за цих обставин буде вкрай необхідною. А помислити є над чим.

P.S. Щось вселяє надію?  Час найглибшої ночі духа минає. Мине. Смерть не всесильна. Свята Смерть відродила життя для вічності. Люди мають зосередитися над смислом власного існування. З чим йти у вічність? І питання майбутнього випрозориться. Як прозрів центуріон, котрий списом штрикнув Спасителя на хресті. Кров Ісусова цвиркнула йому ув очі, з під ребра. І він прозрів. Позбувся катаракти.

Сьогодні карантинна (умовно сорокденна) пора усамітнення і випробувань припала на Великодний піст. Християнська Паска збіглася в часі з єврейською. Люди, а чи не видається Вам, що надто багато збігів і алюзій у цій історії з коронавірусом? Тобто, випадковим він аж ніяк не виглядає. (Зрештою, я зазначив це у попередньому слові доби “вірус”).

Правда, українці дивний народ. Не істина, не історія християнства, не єдність християн мають за важливе у час випробувань, а традицію. Тому християни  католики і більшість православних церков на чолі з Церквою-матір’ю (Патріархатом Константинопольським) святкують Свято Воскресіння, а ми щойно Вербну неділю. Цивілізаційна неадекватність? Це також тема для роздумів.

Кожен має шанс на прозріння. “Але поки що ніч.” І ми на паузі.

Шануймося!

Володимир Карачинцев, для Syla.news

Про автора: Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог, лауреат міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди “Сад божественних пісень”. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми” та “Видименевидиме”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція).


812 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up