Словник доби. Поезія

«Поезія» – грецькою ποίησις  тобто «творчість» (від ποιέω  – «творю»). Йдеться про творення словом. Творення образів через використання мовних засобів, певним чином ритмічно скомпонованих. Світ починається зі Слова. Так у Святому Письмі. Нація починається зі Слова. Світло – лоно, яке виношує Слово. Світлоносить. І Поет починається зі свого слова.

Поетові дано чути божественне, гармонію сфер. І нотувати (бачите – конотація: ноти). «Псаллейн» (грецьк.) – грати на струні, змусити струну вібрувати – «псалмос». Пісня. Слухаєш псалмоспів, душа вібрує. У космічній тиші. Мовчати – це занотовувати. На пергаменті душі.

Втім, Поезія є простором Духу, простором беззастережної реалізації свободи (поета) – наживо, простором бунтарства. Не заради епатажу, звісно. Для поета є органічним розуміння невідворотності сягань граничних смислів.

Справжні поети тому стають дисидентами, політв’язнями. Таке я примірковував собі, сидячи на урочистій академії у Львівській опері з нагоди 80-ліття Поета Ігоря Калинця. Гарної суспільно-значимої події, зрештою. Ювіляр почував себе ніяково на сцені. Нудився? Він ніколи не був актором. Тим більше у цей, за його словами, непевний час святкувати якось душа не лежить… Намовили, –  каже. Згадував інші часи? Не такі вже й далекі: коли «спочатку Антонич, потім прокурор Антонєнко… » …
… «на моїм посвідченні місяць поклав вищерблену печатку… 

тут мій власний відтиск пальця вмоченого у калиновий сік…                                                                         

мої вірші подряпини-граффіті в одному примірнику на серці»…
Виглядав притомленим… Лише голоси хористів «Трембіти» і «Україна. Хресна дорога» – довершена кантата В.Камінського на слова самого Поета врівноважили його і атмосферу свята. Многая літа! – хор співав разом з усіма глядачами.

Поезія – посестра вічності. Тому поет не має віку. (Ювілей, отже, якось не корелюється з живим Поетом.) Це тільки у нас прижилося: шестидесятники, семидесятники…  Для обліку. Бо – соціалізм. По суті ж, або ти – поет, або ні. Паспортні дані, особливі прикмети, обліковий формуляр для кадровика кумедно зайві. Правда, шістдесятники – окремішня категорія – перші з плеяди інтелектуального руху спротиву тоталітарному режимові.

У світі, де рулить олжа і бабло, поезія бере вірою в базові принципи: свобода і чистота помислів, справедливість. Поезія засадничо не може бути фальшивою, лукавою, корисливою. Поета можна загнати в юрбу, навіть змусити кричати «розп’яти!». Поет може сам розп’ятися. Його можна купити. Поет і світ тоді втрачають чуття і голос.  Поезія втрачає світло, самоанігілюється.

Поезія – сфера алхімії і пророцтв. Містичний процес. Ближчий до невидимих біохімічних процесів, які лежать в основі творення образів, інформації, її передачі. Кодифікації світу. На рівні хромосом. Атомізації світу, як це відчував Сальватор Далі. Поет – віщий, пророк…  Серед лепрозорію. Гірше, коли на руїнах світу.

Усе, що нас оточує має числовий вимір: числа календаря, годинника, податковий код… Від Книги чисел до тотальної оцифрованості сьогодення. Ми також є сумою чисел. Температура тіла, пульс, кров’яний тиск, розміри, ідеальні числові параметри будь-якої частини тіла. Поезія чисел. Поезія у числах. Уявляєте довершену красу сонета digital. Сонет – чи не найвишуканіша форма поезії. Але за вікном – цифрова ера. Тому й Віндовз. Вікна. У майбутнє. Твіттер. SMS. Instagram. Звуження сфери друкованого слова. Поетичного. Читай: сфери духу.

Можливо, тому поезія зникла з суспільного простору. Як метелики з екологічно забрудненого середовища. Годі мріяти про стадіони. Останній бар’єр перед лавиною тотального омасовіння?

Втім, дехто у Франції говорить про геопоетику. Це сфера політики майбутнього? Ноосфера політики? Поезія має універсальний смисл. Чи можна говорити про її вплив на процеси глобалізації? Принаймні, вона формує культурні параметри, але вертикальних площин. Є інструментом естетики глобалізації? Універсалізації, але вищого порядку? Протиріччя? Raison poétique vs raison politique. Поетичне раціо супроти політичного. Нутро поезії радше бунтарське. Це мова вогню. Магма.

