Словник доби. Ідентичність

Ідентичність – від лат. identĭtas – «тожсамість».  Йдеться насамперед про особисту чи спільнотну окремішність. Це поняття філософії, психології чи соціології. Ідентичність культурна, національна, ідеологічна, гендерна… У психіатрії при визначенні шизофренії мова йде про роздвоєння особистості, тобто про різні ідентичності однієї людини. Розвиток інтернету і соціальних мереж дозволяє говорити про віртуальну ідентичність. Більше того, при бажанні її можна змінювати щодня.

Сьогодні це й термін геополітики, коли йдеться про спільнотну державну ідентичність. Тут параметрами є, скажімо, форми державного устрою: монархія, теократія, республіка. Членство держави у певному військово-політичному альянсі. Наявність міжнародно визнаних кордонів. (Можливо, тому Росія не оформила кінцево кордони з Україною, що дає їй підстави вважати її недодержавою. А ідентичність держави, зокрема, визначає її суверенітет. І таке інше.). Врешті-решт тожсамість цивілізаційна співвіднесена  з суб’єктом цивілізаційних процесів.

У період передвиборчих змагань це поняття, крім ідеологічного, набуває екзистенційного аспекту. У наших умовах – виживальницького. Кожна людина намагатиметься поставити на потрібну конячку, яка мала би вивезти державного воза в потрібному керунку, щоб їй (людині) полегшало у житті… Тим не менш, вибір вестиметься з поміж ідентичностей і з позицій ідентичностей.

Які культурні, соціальні маркери визначають парадигми мисленнєві і поведінкові, зрештою, ідентичність українця? Мова, спільні духовні цінності (релігія, ідеологія, ба спорт), спільні уявлення, навіть зовнішні ознаки (етноодяг, вишиванка), форми солідарної поведінки (віче, майдан). Понадто, існують знакові імена, тексти, місця пам’яті, які сприймаються і переживаються тотожно. Ключові ідентитарні слова-поняття: хата, сад вишневий, калина, пісня, писанка, чуб, шабля, слава, рід – архетипні маркери українського соціо-культурного простору. Українець не може не чути слова «рай» у назві своєї землі. Чи ж вже це не передбачає його побожне ставлення до рідної неньки? Земля-мати, колисанка, щедрівка, пісня, мова, Кобзар…Слова-обереги. Слова-символи. Які кодують, наче зоряне небо…

Отже, ідентичність нації визначається віками сформованими традиціями, культурними особливостями, які транслюються індивідуумами, носіями культурних кодів. Радянська система радикально переформатовувала свідомість, традиції, по-суті змушувала відмовитись від індивідуальної ідентичності. Нав’язувала нову ідентичність, яка не була сприйнята українськими селянами, що призвело до геноцидного винищення їх, як носіїв національних культурних кодів.

Можливо й тому слово «ідентичність» у радянський час було відсутнє в практичному вжитку. Натомість були свої ідентитарні поняття і слова-маркери, які певні ЗМІ нині надексплуатують в окучуванні вірного позавчорашнім ідеям електорату. Адаптуючи до потреби дня. Правда, для сучасного динамічного світу характерними є радше криза чи втрата ідентичності. Або фантомна ідентичність. До слова, та ж радянська, яка провокує роздвоєння особистості: намагання не переосмислити (нав’язана ідентичність не дає), а уявно повернути себе в зону комфорту (соціальний гомеостаз). Відчуття маргінальності в умовах матеріального розшарування суспільства накладається на вікові особливості (несприйняття змін) і, в результаті, формується дисонансне, системне несприйняття дійсності. Облом.

А загалом, поняття «ідентичність» – глибоке, нутряне. З нутра воно через ментальні структури, свідомі і підсвідомі, сягає усіх сторін нашого буття – від тем щоденного побуту та остогидлої корупції до формування ідеологічного і політичного полів і міжетнічних чи міжцивілізаційних зіткнень.

