Роль спостерігачів у президентських виборах. Що варто знати?

Діяльність та значення спостерігачів під час найближчих президентських виборів дещо відрізнятиметься, залежно від того, від яких організацій вони будуть зареєстровані.

Про це сьогодні у Львові розповіли учасники засідання прес-центру «Вибори-2019», – повідомляє кореспондент Syla.news

Аналітик громадської мережі «ОПОРА» Тарас Радь повідомив, що його організація має статус спостерігача вже близько 2 тижнів:

“Що це означає? Зараз ми офіційно є суб’єктом виборчого процесу. Цим ми відрізняємось від політичних партій, що не висувають кандидатів. Вони не можуть здійснювати спостереження за виборами.

Як особлива відмінність між спостерігачами від партій/кандидатів та від громадських організацій? Як показує практика, спостерігачі від партій/кандидатів діють у день голосування. Ми не бачимо їх на раніших етапах виборчого процесу. Це питання і справа безпосередньо суб’єктів виборчого процесу коли їх задіювати. Зрештою, Закон дозволяє їх реєструвати на окружних виборчих комісіях після утворення ОВК. У теперішній виборчій кампанії це буде середина лютого. З другої половини лютого, коли будуть створені ОВК, усі три суб’єкти можуть подавати свої кандидатури спостерігача і отримавши цей статус, можна здійснювати спостереження за  виборами. Сьогодні у нас, як громадської організації є офіційно право спостереження, але немає офіційного статусу спостерігачів. Бо реєструють спостерігачів окружні виборчі комісії. А поки вони не створені, нема органу що може надати цей статус. У такій ситуації, ми просто спостерігачі за виборчим процесом. Спостерігаємо ми за всіма етапами, фактично комунікуємо зі всіма суб’єктами виборчого процесу починаючи від партій/кандидатів та їх штабів, до органів влади й іншими організаціями, що так чи інакше задіяні до виборчої кампанії.

Щодо обмежень у випадку «ОПОРИ», безумовно, це частина нашого етичного кодексу, «ОПОРА» не має права підтримувати публічно якусь політсилу чи кандидата. Всі ми є виборцями і ми маємо право і я би сказав зобов’язання ходити на виборчі дільниці та голосувати. Але декларувати цю позицію спостерігачам попри не можна, бо ми дотримуємось принципів незалежності упередженості незаангажованості.

«ОПОРА»має два типи спостерігачів: довгострокові, короткотермінові. Зараз у кожному з округів Львівщини працюють довготермінові спостерігачі. Короткотермінові працюватимуть у день голосування.

Голова Львівського обласного відокремленого підрозділу “Стоп корупції” Андрій Турка заявив:

“Наша сфера діяльності – увесь виборчий процес, в тому числі й звітність: використання державних коштів виборчими комісіями, чи не буде зловживань і таке інше.”

Політична експертка, правозахисниця Олена Степанова констатувала:

“Спостерігачі не мають права втручатись у виборчий процес, їхня функція зводиться до спостереження за процесом. Як що ж говорити про спостерігачів від кандидатів/партій, то слід говорити про те що вони спостерігатимуть чи нема порушень щодо їхнього кандидата. Тобто пильніше стежитимуть за опонентами. Є такий фактор і ми від нього нікуди не дінемось. У такій ситуації хотілося б закликати політичні партії, які реєструватимуть спостерігачів, аби спостерігачі були навченими: знали законодавство, знали які бувають маніпуляції на виборчих дільницях, як тна це реагувати, до кого звертатись, які документи складати… Від спостерігачів дуже багато залежатиме визнання виборів дійсними/недійсними. Якщо спостерігач побачить багато порушень, які можуть бути підставою визнання виборів недійсними, він захистить якимось чином свого кандидата. Це все відносно і кожен спостерігач від політ партій, буде заглядати за порушеннями опонентів, а не за дотриманнями законності процесу. Хоча я гадаю, спостерігачів від партій вчитимуть і вони буду компетентними у своїй діяльності.”