Так, світ змінюється надто швидко. Людина не встигає визначити своє місце у ньому. Виникає екзистенційний вакуум. Поезія пошуковує істини. У ній самій є правда. Її важко визначити логічно. Вона витесується із зіткнення логіки і метафізики.

Кожна мить зіткнення містить одкриває при спалаху якусь таїну, потенційну вість. Одкровення. Я відчуваю це, як процес. Таїна (може, й істина) одкривається частково. Мабуть, це залежить від поета. Від його готовності до сприйняття. Для людей  це лежить у майбутньому. Поет наживо спостерігає народження інакшого, приодкриває якісь грані прийдешнього. І, тяжіючи до буттєвої повноти, намагається утримати грядущі смисли…

Ігор Калинець пройшов свою хресну дорогу за радянських часів і власною морально-етичною поставою, лицарською вдачею, духовною снагою й інтелектом вкарбував своє ім’я в історію України, яке пам’ятатимуть нащадки. Став естетичним символом доби. Форматував її культурні коди.

Кожен рядок написаний ним, «терниною, витягнутою з ноги невольничої музи» це є глибинна смислотворча поезія. Істинна. Вільна від «поліпів політики». Калиново-сопілково лунала вона у часи зневіри й поневірянь і світ знав, що ми є. Відлунюватиме вона у піднебессі й прийдешнім поколінням. Нація, яка народжує такого Поета – не раби. Вона має голос. Отже, майбутнє. Він же своїми творами уособлює духовну тяглість віків, творить нові смисли і забезпечує їхній рух в парадигмі вічності. Без патоки патосу.

P.S. По суті, ми нація, держава відсвяткували ювілей епохи. Що бракувало мені на ювілейному вечорі? Може, відчуття відсутності розуміння повноти буття держави у значної частини суспільства. На жаль, і у керманичів. Ми маємо поета достойного найвищих спільнотних пошанувань. Начебто вшановуємо. Нарахував шість грамот різних рівнів, квіти. Ні однієї державної нагороди. І тривалі суспільні розмови з приводу Нобелівського лауреатства для когось з українських літераторів. Безплідні. Починаючи від Івана Франка. Але тоді ми не мали держави.

Не применшуючи достоїнств обраних «нобелістів», не зазіхаючи на чиюсь славу, не нарікаючи на долю (на що іноді хибуємо), висловлю не тільки власне переконання: маємо достойних, з якими конотується Україна. Серед них вирізняю Ігоря Калинця. Видається, настав час для консолідованих дій урядових і громадських структур, щоб просувати творчість наших достойників на світовий рівень, спільно працювати на результат заради іміджу держави.

Пригадую, наприкінці вісімдесятих, свою розмову з групою провансальських поетів у садибі-музеї Фредерика Містраля у Майяні. До слова, Містраль – поет, науковець, лауреат Нобелівської премії 1904 року. Був одним з лідерів руху за незалежність Провансу. Мої співрозмовники були активістами руху за культурну автономію краю… Бідкалися, що молодь не розмовляє рідною мовою, ба не знає, хто такий Містраль… А сам Містраль, він, Поет у вічності…

Шануймося!

Володимир Карачинцев, для Syla.news

___________________________________________________________________________________________                                                                                                                                          Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми” та “Видименевидиме”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)

Читайте від автора:

СЛОВНИК ДОБИ. МЕЖА
СЛОВНИК ДОБИ. СОБОР
СЛОВНИК ДОБИ. ЗАКОН
СЛОВНИК ДОБИ. СЛОВО
СЛОВНИК ДОБИ. ПОСТПРАВДА
СЛОВНИК ДОБИ. РІД
СЛОВНИК ДОБИ. ІНАВГУРАЦІЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ЖИТТЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ПЕРЕМОГА. ПАМ’ЯТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. МИР
СЛОВНИК ДОБИ. ВІЙНА
СЛОВНИК ДОБИ. ГРА
СЛОВНИК ДОБИ. ВОЛЯ
СЛОВНИК ДОБИ. СМИСЛ
СЛОВНИК ДОБИ. ІДЕНТИЧНІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. МОВА
СЛОВНИК ДОБИ. ПРЕЗИДЕНТ
СЛОВНИК ДОБИ. ЧЕСНІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. ДЕРЖАВА
СЛОВНИК ДОБИ. ВЛАДА
СЛОВНИК ДОБИ. ПІСНЯ
СЛОВНИК ДОБИ. ВИБІР
СЛОВНИК ДОБИ. СВЯТІСТЬ
СЛОВНИК ДОБИ. ТОМОС

Syla.News

274 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up