Розуміння ідентичності особистості чи нації залежить передусім від усвідомлення традицій, ціннісних орієнтирів, знань. Загалом того, що складає ментальну, психічну парадигми буття, викристалізовує фактори, які структурують особисте чи суспільно-політичне життя, культуру індивідууму. Того, що об’єднує особистості в спільноту. Того, що протистоїть ідеологічному і культурному нівелюванню. Парадигми, в рамках яких формуються і систематизуються наші мисленнєві, психічні реакції, культурні стереотипи, суспільні міфологеми, комплекси (меншовартості, місіонерства тощо).

Ідентичність (зокрема, національна) радше і краще викристалізовується, коли йдеться про зовнішню загрозу, виклики.

Свого часу виникнення братств, їхніх шкіл було адекватною відповіддю на виклики, спричинені утисками на національному і релігійному рівнях. Скажімо, Львівська Ставропігія  (Львівське ставропігійське братство) стала ядром, матрицею ідентичності українців. Братчики творили соціокультурний простір (і адекватний добі продукт), у якому формувались і акумулювалися ідеали, алгоритми поведінки, оціночні критерії, способи чину, які були (стали) базовими для української культури. Зважмо, Братство було відкритим для інших етносів. Так, серед активних братчиків-благодійників були  і греки і волохи та інш. Ціннісні лекала Братства мали притягальність, позаяк їхній цивілізаційний, духовний вимір був універсальним. Ставропігійська школа забезпечувала поширення ціннісних моделей через інтелектуальне, духовне, емоційне виховання. Самоорганізація українських громад була аналогічною і на Майдані. (Серед загиблих  на Майдані були вірмени, білоруси.) Аналогічними (універсальними) були і поведінкові цивілізаційні моделі та цінності: прагнення до свободи, незалежності, духовного єднання, відкритість світові, братерство, волонтерство, взаємодопомога, солідарність, благодійність…

Війна на Сході, формована, зокрема, на позавчорашніх ідентитарних пропагандистських кліше, кардинально посилила як цілісну географічну, так і духовну спільнотну самоідентифікацію українців. Натомість, ще більше виявила онтологічну несумірність наших соціокультурних систем з «мижебратніми». Власне, саме про це дискурс доби. Українці майданно висловились щодо європейської моделі розвитку. Ідентичність – це і є адекватність собі.

Втім, муляють питання. Попри те, що надворі XXI століття, у європейському домі (за географією, принаймні) йде війна, спричинена сусідом. Тисячі загиблих за ідентичність. Власне за ідентичність. Істинну. Європа і світ не мають достатніх інструментів зупинити агресора, захистити свої цінності, наш вибір? Водночас у нашому домі проводяться сміхотворні телешоу, фестивалі, забави тощо, на тлі яких ховають загиблих. Частина політикуму про щось домовляється з ворогом. Підкилимно. За життя? Потустороннє… Ідентичність потусторонності? Натомість лялькарі та їхні слуги системно прикормлюють маси стравами, де зумисно змішують праведне з грішним, і лукаво видають фантомне за істинне.  Прирівнюючи фантомне до істинного. Фіксуючи ідентитарну розмитість. Подаючи чужі чи розмиті (гібридні) цінності як норму. Як справжню ідентичність. Владо, агов?

Звісно, ідентичності людей не є щось раз назавжди застигле, чи генетично визначене. Проте, безперечно, ідентичність нації, народу є чимось суттєво значимим, об’єднавчим. Принаймні для більшості індивідуумів спільноти. Популісти і вороги (під час війни видається цілком слушним акцентувати на цьому) паразитують на фрагментації колективної свідомості, породженій свободами демократичного устрою, у тому числі й ідентитарних характеристик,. Натомість суспільство і держава зацікавлені в імунізації спільноти проти фейкових, фантомних ідентичностей. Владні структури зобов’язані забезпечити промоцію серед громадян засадничих ідентифікаційних ідеалів і ціннісних орієнтирів.

PS. Філософ Чарльз Тейлор вважав ідентичність – «потужною моральною ідеєю», яка визначається фундаментальним людським прагненням до гідності. Перевірено часом. На цьому й стоятимемо.

Шануймося.

Володимир Карачинцев, для Syla.news ___________________________________________________________________________________________                                                                                                                      Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми” та “Видименевидиме”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)

143 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up