Словник доби. Слово

Воно було спочатку. Слово. Так – у Святому Письмі. Verbum – словочин. Енерго-інформаційний згусток. Діє-слово. Від якого – усе. Вібрує.

Слово – Логос, грецькою. План. Проект. (Над)Розум. І ми – частинка того Розуму? Плану? Лестимо собі? Летимо собі. В просторі… Невипадково і ненавмання, гадаю.

Ословлення, обіменення відділяє нас, наш світ від небуття. Ословлення – надання смислів – логоносних зв’язків. Просвітлення.

Словами нас наділяє реліктове світло з наших глибин. Тонни світла, наче тонни тротилу. Словесна магма вибухає від хлорофілової пісні трилисника. Лиш ми не дбаємо про слів балістику. Якщо слова правильно скласти – засяє веселка. Живемо з тим світлом. Воно вібрує у кожному рідному слові. Не дає злу відбутися в нас. Підносить нас до ідеального нашого образу, начертаного на пергамені душі.

І ось – доба постправди. Що і вона звідти? Деза, липа, лажа, олжа… Потоки інформлайна. Ось уже слово «фейк» (fakenews) стає найвживанішим словом року. Чому б просто не казати «брехня»? Апокрифи від лукавого.

Слово – не лише послідовність літер чи фонем. Воно формує нашу свідомість. А помножене на силу ЗМІ?.. Все на світі є інформацією. Цифровою, кодованою, прихованою. Засіяною у інформаційному просторі і наших мізках. Мозок – це процесор, який працює навіть тоді, коли спимо. Потік емоцій, викликаних потоком інформації, блокує здатність критично мислити. Це важливо усвідомлювати, коли проти нас цілеспрямовано системно працює машина пропаганди, задіяні «конкретні соцмережники», проводяться спецоперації тощо. Так чи інакше мета інформпотоків – маніпулювання свідомістю. Принаймні творення грунту для цього.

Півправда, відверта брехня, брутальна дезінформація чи творення м’яких мейнстрімів (русел престижу, комфортності тощо). Брейнуошінг (промивання мізків) і засіювання сірої речовини препарованим (потрібним технологам) інформпродуктом. Головне у комунікативних технологіях – підготовка наших емоцій, які мають проявитись у наших реакціях.

Потік має бути безперервним. Коктейль опрацьованих думок-тверджень, відеообразів, музики… Мовчу про 25 кадри, висери п’ятої колони, випотини «лідерів» політикуму, громадської думки, політтехнологів, гумористів… От за поребриком – щоденний такий коктейль плюс «бояришнік» і дядя Вова ми с тобой не співають тільки німі.

І побічний ефект вражаючий! Пригадуєте політтехнослоган одного з кандидатів в президенти: «Почую кожного!»  Дорослі – як діти. Кожен хоче, щоб його почули. Це – непереможно! Два слова. А яка сила! Дістає навіть за морями-океанами (політтехнолог згаданого кандидата, той, що потім політтехнічив у Трампа, кажуть, зле закінчив).

«Бунт мас» нині починається з соцмереж. Не знаю, що сказав би з цього приводу філософ Ортега-і Гассет. Однак бійці невидимого фронту (здебільша з північної Пальміри) щільно освоїли ці терени. Сплели хитрі нет-сіті, у які заманюють сотні тисяч неляканих фоловерів з числа домогосподинь, представників ЛГТБ, просто корисних ідіотів… Крутять ними, як циган сонцем…

Втім, для уникнення справжніх бунтів мудрі дядьки приплановують вживлення масам у мізки компонентів штучного розуму. Чіпи скоро стануть звичними, як чіпси. На чіпах легко закодувати канони різних потрібних тверджень-реакцій. Набір аксіоматичних правил на зразок тих, що для дорожнього руху. Замість моральних. Звісно, питомовагомість слова тут – не основне… Ні пам’ять наша у вузликах слів…

Пам’ять, пам’ять… Ми є тими, що зберігається в її надрах. З глибин пам’яті нині зринають історичні події і слова-гештеги столітньої давнини – доби становлення Української держави: Злука (єдність), автокефалія (невдала спроба отримання), війна (російсько-українська), чвари (урядові, партійні), вольниця (отаманська), гасла-обіцянки (популістські, московські)…  Комусь щось це нагадує?

До тодішніх проблем-гештегів додався вплив дієвих інструментів провокування ворожнечі –   ЗМІ, соцмережі. І яка на то рада? Немає жодного рецепту запобігання «викривленням реальності», вважає американський письменник Пол Остер. «Ми живемо з фейковими новинами. Вони розпалюють розбрат, закликають до насильства. Демократія виявилася обмеженою в інструментах протидії інформаційній війні … Ми віримо у свободу слова, відкритість суспільства і справедливість. Ми не можемо пропонувати цензуру в ЗМІ. Мусимо вигадати більш переконливі аргументи проти цих «скажених» (саме так він характеризував тих, хто сіють ворожнечу). Що ж, джентльменські просторікування – не електрошокер. Глибше розуміння природи «викривлень реальності» виклав Михайло Булгаков у непроминальному романі «Собаче серце», у якому, зрештою, блискуче описав   «переконливі аргументи» протидії. І що? Ті ж граблі? Чи не надто ми вже європейсько-демократичні  у (начебто) незалежній державі? Ми справді – частинка (Над)Розуму?

P.S. Змінимо ракурс. Ісаак Ньютон на схилі літ якось прорік: «Самому собі я видаюся хлопчаком, який на морському узбережжі розважається тим, що час від часу знаходить камінчик гладший, ніж звикло, або гарну мушлю, – в той час як переді мною розстеляється недослідженим великий океан істини».

Істина. Істина. Істина… Що воно?.. Та хто б цим переймався!.. Власне якраз відплив. І берег всіяний  гарними мушлями…

Чи хтось ще пам’ятає, що було спочатку?..

Володимир Карачинцев, для Syla.news

___________________________________________________________________________________________                                                                                                                                          Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми” та “Видименевидиме”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)

290 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up