Словник доби. Добро

Добро – етична категорія, якою оцінюють якийсь чин чи події. Щось морально правильне, праведне, позитивне за наслідком. Благо. Воно виразніше сприймається на тлі явищ негативних, руйнівних, які спричиняють щось лихе. Сукупно ми визначаємо це злом. Людина тяжіє до гармонії, затишку. Інстинктивно, як і тварина. Джерелом Добра – Добра вічного, абсолютного середньовічний філософ і богослов св.Тома Аквінський вважав Бога. Тому й ціллю життя бачив у поєднанні з Творцем.

Тож відсутність добра мало би логічно передбачати відсутність Бога і наявність зла? В індійських ведах «зло є результатом нашої свободи». Свободи вибору?

На відміну від тварини людина здатна робити свідомий вибір. І вибирає мерзнути на Майдані, голодувати, наражатися на реальну смерть заради цінностей, заради суспільного блага, майбутнього дітей тощо. Аби вижити людина також здатна вчиняти зло іншому. Свідомо?

Каїн тупо вбив брата. Перша у світі жаба взяла його за горло – бачте, Бог не прийняв його пожертви, а братову пожертву не відхилив. Такий був аргумент.

Добро і зло часто-густо у житті бувають надто тісно переплетені. Весь наш етос походить з скрижальних правд одкровення, а воно є «одкровенням людського служіння цілі творіння, у якому людина себе утверджує», – вважав видатний єврейський мислитель Мартин Бубер. Філософ вказував, що людина отримала буття «не для того, щоби існувати, а щоби виконувати певний намір у бутті». Він розглядав людину як божественний «проект». Це перегукується з поняттям «місії» людини у німецького вченого Вільгельма фон Гумбольдта. Історія у нього – результат діяльності духовної сили, до якої упричетнюється кожен індивід, котрий пізнав свою місію.

Звісно, є чимало людей, які свідомо творять добро. Добро можна чинити тільки усією душею. А зло аж ніяк усією душею не можна. Така природа душі. На цьому наголошував М.Бубер. Мабуть, у цьому весь секрет? Гадаю, людина може реалізувати “намір у   бутті”, коли відчуває траєкторію вибору як благо. Йдеться про траєкторію до Тайни буття. Причетної до створення людини.

Змагання Добра і Зла – одвічний?… І на чию користь? Статистика війн на планеті свідчить, що ми таки – каїнове плем’я. Життя – не кінематограф, де можна вирулювати на гепі-енд. Не літпродукція, орієнтована на катарсиси. Варто копнути себе глибше, замислитися над істинними мотивами вчинків – бачиш відносність моральних цінностей в суспільстві. Що розмиває їх?

У романі «Чорт і Панна» Пауло Коельо обирає епіграфом цитату з Євангелія від Луки: «Один знатний спитав Ісуса: «Учителю Добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» А Ісус озвавсь до нього: «Чому звеш мене Добрим? Ніхто не є Добрий, – хіба один Бог!». Як це? Християнство, включно з ідеєю милосердя, засноване на вченні того, хто сам себе не вважав добрим?.. Навіть тут непевність?

Трактування цих слів Коельо вкладає в уста пастора, який ціле життя розмірковував над цим. Зрештою, збагнув: «тоді Христос мав на увазі свою людську природу. Як людина – він поганий, але як Бог – добрий». Сумнів – одна з найхарактерніших ознак інтеліґенції. І Коельо сумнівається в такому трактуванні. З іншого боку, непевність і сумніви без усталених парадигм можуть розмивати ціннісні критерії.

Зло неминуче співіснує з добром? Ще у зороастризмі й маніхействі з їхнім дуалізмом і трагічним баченням світу як арени постійної боротьби добра і зла йшлося про «два первинні духи, близнюки, що славляться своєю протилежністю в думці, у слові, у дії»; у Блаженного Августина й Томи Аквінського: «Все, що існує, є добро. Зло є не що інше, як заперечення добра… зла як сутності немає взагалі»; у Миколи Бердяєва: «Зло коріниться не в бутті, а в небутті… і повинно бути знищене остаточно в усій нікчемності свого небуття».

Нині у контексті космічного змагу добра і зла – цивілізаційне протистояння на Сході України.  Зло плюндрує нашу землю. І тут теж йдеться про вибір? Вибір олжі – втручання в космічне протистояння. На боці небуття. Послухайте російське телебачення. Олжа і злоба зашкалюють. Але це їхній спосіб існування. Виживання? Принаймні про інформацію не йдеться. Важать проминальні інтереси.

Політична логіка залежить від інтересів (у даному випадку імперії), а етична логіка від правди. У логіці імперії, скажімо, України не існує. Це – даність. І нам легше вибудувати підхід до оцінки можливостей виборів. При прийнятті рішень. Політичних і етичних.

Кожен вибір – по суті – це щоразу вибір самого себе. Підтвердження себе таким, яким тебе замислив Творець. Або заперечення?  Звісно, йдеться таки про скрижальні парадигми. Свобода вибору без етичних знань,  як річка без берегів –  стає пустелею.

Шануймося!
Володимир Карачинцев, для Syla.news

___________________________________________________________________________________________                                                                                                                                          Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми” та “Видименевидиме”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)

Читайте від автора:

СЛОВНИК ДОБИ.  РЕВАНШ
СЛОВНИК ДОБИ. МІСТ 
СЛОВНИК ДОБИ. ПОЕЗІЯ
СЛОВНИК ДОБИ. МЕЖА
СЛОВНИК ДОБИ. СОБОР
СЛОВНИК ДОБИ. ЗАКОН
СЛОВНИК ДОБИ. СЛОВО
СЛОВНИК ДОБИ. ПОСТПРАВДА
СЛОВНИК ДОБИ. РІД
СЛОВНИК ДОБИ. ІНАВГУРАЦІЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ЖИТТЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ПЕРЕМОГА. ПАМ’ЯТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. МИР
СЛОВНИК ДОБИ. ВІЙНА
СЛОВНИК ДОБИ. ГРА
СЛОВНИК ДОБИ. ВОЛЯ
СЛОВНИК ДОБИ. СМИСЛ
СЛОВНИК ДОБИ. ІДЕНТИЧНІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. МОВА
СЛОВНИК ДОБИ. ПРЕЗИДЕНТ
СЛОВНИК ДОБИ. ЧЕСНІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. ДЕРЖАВА
СЛОВНИК ДОБИ. ВЛАДА
СЛОВНИК ДОБИ. ПІСНЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ВИБІР
СЛОВНИК ДОБИ. СВЯТІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. ТОМОС

Syla.News

106 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up