Громадяни України зазвичай не читають передвиборчі програми кандидатів у президенти. І дарма, оскільки у цих «документах епохи» є чимало цікавого.
Програма кандидата на посаду Президента України – це його політичний вексель, який він намагатиметься обміняти на голоси виборців. Тому ознайомитися з ними хоча б по діагоналі, хоча на дільниці для голосування – необхідно. У іншому випадку виникає запитання, як контролювати главу держави, з чим порівнювати його дії після обрання?
На жаль, низка кандидатів не згадує про Донбас та Крим. Хтось має політичну мотивацію (не хоче псувати відносини з Росією), у когось це питання випадало з стрункого концепту програми. Звісно, це вибір кожного – які пропозиції робити виборцям, проте без згадки про головну проблему сучасної України складно говорити про реалістичність приходу претендента до влади.
Програми кандидатів у президенти варто прочитати хоча б для того, щоб подивитися, які пункти перетинаються у топ-опозиціонерів, які на людях готові сперечатися без упину. Як популярний політик наголошує, що написав програму сам, без залучення експертів (цим може похвалитися не лише цей парламентарій, низка обов’язкових для кандидатів у президенти програм написані нашвидкуруч). Як одні кандидати щедро обіцяють, а інші – пишуть програми з неприхованим прицілом на парламентські вибори.
Тому з програмами варто знайомитися, хоча б для того, щоб не нарікати у майбутньому на «кота в мішку».
Євген Магда, Інститут світової політики. Читайте попередні блоги автора в рубриці “СередОвище виборів”:
