Микола Стецьків

Закон про ринок землі у такому вигляді може призвести до голоду в Україні – фермер

Минулого тижня Верховна Рада у першому читанні прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Цим законом народні депутати скасували з 1 жовтня 2020 року заборону на продаж земель сільськогогосподарського призначення.

Тепер землю в Україні зможуть купувати українські фізичні та юридичні особи, а також територіальні громади та держава. Закон забороняє до 1 січня 2024 року продаж землі іноземцям чи особам без громадянства. При цьому оренда землі іноземцям не забороняється.

Новий закон спричинив шквал емоцій у країні. Є прихильники продажу землі, є – противники. ІА Syla.news звернулася за експертною думкою до людини, яка працює на землі – фермера, засновника сімейного господарства «ФайнаBerry» Миколи Стецьківа.

– Скільки землі є особисто в тебе?

– Зараз в обробітку я маю 10 гектарів. З них десять сотиків я отримав як учасник бойових дій. Ще шість гектарів орендую у місцевого ОТГ. Всі інші землі є в тимчасовому користуванні, на які ми готуємо документи для довгострокового користування.

– Тобто десять сотиків – це твоя особиста земля? Скільки вона коштує?

– Я робив нормативно-грошову оцінку. Вийшло 24 тисячі гривень.

– Скільки землі тобі треба для розвитку твого бізнесу?

– Щоби зайнятися не самозайнятістю, а розвитком бізнесу, має бути від шести до десяти гектарів землі. Якраз те, що ми зараз маємо.

– Скільки землі ти можеш собі дозволити купити зараз?

– Ніскільки. Я маю бізнес-план, де прописані конкретні речі: орендна плата і господарювання на землі. Якщо би я прописав придбати земельну ділянку вартістю, яку закладає наша влада (від трьох тисяч євро чи доларів), то мій бізнес окупиться не у 2024 році, а у 2030 році. І то – можливо. Зараз у мене немає можливості та додаткового ресурсу придбати землю. За оренду землі я сплачую по 9 тисяч гривен за гектар тільки тому, що там раніше було пасовище. Коли я зреалізую те, що я там запланував, вартість цієї ділянки зросте в декілька разів. Я розумію, що цим я сам собі шкоджу. Але придбати її я не можу. Вільних грошей для придбання землі у мене немає.

– Що ти робитимеш, якщо власник продасть землю і не тобі?

– Сподіваюся, що в новий закон внесуть правки та пропишуть  конкретні моменти, які захищатимуть таких як я. Так, має бути вписано, що власник землі повинен спочатку запропонувати придбати землю своєму орендареві. Тут виникає інше питання – ціна. Я сподіваюся, що внесуть правки щодо ціноутворення та придбання ділянки через аукціон. До прикладу, я орендую землю у місцевої ОТГ на 15 років. Я купуватиму цю землю тоді, коли матиму можливість і коли ОТГ дасть дозвіл. Але купити через аукціон я не зможу. Тому що під час аукціону можуть зайти учасники з більшим фінансовим ресурсом. Вони бачать мою роботу та потенціал діяльності, який я вже запустив. А на аукціон виставляти земельні ділянки, які не є в оренді. Щодо земельних ділянок, які вже орендуються та обробляються, треба прописати, що право на їхнє придбання має орендар без аукціону, за нормативно-грошовою оцінкою та державною ціною, яка є закладена в певному регіоні.

– А якщо в нову редакцію не внесуть ці пропозиції та правки?

– Тоді мені не варто починати втілювати в життя свою ідею. Буду чекати на 1 жовтня 2020 року. І приходити до місцевого ОТГ та просити їх продати цю землю. Я розумію, що якщо всі ці речі не внесуть, то, втілюючи в життя свої ідеї, я собі нашкоджу дуже сильно. Якщо я побачу, що в законі прописані моменти, що не відповідають здоровому глузду, то мені доведеться приймати непопулярні рішення. Я живу за принципом: безвихідних ситуацій не буває, є неприємні рішення. Буду виходити з тієї ситуації, яка буде на цей момент.

Читати також:  Є ознаки державної зради. Депутати ЛОР зажадали відставки уряду

Ми сподіваємося, що великий спротив суспільства та тих, хто дотичний до цього, змусить владу прийняти правильні рішення. Ця картинка, коли показують, що землю орендують за мішок картоплі та що бідні селяни не можуть заробити – це все є обман та маніпуляція. Є фермери, які платять небагато. А є такі власники землі, які схотіли отримати більше. І фермери платять від трьох до семи тисяч гривень за гектар. Орендна плата починається від 200 євро і вище. І так само є брехнею, що селяни не можуть продати землю. Той, хто хотів продати – вже продали. Мораторій накладений не на всі землі, які є в Україні. То ж хто хотів продати – той вже подав. А хто не схотів – той господарює.

Я розумію необхідність зняття мораторію та зміни правил гри на ринку землі. І я за те, щоби закон прийняли і він запрацював. Але він повинен мати конкретні критерії, щоби обмежити зловживання спекулянтів. Вже є люди, які шукають кошти, аби відразу, як знімуть мораторій, купити цю землю. І потім її перепродати. Це ж – нерухомість. Земля в ціні буде збільшуватися.

Потенційні землевласники можуть створити продуктовий голод

– Які небезпеки та переваги цієї реформи для тебе особисто.

