Воєнний стан в Україні: необхідність чи PR-хід Порошенка?

Протистояння між Україною та Росією відбувається майже п’ять років. За цей час ми змогли побачити різного роду провокації та спроби розв’язання повноцінної війни з боку східних сусідів.

Велика кількість громадян бажала введення воєнного стану ще в 2014 році. В той період це було неможливим з огляду на те, що Україна мала дестабілізовану ситуацію в державі, небоєздатну армію та сильне несприйняття політики Порошенка південно-східною частиною населення. Такі дії могли поглибити внутрішньодержавну кризу.

Виникає запитання: чому вирішили запровадити воєнний стан зараз? Довгий час відбувалося затишшя. За цей період ми зуміли хоча б частково відновити потугу армії, а також збільшити патріотичне піднесення на південно-східному регіоні. Важливо, що президент налагодив сильну вертикаль влади, яка його практично не підводить. У 2014 році він не був впевненим в людях, з якими йому доводилось співпрацювати. Зараз же ця ситуація є іншою.

Зважаючи, що дії російського флоту вперше за тривалий час здійснили прямий акт агресії, а також, що наша країна стала впевненішою в своїх силах, то запровадження таких речей є об’єктивним рішенням.

Поряд з цим ми маємо спрощений варіант воєнного стану. Президенту під тиском опозиційних сил не вдалося своїм указом:
– охопити всю територію держави;
– взяти контроль над каналами з антиукраїнською риторикою;
– встановити посилений контроль за життям українців.
Побоювання політичних опонентів про можливість втрати своїх рейтингів та на фоні цього наростання рейтингів Порошенка, мобілізували їх до протидії. Вкотре можна побачити, що партійні амбіції стоять вище державницьких справ.

Слід також розуміти, що цим рішенням ми нагадали світовій спільноті про конфлікт, який за тривалий період часу так і не вирішився. Ми потребуємо чогось нового і це нове можемо отримати лише такими методами. В той же час ще більше поглибиться співпраця з країнами Балтії, адже нестабільний регіон їм також не вигідний.

У бік П. Порошенка почали лунати закиди в тому, що воєнний стан запроваджується лише через бажання узурпувати владу в свої руки. З цим висловом категорично не погоджусь. В нашій державі такі речі не працюють. В.Янукович є яскравим прикладом цього. Громадяни, а також великі бізнесові групи зробили б все, аби такого не допустити.

Але в то й же час існує ймовірність того, що П.Порошенко знав як Росія поводитиметься з цими невеличкими човнами в Азовському морі. Для чого наражатись на ризик та запускати їх туди з наближенням виборів? Можна було здійснити це після циклу волевиявлення громадян. Великої користі ці човни б і так не принесли.

Відповіддю на це запитання, скоріш за все, є жага до отримання нового терміну президентства. Виборча кампанія П.Порошенка була явно невдалою. Після цих подій в очах людей сформується образ справжнього захисника та державника, який в подальшому дозволить йому залучити чималу кількість голосів у свій бік.

У будь-якому разі запровадження воєнного стану колись мало відбутись. Не важливо, що саме це зумовило. Головне, що ми стоїмо на порозі кардинальних змін. Та чи будуть ці зміни нам на руку – побачимо невдовзі.

Валентин Балагура, політолог, спеціально для Syla.news 

160 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up