Словник доби. Влада

Влада – від “володіти”. У романських мовах – від “могти” (pouvoir – франц., potere – італ.), корінево пов’язане з “можливістю”. У англійській – з “силою” (“power”). “Можливість” передбачає вибір, пошук, обставини, варіанти, впливи… Це дає певні штрихи для розуміння різних сенсів “влади” у тих чи інших спільнотах. Ментальних, глибинних, колективних стереотипів для формування підходів до розрулювання питань суспільного буття.

Влада фінансова, економіко-політична, законодавча,  судово-правова, духовна, інформаційна…  Окультна – сокрита, чи ж влада тьми (з теми конспірології). Влада як фетиш чи наркотик, соблазн, ілюзія, інструмент…

“Вся влада Радам!” З таким пріснопам’ятним гаслом більшовики у 1917 році захопили владу. Задурили  робітникам і селянам мізки і невдовзі “ворогами народу” стали усі незгодні з головним більшовиком… Для чого ж їм була влада? І для чого взагалі люди рвуться до влади? Що таке влада, її сутність?

Метафізична належність влади народові… Народ це поняття збірне, а влада завжди персоналізована. Казав колись один король “держава це я”. Тому їм, королям, диктаторам і рубають голови. Конкретно. У демократіях влада колективна. Парламенту голову не зрубаєш. (Хіба що можна розстріляти, як у Росії).

Влада це система здійснення впливів, підпорядкування одних членів спільноти іншим, сформатоване, зазвичай, ієрархізованою групою осіб. Група ця створює певний суспільний порядок для утримання цього впливу, який базується на традиціях чи на законах. За час розвитку цивілізації вдосконалилися не принципи, а технології утримання влади. Порядок цей тримається на силі. Сила влади не лише у монополії на насильство, а й у повазі до неї, добровільному підпорядкуванні.

Монарх “помазаник Божий”, має владу від Бога. Це абсолютна влада. І можна бомки збивати чи ворон (як це чинив, скажімо, “святий”, він же “кривавий”, Микола ІІ), страусів чи гареми розводити. Хто йому, автократу, суддя?  Демократія влада від народу, довіра народу, який, начебто джерело влади. Спокусливе гасло, маніпулятивного характеру з арсеналу політичних спритнярів, які за нинішніми поняттями вправно розводять лохів (народ). На ділі, виходить влада для влади. Відтак монополія держави, читай апарату, на застосування сили може виявитися узурпацією влади на користь кланів, чи окремого можновладця.

Суспільна домовленість щодо формату управління суспільним буттям і щодо цінностей, на основі яких здійснюється влада, в цивілізованих країнах вже давно сформатована і діє. У цих країнах (Данія, Норвегія) відкриваються, скажімо, Інститути дослідження щастя. Очевидно, є що досліджувати. Але про щастя поговоримо іншим разом.

Що штовхає людину до влади?   Амбіції, марнотне бажання вивищитися, людська жадоба, бажання слави… це можуть бути просто комплекси меншовартості, садистські збочення…

Або ж любов до гумору, епатажностей (Ляшко, Каплін, Ківа, Поплавський). А чого вартий чудасійний цирк з чиновником Насіровим, який відбувався на наших очах у прямому ефірі? Ситуація вельми показово виявила миршавість влади. Того, що ми змушені називати владою. Того, що є дегенерацією ідеї влади, не тільки її десакралізацією. Бажання піти у владу комедіянта, ряженого у “слуги народу”, його високий рейтинг це продовження тієї ж теми. І перевірка населення на дебілізм.  Але й реакція на імітацію реформ і боротьби з корупцією. І на реальне зубожіння населення.

Важливий момент: легітимність влади її відповідність закону, відповідальність перед народом. Влада, яка застосовує силу проти народу, втрачає легітимність. Власне, випадок з Януковичем. Соціолог Ральф Дарендорф, автор теорії соціального конфлікту, бачив тісний зв’язок між легітимністю і здатністю правлячої еліти до реформ. Тут криється загроза стабільності у державі. Тема для роздумів можновладцям і народу.

Народ має природне право на спротив узурпації влади з боку службових осіб. Право, зафіксоване в конституціях демократичних країн. На Майдані народ таке право реалізував. Майдан це важливий формат суспільних комунікацій, історично притаманний українцям. Народ реалізував владу прямої дії без посередників. На жаль, політично і юридично не структурував стихійний вияв своєї сили. Бо не прагнув  влади, власне у її апаратному розумінні. Люди з новими підходами, волонтери не склали критичної маси в урядових установах. Бо не мали вправності, вміння, загалом сказати б, хитроманства діючих апаратчиків. І влада системно сама себе не перезавантажила. А їй то треба?

Звісно, новий майдан в умовах війни доброго не принесе. Однак перед виборами внутрішньо пережити ті події, відтворити ту креативну силу свободи, рівності, братерства ой як треба!

Небесна сотня, кіборги, тисячі героїв, полеглих за нашу свободу і життя, дивляться на нас з безсмертя. Ми не можемо схибити. Час жити по правді. Силою правди змусити владну еліту жити по-новому. Сама по собі вона лише мімікруватиме.

В одній з енциклік святий Іван Павло ІІ кваліфікував прагнення до влади, жадобу наживи як соціальний гріх. Може тому мудрі й чесні люди тримаються від влади подалі?  Як змінити ставлення людей до влади, як посилити присутність у ній чесних осіб? Очевидно, законодавчо треба відділити бізнес від влади…Зрештою, громадські організації напрацювали достатньо проектів упередження корупції у владі. Змінити виборче законодавство притча во язицех кожної кампанії.

Однак треба розуміти владні технології. Входження у владу нині можуть ефективно забезпечувати передусім нуворіші, читай олігархи, які правдами, а радше неправдами, заволоділи суспільним майном і коштами. Стали власниками ЗМІ. Це вони організовують балаганізацію політики, дебілізацію мас, підживлюють корупцію. Це в їхніх інтересах посилюється зубожіння мас, яких принагідно можна буде купити за кілограм гречки.  Протистояти цьому може лише організована сила людей. Прозорість політиків, яких обирають. Гласність виборчих процесів. Доступ громадськості до інформації про доходи чиновників, майно, до реєстру власників, зокрема, ЗМІ. Гласна перевірка декларацій. Можливість виборців відкликати обранця тощо.

Початково на рівні громад. Може, гасло “Влада рад влада народу” колись набуде не більшовицького змісту. Але за цим конкретні дії кожного. І згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

P.S. Майдан і війна на Сході засвідчили, що сила духу у нас є. Бо правда за нами. Переконаний, що влада майбутнього це влада духу. Тож запануємо, браття, у нашій сторонці?

Володимир Карачинцев, для Syla.news ___________________________________________________________________________________________                                                                                                                      Про автора

Володимир Карачинцев – український поет, дипломат, культуролог. Автор книги есеїв “Італія – стан душі”, книги поезій “Хромосоми”, перекладів з італійської, французької, норвезької мов. Член-кореспондент літературної академії Маларме (Франція)

 

308 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up