Кандидатське СЕРЕДовище. Надія та розчарування

Віктор Ющенко і сьогодні нагадує про себе, хоча  його авторитет та вплив на українську політику, м’яко кажучи, не є визначальними.  Проте вельми показовою є його доля як президента.

Лідер «Нашої України» був обраний президентом у третьому турі голосування наприкінці 2004 року. Цьому передував помаранчевий Майдан, який продемонстрував величезний попит на зміни всередині України та дуже налякав Путіна. Теза російського політолога Гліба Павловського «Помаранчевій революції треба дати по пиці» набирала силу протягом всієї президентської каденції Ющенка.

Дві газові війни – 2006 та 2009 років, створення низки проросійських громадських організацій заклали підвалини майбутньої гібридної війни. Хоча сьогодні Ющенко говорить, що за його президентства українська церква була за крок від автокефалії, у це складно повірити. Парламентсько-президентська форма правління, яка існувала 80% його каденції, не дала йому змоги ефективно реалізувати власні повноваження. Показовий приклад: торпедована БЮТ-івськими юристами спроба провести дострокові парламентські вибори у 2008 році.

Всередині країни рейтинг Ющенка вправно перебрала на себе Юлія Тимошенко, як виявилося, їй цілком до снаги перелицювати улюблений піджак лідера Помаранчевої революції. У зовнішній політиці вступ України до СОТ навряд чи міг нейтралізувати спійманого облизня щодо вступу до НАТО та неспроможність офіційного Києва консолідовано виступити проти російської агресії в Грузії. Москва тим часом вправно проводила всередині України майстер-клас на тему «Поділяй та владарюй».

Десятиразове скорочення популярності за час президентської каденції Віктор Ющенко жодним чином не може занести собі в актив. Навіть після відходу від активної діяльності його переслідуватиме примара «Лікарні майбутнього», яка так і не постала в Україні, попри великі зібрані кошти. Можливо, численні скандали у його оточенні і були частково інспіровані ззовні, проте суспільство так і не тримало відповіді на питання: «Хто отруїв Ющенка восени 2004 року?»

Історія не знає умовного способу. Про це важливо пам’ятати. Проте третій український президент досі викликає присмак розчарування, адже прихід до влади його тезка, наступника та політичного супротивника багато в чому був зумовлений діями самого Віктора Андрійовича. Тобто, його бездіяльністю.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

139 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up