Бюджет Львова-2018 за прозорістю має 8 місце серед 37 міст України

Казну міста 2018 року проаналізували за 139 критеріями.

Про це сьогодні на прес-конференції розповіла експертка Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!”, діячка громадської організації “Агенція економічного розвитку” (м.Вознесенськ Миколаївської області) Олена Заворотченко.

Восени минулого року мережа неурядових організацій та ЗМІ “За прозорі місцеві бюджети!”, що фокусується на ефективності, прозорості бюджетного процесу анадізувалa бюджети 37 міст України (включаючи всі обласні центри) і 50 об’єднаних територіальних громад. У цю мережу входить 39 організацій-партнерів. Оприлюднення підсумків відбулося 28 січня у Києві за участю віце-спікера Верховної Ради Оксани Сироїд.

Раніше організації-учасники партнерства робили аналіз бюджетів міст у 2015-17 роках, за поверхневими показниками, однак торік їх змінили. За 5 років діяльності мережа напрацювала інноваційні підходи, унікальну методологію аналізу міських бюджетів. Вона охоплює всі 4 стадії бюджетного процесу, базується на відкритості, прозорості прийняття рішень, інноваційній практиці. Це 139 критеріїв, які повністю верифіковані, – підтвердження (документ, посиланням на офіційне джерело, витяг зі закону) є на спеціальному сайті. Спочатку ми оцінюємо міста за 139 критеріями, потім оприлюднюємо результати, складаємо рейтинг, надсилаємо реконмендації, публічно обговорюємо рейтинг, надсилаємо результати органам місцевого самоврядування. Сподіваємось, їх беруть до уваги і є позитивні зміни у бюджетній прозорості міст і об’єднаних територіальних громад.

Прозорість бюджету Львова-2018

У 2014 році у Львові ми мали організацію-партнера інформаційний портал zaxid.net. Зараз у місті немає організацій-партнерів, але ми таку шукаємо. Відтак аналізували бюджет Львова-2018 дистанційно. Ми працювали дистанційно аналізуючи сайти, надсилаючи інформаційні запити. З депутатами ми ще не налагоджували контакт, але обов’язково це зробимо.

Результати нашого аналізу в грудні надсилали Департаменту фінансової політики Львівської міської ради.
На жаль, ми не отримали результатів, запрошували їх сьогодні на прес-конференцію офіційно та неофіційно, – відповіді також не отримали. Ми трохи здивовані, бо завжди муніципалітети відкриті до співпраці, до нових проектів, але зараз чомусь так.

Львів входить у першу десятку міст, які мають задовільний рівень прозорості міських бюджетів, поділяє восьме місце з Дніпром, – обидва міста мають по 48%. Перше місце має Дрогобич – це стало для нас відкриттям.

Високий рівень прозорості “скарбниці” Львова забезпечили параметри відкритості інформації (56%). Адже є оприлюднені стратегія розвитку громади, рішення про затвердження бюджету, бюджетних програм, титульні списки капітальних видатків, – місто дотримується базових вимог бюджетного законодавства.

По параметрах прозорості прийняття рішень (це публічні консультації, залучення дорадчих органів до розробки бюджету і звітування, збір пропозицій мешканців, їх врахування) є 55%. Такий показник досягнуто завдяки базовим вимогам: можливість відвідувати пленарні засідання постійних комісій і сесій міськради, наявність базових документів, що передбачають процедуру залучення громадян, оприлюднення відеозаписів, протоколів засідань комісій. Варто сказати, що проект бюджету 2018 року не знайшли, як і онлайн-запис засідання бюджетної комісії, де його розглядали. Попередньо, проект не оприлюднили, якось вночі прийнявся, але це не заважає Львову набрати високих показників. При цьому в місті активно реалізується бюджет участі. Звітування відбувається за сесії міськради, а не на широкий загал, як хотілось би. Як щорічного звітування про виконання бюджету, так і щоквартального звітування, на жаль, немає.

По параметру інноваційності рівень задовільний – 30%. На офіційному сайті Львівської міської ради інформуванню про бюджет відвели окремий розділ, але на ньому доступна лише базова документація. Якщо ми хочемо пошукати якусь глибшу інформацію (наприклад про розпорядників бюджетних коштів з кодам ЄДРПОУ) нам треба бути ретельніими. Тому ми пропонуємо для спрощення відкритості та доступності все групувати в одному розділі. На сайті є інтерактивна візуалізація бюджету, однак вона давно не оновлювалась. На це варто звернути увагу, – вона не завжди відповідає актуальним змінам бюджету. В місті є окремий портал для реалізації бюджету участі (йдеться про Громадський бюджет), – це добре.

