Тяжка ряса та світські раути: цікаві факти з життя батька української прози

29 листопада 2018 року відзначається 240 років із Дня Народження українського прозаїка, драматурга, журналіста, літературного критика та культурно-громадського діяча Григорія Квітки-Основ’яненка. Syla.news підготувало підбірку цікавих фактів про засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

1. Ще з дитинства Григорій Квітка мріяв носити рясу. Бажання стати ченцем народилося у нього невипадково.

“В дитинстві няня необережно пошкодила на оці ячмінь – і Григорій втратив зір. Родина їздила до чудотворної ікони, молились і зір повернувся. Тому його твори глибоко релігійні”, – розповіла експерт з української філології Марія Літепло.

Ця подія настільки вразила юного письменника, що у 19 років він заявив батькам, що йде у монастир, проте їм із самого початку не сподобалася ця ідея і вони вмовили сина надягнути на себе мундир та відправитися в армію.

2. Через слабке здоров’я Григорію не судилося довго перебувати на службі і його перевели на громадську службу до департаменту герольдії. Під час служби він так і не полишив своєї мрії – податись у священики. Тому вже у 22 роки став послушником Курязького монастиря (селище Подвірки неподалік Харкова).

3. Там для юнака встановили випробування – чотири роки ревних молитов. До того ж, на нього чекали важка праця у холоді та бруді, йому доводилось доглядати за кіньми, яких він ще з дитинства боявся.

4.  Григорій не здався і не покинув монастир навіть тоді, коли його батько тяжко захворів, тому йому так і не вдалося попрощатись із ним.

5. Григорій Квітка соромився свого панського походження. Подейкують, що одного разу він їхав на возі із волами та застряг у болоті. Сусідські діти вмить позбігались і почали дражнитись із Григорія, впізнавши у ньому панича, хоча він вже давно відпустив собі довгу бороду та підперезався. Ця подія настільки схвилювала письменника, що він покинув монастир та подався додому, звідки не виходив на люди ще кілька тижнів. Існує теорія, що саме тому він вирішив додати до свого прізвища “Основ’яненко”, аби позбутись тяжкого панського прізвища Квітка.

6. Після чотирьох років церковного життя, він повернувся до світського кола та став комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду.

7. Квітка-Основ’яненко став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру, Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки.

8. Григорій був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного й театрального мистецтва. Головним творчим принципом вважав «писання з натури» та орієнтацію на навколишню дійсність. Він виступав з пропагандою народної теми в літературі і був переконаний в цінності особистості.

11. Йому судилося стати видатним прозаїком та збагатити українську літературу такими творами: “Конотопська відьма”, “Сватання на Гончарівці”, “Мертевецький Великдень”, “Сердешна Оксана”, “Маруся”, “Пан Халявський” чи “Козир-дівка”, що і зараз користуються неабиякою популярністю. За їх мотивами є театральні вистави, кінофільми.

9. Помер письменник 20 серпня 1843 року після тяжкої хвороби у Харкові.

10. Цікаво, що предки письменника взяли участь у заснуванні та зведенні Харкова. Натомість на честь самого Григорія у місті назвали одну із вулиць Харкова та український мовно-літературний факультет у  Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.

Наталія Козак, Syla.news

25 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up