Омбудсмен з виборчих прав у Львівській області Іра Гайовська-Колотило розповіла про свій статус і участь у виборчому процесі, що вперше в Україні матиме місце на найближчих виборах:

“Це перший такий проект в Україні. Його створили громадська мережа ОПОРА і Європейська комісія. Чому виникла необхідність такого статусу? у нашому суспільстві виникло враження, що виборчі порушення не є важливими, настільки системними, а на деякі порушення можна “закривати очі”. Функція омбудсмена, – допомагати виборцю захистити права, допомогти виборцю знати права. Його функція – бути партнером правоохоронним органам, ми будемо з ними комунікувати, відстежувати діяльність, будемо відстежувати розслідування адміністративних правопорушень/злочинів, що вчинені у виборчій сфері. Ми будемо аналізувати і судову практику, аби надалі пропонувати зміни до законодавства, аби не було різних порушень. Я можу провести паралелі по діяльності громадського омбудсмена з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, у нас десь подібні функції. Відтак долучатимемось до щорічного звіту з уповноваженого з прав людини і будемо давати свої пропозиції бачення яким чином захистити і відстояти права.”

Голова Львівської обласної виборчої комісії Микола Щур  поділився припущеннями щодо прав спостерігачів та їх кількості на дільничних виборчих комісіях:

“Права спостерігачів у нашій країні є досить великими. Досвід спостереження у Європі показує, що насправді дуже рідко в яких країнах спостерігач є окремим суб’єктом виборчого процесу. Коли є підстави, спостерігачі втручаються у виборчий процес, дуже часто це роблять. Більше того, чи від кандидатів у президенти, чи політичних сил вони можуть зловживати своїми правами щодо втручання у виборчий процес здавалося би на законних підставах.

Якщо говорити зараз про наступні президентські вибори, в силу великої конкуренції, вона відчуватиметься на кожній виборчій комісії. Це буде відображатись у кількості членів виборчих комісій. Бо нема зараз обмежень максимального складу членів комісій. А від одного кандидата може бути максимум двоє спостерігачів. Тому якщо змоделювати ситуацію, що у нас буде 50 кандидатів у президенти, і 100 спостерігачів а ще члени виборчих комісій, то на дільниці буде просто “катастрофа”. А ще додати, спостерігачів від громадських організацій, працівників ЗМІ, то на окремих цікавих дільницях можемо побачити дуже красиву картину, коли з метою відкритості все це буде заважати виборчому процесу. І про це також варто говорити.”

Микола Щур також зауважив, що інколи штаби політичних сил налаштовують спостерігачів на виявлення порушень, перетворення їх у скандал і поширення через засоби масової інформації:

“Внаслідок таких дій опісля форумується інформаційна картина дня на окремій дільниці, а як наслідок – хибне уявлення суспільства про порушення під час виборів. За результатами загальноукраїнських опитувань стабільно поза 60 % респондентів переконані, що у нас вибори відбуваються нечесно.”

Учасники засідання поінфрмували, що з моменту, коли запрацюють окружні виборчі комісії, спостерігачі можуть реєструватись там і цим офіційно зафіксувати такий свій статус. Подання про спостерігача, відповідно до закону, несуть не пізніше, ніж за 5 днів до дня голосування. З середини лютого (коли формуватимуть склади ОВК) і до 26 березня громадяни, які хочуть бути спостерігачами зможуть йти в ОВК і реєструватись.

Щодо підготовки потенційних спостерігачів у штабах політичних сил і кандидатів Тарас Радь додав:

“Ми спілкувались з представниками місцевих осередків різних партій, і вони повідомляли, що почали роботу щодо майбутніх спостерігачів ще у серпні минулого року.”

Також учасники дискусії зауважили, що законодавством не до кінця врегульовано питання оплати роботи спостерігачів та членів виборчих комісій від політичних сил/кандидатів: оплата цієї діяльності повинна бути, втім вона здійснюється на договірних умовах і неофіційно.

Нагадаємо, чергові вибори Президента України призначено на 31 березня. Зараз триває реєстрація кандидатів, що завершиться 6 лютого.

 

 

 

530 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up