Свято наближається. Свято демократії

Хоча у інформаційному просторі триває віртуальне ламання списів стосовно дати інавгурації шостообраного президента, значна частина вітчизняного політикуму готується до парламентських перегонів. До них у будь-якому випадку залишилося не більше 5,5 місяців.

У політичних кулуарах багато говорять про зміну формату перегонів та повернення до закритих партійних списків. Перелік бенефіціарів подібного кроку короткий, проте відкритих партійних списків бояться майже всі лідери українських партій, добрих 90% з яких існують виключно на папері. Так, я не помилився: з понад 350 політичних партій, зареєстрованих Мінюстом, реально працюють у кращому випадку 30, можливо, трохи більше. Тому виключати зміни законодавства на фінішній прямій до нових виборів не варто.

До речі, всі парламентські партії (їх формально 6, вже під час восьмого скликання Верховної Ради виникла депутатська група партії «Відродження») переживають різного роду проблеми, і далеко не факт, що вони збережуть парламентську прописку у наступному парламентському скликанні. Нічого дивного – три з них були створені, нагадаю, напередодні дострокових парламентських виборів 2014 року та виконали завдання стати ракетами-носіями для груп українських політиків.

Сьогодні на старт готуються вийти одразу кілька політичних проектів. Буде наповнюватися Зе-кадрами «Слуга народу», власну партію створює прем’єр Володимир Гройсман, очікується реанімація «УДАРу» як самостійного політичного прояву та поява «нотного політичного стану» Святослава Вакарчука. Однак головна лінія поділу всередині політикуму пройде (влітку чи восени – не принципово) по лінії ставлення виборців до Росії, і всередині саме цих великих за розміром електоральних сегментів триватиме політична боротьба за законами джунглів. Це буде серйозний виклик для українського суспільства та держави як інституції.

Припускаю, що на прийдешніх виборах менше говоритимуть про «ідеали Майдану», а кандидатів з реальним бойовим досвідом буде більше, ніж 5 років тому. Проте не вони гратимуть вирішальну роль. Досвід команди Зеленського, яка розповідає про тріумфальну діджиталізацію, підштовхне фаворитів перегонів робити ставку на технологічні інструменти. Внаслідок цього вибори ризикують стати максимально беззмістовними, на них не говоритимуть про проблеми країни, а лише боротимуться за місце на політичному Олімпі. На жаль, це той рівень демократії, на який ми заслуговуємо сьогодні, і свято її буде для багатьох безрадісним.

Євген Магда, директор Інституту світової політики

 

Читайте більше публікацій автора:

Зе-дива не буде

Кандидатське середовище. Вибір без ілюзій

Не)потрібні дебати

Несподівані підсумки

Проміжний фініш

З сумом констатую

Альянси та прихильники

Стартові умови (ч.1)

Стартові умови (ч.2)

Непроста Україна

Невідомі повноваження

Фактор особистості

Уроки з протоки

Вітчим незалежності

Чорно-білий президент

Надія та розчарування

Достроковий Янукович

60 днів на роздуми

Паузи та інтереси

Фактор безпеки і оборони

Кампанія з подвійним викликом

Вибори – не війна!

Гроші вирішують все?

Випробовування Майданом

 

 

 

Підписуйтесь на наш

Telegram. Будьте в курсі усіх новин!

Коментувати

351 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up