"Темна сторона" вуличних музикантів Львова

“Темна сторона” вуличних музикантів Львова

Гучна музика, російські пісні, неприємний зовнішній вигляд виконавців і заробітки просто неба: йдеться зовсім не про циганський табір, а про «творчість» вуличних музикантів культурної столиці України – міста Лева.

Я живу у Львові вже понад 8 років, маю прописку, ходжу тут на вибори, тут сплачую податки. Я все ще не поспішаю називати себе львів’янином, проте майже всі проблеми Львова так чи інакше торкаються й мене. Серед них і, здавалось би, зовсім невинна проблема вуличних музикантів.

Коли я тільки переїхав у місто Лева, я, будучи також музикантом, полюбляв послухати оригінальні версії народних пісень або старих-добрих рок-хітів у виконанні багатьох вуличних музикантів. Часто приємно вражала і підготовка до виступів: хороші інструменти, якісне підсилення звуку, яке ніколи не було надто гучним, вдало підібраний репертуар і пристойного вигляду музиканти. Проте зараз, коли я йду Львовом і чую музикантів, мені стає неприємно. Коротко про норми виконання музики на вулиці у центральній частині Львова, а я «пройдусь» пунктами:

  1. Звук. Звук, який нам дають сучасні вуличні музики, часто є відверто надто гучним. Незважаючи на те, що регулярно відбуваються порушення норм, які затвердила Львівська міська рада щодо гучності звуку, то від себе додам, що інколи неможливо розмовляти з людиною, яка йде поруч. Я вже мовчу про телефон. Також такий звук створює відвертий стрес для домашніх тварин, які живуть поблизу чи просто проходять повз.
  2. Репертуар. Раніше я й сам підспівував різним пісням російських виконавців на вулицях Львова, чим і доводив, що ми не фашисти, росіянам у Львові нічого не загрожує, ми цивілізоване європейське місто. Проте, коли Росія пішла війною проти України, анексувала Крим і частково загарбала Донбас, я вважаю такі речі неприпустимими. Я підтримую виконання пісень гуртів «Машина Времени» чи «ДДТ», лідери яких є свідомими, відверто критикують російську владу та її дії на Сході України, а Андрій Макаревич регулярно дає концерти на передових позиціях для українських військових. Проте мені не подобається виконання музики відверто пропутінських гуртів «Любэ» та «Алиса». Після того, як фронтмени цих проектів публічно підтримали міжнародну політику Путіна, я вважаю, що вони мають бути забороненими в Україні. Якщо цього не робиться на законодавчому рівні, необхідно апелювати до свідомості людей, зокрема, і вуличних музикантів, які несуть це мистецтво в маси. Годі гратись в «АТО» чи «ООС», у нас війна. Тому або артист визнає незалежність та суверенітет України, або ж він тут не виступає і його творчість табуйована.

3. Зовнішній вигляд музикантів. Приємно, коли, гуляючи Парижем, зустрічаєш охайного акордеоніста, який виконує французьку музику. Так само приємно зустріти красивого гітариста у Барселоні. У Львові ж ми переважно натикаємось на не завжди тверезих, інколи з похміллям музикантів. Мене як мешканця міста це обурює. Багато туристів ходять центральними вулицями щодня і бачать Львів саме таким. Вулична музика давно стала візитівкою нашого міста, проте сучасне «обличчя» цієї візитівки не з приємних.

Читати також:  Київський автор нечистокровного хоку російською

 

"Темна сторона" вуличних музикантів Львова

4. Фан-база. Цим словом я назвав натовп людей, який «тусується» біля музикантів. Це переважно їхні друзі, дехто із них також виступає просто неба, часто вони обмінюються інструментами. Їх поведінка також часто не є зразковою. Розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, що є забороненим в Україні, для них норма. Постійне куріння цигарок самими виконавцями та біля них теж не додає їм шарму. Зовнішній вигляд усієї «тусовки» такий же, як у попередньому пункті.

Читати також:  На площі Ринок встановлять резервуар на 1500 літрів для освячення води

"Темна сторона" вуличних музикантів Львова

5. Аскери. Цим словом називають людей, які «працюють» із перехожими. Походження слова, я гадаю, від англійського «Ask» – питати, просити. Вони, найчастіше із капелюхом, підходять до людей на вулиці і кажуть фразу типу «підтримайте львівських музикантів», чим спонукають пересічних людей дати їм грошей. В той час, як львів’яни вже мають певний «імунітет» до цих «жебрань», то туристи міста на це «ведуться». Часто вони не знають пісень, які виконуються, не розуміють тексту, але дають «пожертву» на «мистецтво». Особисто я багато разів стикався із надто настирливими «аскерами», які не розуміли відмови і йшли за мною кілька метрів, сподіваючись на те, що я все ж дам їм гроші. Це доволі агресивна манера випрошування грошей, яка мене теж дратує.

Додам, що не один раз впродовж дня бачив групу музикантів, які «працювали» на вулиці, а ввечері бачив їх за розпиванням алкогольних напоїв у громадських місцях. Якщо це і є мета їхнього заробітку, то саме явище вуличної музики у Львові втратило свою первинну ідею.

Я сам гітарист, раніше грав у рок-гурті і я дуже люблю музику. Я із задоволенням слухаю вуличних виконавців, коли чую гарну авторську обробку відомих пісень, цікаве поєднання інструментів, красивий вокал чи віртуозну гру. Але я проти захмелілих людей із гітарами, які співають російською мовою в центрі Львова так голосно, що неможливо почути свого співрозмовника. А таких у Львові, на жаль, більшість.

Роман Гурський для Syla.news

1540 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up