Перший етап медичної реформи завершується. Гроші йдуть за пацієнтами в стаціонари

Мінохорони здоров’я поставило амбітну ціль — за три роки реформувати українську медицину. Почали із первинної ланки і, схоже, впоралися — до 2019 року майже всі комунальні заклади перейшли на нову модель фінансування. План на цей рік — запуск «Безкоштовної діагностики» та проект у Полтавській області, де Міністерство спробує відмовитися від принципу фінансування лікарень через оплату ліжко-місць.

Спринтерський старт первинки

2019 — рік закріплення пройденого матеріалу для медичних закладів, які надають первинну допомогу. І отримують за це гроші від Національної служби здоров’я. За рік до реформи долучилися майже всі комунальні заклади первинки, а також дві сотні приватних клінік та лікарів, що мають власну практику.

«Ми поміняли логіку виплати грошей лікарям — вони їх тепер мусять заробити, а не просто отримати. І заробити шляхом кращого лікування людей. Якщо до тебе йде багато пацієнтів, у тебе є можливість заробити більше», — розповідає про головне досягнення заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Великою несподіванкою для нього стало те, скільки українців вирішили підписати договори з лікарями на старті реформи. Зізнається, що очікував максимум 4-5 мільйонів, але на кінець січня вже 25 мільйонів громадян уклали угоди з сімейними лікарями.

Що робити тим, хто не встиг за реформою

У 2019 на потреби первинки у бюджеті закладено понад 15 мільярдів гривень. І ці гроші розподілятиме Національна служба здоров’я відповідно до укладених угод. Немає угоди з НСЗУ — немає грошей, бо медична субвенція для закладів первинки в поточному році не передбачена.

«Всі заклади охорони здоров’я, їхні керівники та їхні власники в особі місцевих органів влади знали про те, що в 2019 році не буде субвенції. Якщо якийсь власник або керівник закладу не встиг цього зробити, залишається можливість місцевої влади профінансувати якийсь час цей заклад», — пояснює голова Національної служби здоров’я Олег Петренко.

Утім, встигнути ще можна. МОЗ запускає четверту хвилю підписання договорів із Національною службою здоров’я. Якщо це зробити прямо зараз — уже з наступного місяця отримуватимуть гроші за кожного пацієнта.

«Як така четверта хвиля відкривається фактично зараз. Ми це оголошення зробимо і вона буде тривати до листопада місяця», — розповідає голова НСЗУ про можливості для тих, хто досі не встиг долучитися до реформи первинки.

Коли пацієнтів більше, ніж лікарів

Укласти угоду з сімейним лікарем складно, якщо у Центрі надання первинної медико-санітарної допомоги працює лише кілька лікарів, а в населеному пункті проживає понад 10 тисяч осіб та ще й з довколишніх сіл приїжджають. Подібна ситуація — цілковита відповідальність власника медзакладу, яким є або місцева рада, або районна адміністрація. Тож саме місцевих чиновників люди повинні запитати, чому не наймають додаткових лікарів.

Перевищення ліміту пацієнтів допускалося в гірській місцевості, де складніші умови надання медичної допомоги і більший дефіцит спеціалістів.

Збільшити кількість пацієнтів, яких обслуговує один лікар, можна й в інший спосіб, але він не вигідний для самих медків. Наприкінці грудня минулого року уряд ухвалив постанову, яка дозволила і лікарям, які працюють не у гірській місцевості, підписувати пацієнтів понад рекомендовану кількість. Але за кожні додаткові 10% декларацій буде застосовуватися коригувальний коефіцієнт:

110% декларацій + 1 декларація – коефіцієнт 0,8

120% декларацій + 1 декларація – коефіцієнт 0,6

130% декларацій + 1 декларація – коефіцієнт 0,4

140% декларацій + 1 декларація – коефіцієнт 0,2

150% декларацій + 1 декларація – коефіцієнт 0

На практиці це працює наступним чином. Терапевт, який підписав декларації з 2000 пацієнтів, отримає мінімум 740 тисяч гривень в рік за базовим коефіцієнтом. А якщо серед його пацієнтів будуть діти чи люди літнього віку, то сума ще зросте за рахунок вікового коефіцієнта.

