Словник доби. Держава

“Держава” – від “держа”, старослов’янською – “наділ землі в утриманні”. Польською мовою – “дзєржава”  – угода оренди, господарського найму. Загалом зрозумілий вектор поширення смислу “земля, яку держиш” на значно ширшу територію, якою “володіють”, “тримають”, “держать” (етнос, нація). Додавши до спільної території єдині мову і віру, отримаємо класичне німецьке трактування нації-держави, сформульоване Фіхте (1762-1814). (До слова, порівняйте з наріжними слоганами  на передвиборчих бігбордах Петра Порошенка: майже архетипне державотворче бачення).

Французький філософ Ернест Ренан (1823-1892) виокремив серед рис нації-держави: спільне бажання жити разом вчора, сьогодні, завтра. “Щоденний плебісцит”, вважав він.

У сучасному розумінні держава  це політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему створених органів та структур…

Держава Україна. Те, за що боролись наші предки з часів Київської Руси, доби козацтва, УНР-ЗУНР, упівці й червоноармійці (звісно, не всі), мільйони людей на майданах років незалежності. Те, за що гинуть тисячі патріотів у протистоянні агресії Москви на Сході України, за що страждають сотні українців-в’язнів російських тюрем… Те, що має тисячоліття цивілізаційної глибини. Те, що кремлівські правителі по-імперськи презирливо називають недодержава.

Перші держави виникли на Близькому Сході. У стародавніх Афінах, Спарті, у Римі виникли рабовласницькі держави. Феодальні держави виникли в середньовічну добу і, мутуючи, протривали донині, незважаючи на промисловий і науково-технічний розвиток людства.

Історія знає утопічні описи держав: Місто сонця або абраксас Кампанелли,  Утопія Мора, Левіафан Гоббса (1588-1679). Мудра праця, де йшлося про суспільний (соціальний) договір. Політики й досі дебатують з цього приводу.  Гоббс запропонував ідеальний варіант держави, в якій буде правити розум. Був провидцем? (Зважаючи на плани створення штучного інтелекту власне з цією метою). Вважав, що завдяки засвоєнню політичної науки суспільство зможе з часом позбутися воєн і встановиться благоденство. Основою політики він бачив наукові знання.

Гоббс уявляв державу міфічною потворою Левіафаном.  Унікально бачив єдиність державного тіла: душею держави є верховна влада, судді і чиновники  суглоби, радники  пам’ять, закони  розум і воля, нагороди і покарання  нерви, смута у державі  хвороба Левіафана, а громадянська війна  його смерть; добробут  сила чудовиська…

ХХ століття позначилося кінцевим розпадом абсолютистських монарших держав і утворенням тоталітарних, очолюваних диктаторами. Ці держави формувалися на основі ідеологій фашизму, націонал-соціалізму, комунізму. Одним з ідеологічних трендів 30-тих була  ідеологія націоналізму.

Бездержавні українці також не стояли осторонь основних віянь доби. Книга Миколи Сциборського, провідного ідеолога ОУН “Націократія” (Париж, 1935) акцентує, що нація це вічність, а держава оптимальна форма існування нації. “Тільки через власну державу нація стає творчим чинником історії й повноправним господарем своєї власної долі. Без цього нація завжди й неминуче стає предметом поневолення й визиску інших державних націй”.  “Влада належить нації через її найбільш талановитих, ідеалістичних та національно-альтруїстичних представників, що здатні забезпечити належний розвиток нації та її конкурентоспроможність”. Основні принципи творення держави, запропоновані М.Сциборським: національна солідарність (надкласовість і надпартійність); якісна суспільна ієрархія, особиста відповідальність керівників всіх рівнів за свої дії; самоврядність. Українці так і не відчули смаку такої державності. Зважте, сьогодні в Європі національний тренд відтворюється, як реакція на глобалістські (мультикультуралістські) проекти.

Більшість сучасних розвинених держав сформовані на демократичних засадах і верховенстві права. Держава має забезпечувати права громадян на свободу слова, вільну політичну, економічну діяльність; бере на себе обов’язок захищати кордони і конституційний лад, здійснювати міжнародну діяльність, правоохоронні і соціально-гуманітарні функції тощо.

Якщо влада неспроможна забезпечувати ці функції, то її демократично переобирають, або ж виганяють. Майданно. Звісно, з ризиками для держави.

Ради чого і для кого ми, українці, будуємо державу? “Для людей” радше такою буде відповідь. За часів Януковича приколювалися: “ми навіть знаємо цих людей”. (До слова, на блатному жаргоні “люди”це злодії в законі.)

Поки що для більшості українців держава залишається потворою. Громадяни через громадські організації, ЗМІ, майданні віче тощо мають право врегульовувати  потворності. Від нас самих залежить зробити державу функціональною для всіх нас. Бо ж ми обираємо гаранта наших прав і свобод. Може, незле було б розробити і прийняти (законодавчо) суспільний договір між народом і тим, кого обирають найвищим державцем. Договір “держі”. З покроковим планом роботи. І звітними зобов’язаннями. З правом відкликання у разі невиконання зобов’язань. Прописати і прийняти такий механізм. Щоб не майданити зайвий раз. А зусилля поберегти для боротьби з ворогом.

P.S.  Отоді насниться! Крига скресне. Щебетатимуть птахи. Від помаху їхніх крил мінятиметься світ. Ні! Він міниться від легких помахів рук мільйонів свідомих громадян, які свідомо вкидають бюлетені у прозорі урни. І у всіх виростатимуть крила. Літати. Усім захочеться літати…

Втім, це ж дійсно нам обирати слугу народу. Держави Україна. Справжнього. Вчинимо це не в стані летаргії, відповідально? Шануймося.

Володимир Карачинцев, для Syla.news ___________________________________________________________________________________________                                                                                                                      Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)  

 

 

260 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up