Що читати на різдвяних канікулах?

Крім численних кейсів успіху, спробуйте присвятити час справді хорошому роману або кільком сторінкам тонкої поезії.

Про це директор Мистецького арсеналу Олеся-Островська-Люта пише у своєму блозі для НВ.

Різдвяні канікули – традиційна пауза в робочій рутині, яку численні медіа і розмаїті ЛОМи заповнюють рекомендаціями, як з користю використати (або з насолодою вбити) кілька вільних днів. Що дивитися, куди піти, про що читати? І оскільки пишуться всі ці поради з думкою про дуже зайняту ділову людину, то й списки книг розраховано саме на це: як швидко самовдосконалитися, розширити горизонти, опанувати десять корисних навичок чи – в найкращому разі – трохи поповнити багаж знань з історії цивілізації. Бажано в доступному і дотепному викладі на кшталт книг Юваля Ноя Гарарі.

 

 

І все це прекрасно. Краще читати, ніж не читати. Але що завжди тривожить мене у таких списках – це їх ілюзорна корисність, практичність, спрямованість на швидкий намацальний результат. Прочитав – і вже після канікул можеш застосовувати на практиці. Вираховувати чорних лебедів, застосовувати проривні підходи компанії Y, вести переговори, спираючись на нововіднайдені у собі запаси емпатії. Одним словом, якось краще облаштовувати своє життя, зокрема, професійне. У цьому є щось від інструкції з використання електричного пристрою, коли до власного розуму, уяви, чутливості ми ставимося як до відносно простого механізму, який треба трохи «допиляти».

“Читати можна і треба розмаїті тексти: прості, складні, часом просто розважальні”

Такі списки невимовно дратують. Чому? Тому що створюють ілюзію, що читання – це такий процес, який неодмінно повинен принести користь практичного характеру. Отже, все, що такої користі не приносить, або приносить дуже нескоро, – читання не вартує. Уся ця некорисна писанина – поезія, романи, філософські трактати – призначається для особливих знавців і любителів. Тоді як справжні професіонали читають професійну або – принаймні – навколопрофесійну літературу. А вже якщо хочеться розширити свідомість у непрактичний бік – то цікаво викладені міркування зі світової історії. І ось із цього моменту мушу заперечити самій собі і поставити під сумнів практичність списків літератури, що її продукують численні бізнес-гуру й поп-мислителі.

Не раз і не двічі, читаючи книгу котрогось із таких популярних мислителів, я ловила себе на думці, що всі ці ідеї не оригінальні, багато з них прямо походять із різних філософських текстів. Але легкий прозорий виклад, барвисті приклади, жарти і, чесно кажучи, помітне спрощення роблять їх доступними і тому апелюють до широкого кола читачів. Чи значить це, що читати варто лише оригінальні філософські твори, бо нова ідея – надзвичайна рідкість, продукує її, зазвичай, геній, а вже потім ці ідеї у різних формах побутують в безлічі книг? Думаю, ні.

Читати можна і треба розмаїті тексти: прості, складні, часом просто розважальні. А ось чого точно робити не варто, то це знецінювати складні непрактичні тексти, які у підсумку є нічим іншим, як інструментом плекання у собі людини. Тобто, істоти, здатної до уяви, взаємодії, узагальнення і систематизації. Такі тексти (наприклад, котрийсь із діалогів Платона або роман Томаса Манна) не дають нам безпосереднього інструментарію для облаштування своїх справ. Вони рафінують наш інтелект і нашу чутливість. Отже, це теж корисне читання? Так, але воно не безпосередньо практичне. Не те, що можна застосувати вже завтра. Тут ідеться, радше, про те, щоб глибше мислити і відчувати в майбутньому. Власне кажучи, це і є те знамените критичне мислення, про яке без упину говорять численні експерти.

“Людина – істота символічна, їй необхідні образи й метафори, щоб сформувати собі якусь картину світу”

Те саме з художньою літературою, особливо – поезією. Людина – істота символічна, їй необхідні образи й метафори, щоб сформувати собі якусь картину світу. І якщо вона не отримує інтелектуальної й емоційної поживи з тонких, складних текстів, то обов’язково отримує з навколишньої масової культури: поп-пісень, кліпів, телесеріалів. Процес споживання таких метафор, звісно, легший, але й картина світу грубіша, ненюансована, а чутливість, уява й емоційний інтелект слабші. Не згадуватиму, що трапляється з елементарною здатністю висловлюватися на письмі. Якщо ви давно не писали й не читали текстів з «найвищої полиці» – спробуйте, цікаво, як у вас вийде.

І коли вам уже випало кілька спокійніших днів, то крім численних кейсів успіху компанії Х чи навичок вражаючих промов, спробуйте присвятити їх справді хорошому роману або кільком сторінкам тонкої поезії. Це не допоможе вам отримати нові навички, але – можливо – дасть поживу для роздумів і образи для опису світу на багато років уперед.

33 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up