На етапі складання казни місто має 42%. Чому так? Нульові значення участі дорадчих органів до розробки бюджету. Чому не долучаються робочі групи, громадські ради тощо – це питання, що не дозволяє Львову набрати достатніх балів.

Наступний етап – розгляд і затвердження – 52%. Здебільшого місто не оприлюднює бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів, аби ми могли подивитись, хто скільки собі просив, навіщо і скільки дали. Невисокий показник по консультаціях з громадськістю по бюджетних рішеннях (25%). Нормативна база є, але міськрада не заохочує громадян до розгляду проекту бюджету, консультації не проводять. Майже всі визначені законодавством процедури виконують, але немає якихось інноваційних практик. Розробка бюджету для громадян зробила б цей показник вищим. У цьому році ми проговорювали таку можливість з департаментом фінансів, аби був такий документ.

Третій етап виконання бюджету – 66%. За використання системи Prozorro є показник 100%, є онлайн-інструменти Громадського бюджету, веб-портал використання публічних коштів, капітальних видатків, закупівель. Місто дотримується усіх базових вимог, оприлюднює усю документальну базу. Проте інтерактивна онлайн-платформа пооб’єктної інформації про капітальні видатки не має актуальної інформації. Трохи вищі показники за зміни до бюджету (чи вчасно оприлюднюють інформацію від проектів рішень, їх обговорень у раді): так от не всі проекти розміщені, не всі оприлюднені вчасно.

Діяльність комунальних підприємств. На сайті є окремий розділ присвячений їм, – а таких у Львові безліч, не по всіх є оприлюднено інформацію про звітування, фінансові плани. Було б непогано її розмістити. На сайтах самих комунальних підприємств також цієї інформації немає.

Останній етап – підтготовка і звітування бюджету – 27%. Це досить мало для Львова. Максимального значення немає по жодному з показників. Чому так? Бо не оприлюднені квартальні звіти по використанні бюджету, тобто це 4 звіти на рік, яких не оприлюднили. Звіт про виконання програми соціально-економічного розвитку як і не було публічного звіту, так і формального. Немає звітів про використання коштів у машиночитному форматі, немає звітів про ефективність виконання бюджетних програм. На жаль не виконується постанова Кабміну, за якою ради чи розпорядники коштів бюджетної програми повинні оцінювати її ефективність. На жаль це не виконують. Як інноваційна практика, це залучення громадян до оцінки бюджету, так званий “учасницький аудит”.
Минулого року міський голова не звітував перед широким колом громадськості про виконання бюджету, не звітував про виконання програми соціально-економічного розвитку і все це не дають нагоди набрати високих балів.

Варто відзначити, що входження Львова у першу десятку – це непоганий результат, але ми вважаємо, що потенціал Львова і така інноваційна робота у напрямку відкритості й прозорості бюджету має залишатись стабільною, показувати кращі результати.

Поради Львівській міській раді:
Сайт міста слід поповнити всією інформацією, систематично оприлюднювати інформацію про бюджет, запроваджувати інноваційні практики, залучати мешканці до бюджетного процесу. Зараз це виглядає більш формальним: є оголошення на сайті, що до конкретної дати ви можете подати пропозиції, але чомусь немає закликів активізації громади. Проте є міста, що по цьому показнику демонструють ріст. Також варто активніше обговорювати проект бюджету, залучати до цього процесу різні організації, проводити окремий публічний звіт по виконанню бюджету.
Варто також покращити сприйняття інформації, сприяти зацікавленню громадян до бюджетних процесів.

Міська рада активно оприлюднює бюджетні дані у машиночитному форматі, плани закупівель, частково звітність комунальних підприємств. Хоча звітність їх – обов’язовова вимога Кабміну від 2015 року. Дуже високий показник оприлюднених документів головних розпорядників бюджетних коштів, – усі договори є на порталі Е-data.

Звіт з рекомендаціями ми передали у грудні міській раді, продовжимо оцінювати бюджетний процес і у 2019 році, спостерігати ріст чи застій у цьому процесі. Результати матимемо наприкінці року.

Міські ради є стабільно рівними у своїх бюджетних рішеннях, якихось “стрибків” чи очевидного прогресу міських рад не фіксували.

Юрій Семашко, Андрій Саган для Syla.news

292 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up