– Якщо говорити егоїстично, то у мене все добре. У мене є земля, я її орендую, я на ній зароблю кошти, я знаю що робити, аби їх заробити. Але я – учасник бойових дій, який поїхав у 2014 році на Схід України, щоб боротися за Незалежність та цілісності. Я воював щоби ця земля була саме українською землею.

А небезпека є в тому, що потенційні власники землі, сама ж держава, яка має величезний фонд землі, створять продуктовий голод. Можливо, я це жорстко говорю та задалеко захожу. Але це та інтуїція, яка мене ніколи не зраджувала. Змоделюємо ситуацію: відкрили ринок землі, а умови не змінили. Якісь люди придбали 213 тисяч гектарів в одні руки. Ось ці люди об’єдналися і мають мільйон-два гектари землі. Посадили там картоплю. Картопля цього року коштувала спочатку 20 гривень за кілограм, зараз – 12. Наступного року ці люди заявляють, що ця картопля коштує вже не 20,  а 40 гривень за кілограм. Вони навіть мають певні аргументи. Людям треба їсти і вони купують.

– Ти не хочеш бути наймитом?

– Ні. Я вже відчув, що я можу створювати робочі місця. Можу бути прикладом для інших підприємців, як правильно вести бізнес. В соціальних мережах під моїм постом одна дівчинка пожартувала: «Давайте, знайдемо на Миколу компромат». Їй відповіли: «Та що ми на нього знайдемо? Бізнес у нього офіційно зареєстрований, люди офіційно працевлаштовані. Всі податки сплачує». І я так працюю тому, що саме за це я і воював. Те, що податки зависокі чи необґрунтовані – це вже інше. Основне зараз: ми всі робимо правильно. А коли ми робимо правильно, то ми всі один одного чуємо. Я звик так працювати, я звик так жити. І мені так спокійніше. Я дуже файно сплю. Я вимучуюся морально. Але я знаю, що в мене все в правовому полі. 

Читати також:  Є ознаки державної зради. Депутати ЛОР зажадали відставки уряду

– Ти – новітній фермер. У 2014 році ти навіть не думав, що будеш цим займатися.

– Я взагалі ніколи не думав що я буду цим займатися. В дитинстві мене мама відправляла на літні канікули в заслання в село. Дідо на мене постійно сварився, що треба свиней погодувати, кропиви нарвати чи корову пасти. Я коли копав картоплю чи збирав жуків, то казав, що я не буду в селі працювати. Але в 2015 році після повернення зі Сходу в мене була агресія до суспільства. І єдине місце, де я знайшов спокій, це була моя ідея. Я почав свій бізнес з десяти сотиків, чотирьох грядок та 800 кущів полуниці. Мені це сподобалося. Напевно, мені сподобалося більше не працювати на земл, а те, що я – руйную міфи. Суспільство казало, що це – неможливо, неможливо працею на землі заробити. Я не кажу, що я отримую задоволення від фізичної роботи на землі. Бо це – важка праця. Але мені подобається дати можливість заробити людям, які готові працювати на землі. У мене проблем з працівниками немає. До мене звертаються люди, які готові працювати. 

– А чого ти не засадив все бурячками та картоплею?

– Цього року я задумався над цим. Бо ціна на картоплю досить висока. Але я розумію, що наступного року люди насадять її більше. Тому що у нас в країні немає аналітиків. Дорадчі служби не мають підтримки від держави. І це є недоліком. Чому фермерство в Україні розвивається так повільно? Бо фермери розвиваються самі по собі. У Німеччині є дорадча служба, яку підтримує держава. Коли фермер хоче щось посадити, то йому радять скільки варто засадити, розказують про сорти культур. І цим дають змогу розвивати його бізнес. А у нас побачили що Микола продає по 60 гривень за кілограм полуницю і наступного року засадять багато полуниці, сподіваючись на високий прибуток. Що буде коли вони зіштовхнуться з реальністю? Я то продам, бо я знаю що продаю. А їхня полуниця, можливо, не коштує стільки через різні чинники. Тут буде багато розчарувань, бо люди хочуть господарювати, але держава не створила умов та можливостей. Не сказала: садіть малину, бо її – немає. Цього року не було малини. Бо минулого року була низька ціна, то ж її повикорчовували.

“Хочу мати в сусідах адекватного господаря”

– Повернімося до земельної реформи. Тобі не все одно, у кого орендувати землю?

– Не все одно. Я маю стратегію на 50 гектарів землі. 50 гектарів я зможу освоїти. Якщо сусідні землі продадуть господарству, за яким немає контролю, то це буде небезпечно. Я дотримуюся умов вирощування і хочу мати в сусідах адекватного господаря, який дотримуватиметься тих самих умов. Тому мені не все одно кому продадуть землю і мені не все одно відношення до землі. За землею повинен бути контроль.

– А якщо у тебе заберуть землю силоміць?

– Я цей варіант не розглядав. Я веду публічну діяльність і маю друзів, які готові мені допомогти. Я не думаю, що мене спробують провчити аби змусити мовчати.

– За яких умов ти б погодився продати свою землю?

– Я продав частину землі, дев’ять сотих, для того, аби вкласти їх у цей свій бізнес. Я її продав за найнижчою ціною, тому що мені потрібні були терміново гроші. А іншу землю я не маю наміру продавати.

Розмову вела Маріанна Попович, ІА Syla.news

Коментувати

293 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up