За кожні 200 пацієнтів у межах 2000 терапевт отримує щонайменше 74 тисячі гривень, але якщо він візьме додатково ще 201 пацієнта, то за них отримає менше 60 тисяч (201*370*0,8 = 59,5 тис. грн). Не врахують і віковий коефіцієнт.

Ба більше, терапевт лікуватиме безкоштовно усіх понаднормових пацієнтів, якщо їхня кількість перевищить 50%, тобто більше 3000 осіб.

Пониження не буде застосовуватися до сімейних лікарів, які працюють у гірських районах. Більше того, вони будуть мати додатковий коефіцієнт – Нацслужба здоров’я платитиме за одного задекларованого пацієнта 462 гривні, що на 25% більше за базовий тариф.

В очікуванні «Безкоштовної діагностики»

З 1 липня Міністерство охорони здоров’я запускає програму «Безкоштовна діагностика». Принцип такий же, який випробували на первинці: Національна служба здоров’я підписує договір із комунальною поліклінікою, лікарнею чи приватним діагностичним центром і платить гроші за кожну проведену діагностику за встановленим тарифом.

Планується, що в програму включать обстеження на найпоширеніші хвороби серця, внутрішніх органів, найбільш розповсюджених видів онкологій у чоловіків та жінок. Орієнтовна вартість аналізів коливається від 29 гривень (визначення креатиніну у сироватці крові) до 1975 гривен (гістероскопія із взяттям біопсії та гістологічним дослідженням).

Отримати направлення на проведення аналізів можна буде тільки в сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Воно буде електронним і пацієнт самостійно зможе вирішити куди йти — в приватний діагностичний центр чи комунальну поліклініку. Йому не потрібно буде купувати додатково шприци, плівку для рентгену чи рукавички. Вартість витратних матеріалів буде закладена в тарифі.

«Тарифи, які заплатить НСЗУ будуть трохи нижчі, ніж вони звикли, бо зараз приватний заклад продає ці послуги вроздріб невеликій кількості пацієнтів і ще й залучає їх рекламою. Тут же буде система, що пацієнт приходитиме за направленням сімейного лікаря сам, знаючи що він не платитиме за це. Тобто буде нижчий тариф, але більший об’єм», — переконаний в успішності ідеї заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Очікується, що до «Безкоштовної діагностики» долучаться 416 закладів. Бюджет програми – 2 мільярди гривень. І це не рахуючи субвенції, яку цьогоріч комунальні діагностичні заклади також отримали.

Гроші за пролікованого пацієнта, а не ліжко-місце

«У 2020 році буде останній і важливий крок — перехід лікарень на нову систему фінансування. Це найскладніший технічно і найболісніший крок для закладів та фахівців. Бо неефективність системи охорони здоров’я, про яку багато говорять, зосереджена переважно у стаціонарі. Ми хочемо підготуватися, і Полтавська область запропонувала себе як місце, де можна випробувати цю модель», — так Павло Ковтонюк анонсував початок пілотного проекту, який має запустити принцип «гроші ходять за пацієнтом» у звичайних стаціонарних лікарнях.

Вартість проекту — 1 мільярд гривень. Учасники — 56 лікарень Полтавської області, які до 1 квітня мають підписати договори з Національною службою здоров’я. І вже від НСЗУ отримуватимуть гроші за кожного пролікованого пацієнта. Щоправда, аби перехід був не настільки різким, за новими правилами лікарні отримають тільки 40% суми. Решта грошей на стаціонарне лікування медзаклади отримуватимуть за старою схемою.

За матеріалами “Громадського”

 

Читайте більше за темою:

МЕДРЕФОРМА-2019: СУПРУН ПОДІЛИЛАСЯ АМБІЦІЙНИМИ ПЛАНАМИ НА ПРИЙДЕШНІЙ РІК

ЩО ЗМІНИЛОСЬ ЗА РІК МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ, – ОЦІНКА ЕКСПЕРТА

174 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up