“Забудьте про Brexit, тепер головна загроза для Європи – війна в Україні”, – світові ЗМІ про конфлікт в Азовському морі

У відповідь на загострення російсько-українського протистояння в Азовському морі та захоплення трьох українські кораблів Росією світові ЗМІ аналізують, чому стався і до чого може привести новий виток цього конфлікту. Крім того, оглядачі міжнародних видань підіймають питання про те, чи дійсно необхідно зараз Україні запроваджувати воєнний стан.

Видання НВ представляє переклад найцікавіших витягів з матеріалів світових видань по темі.

The New York Times, США

Інцидент у Керченській протоці – вузькому водному просторі, який розділяє Чорне та Азовське моря – ознаменував собою поворот в неоголошеній війні, що триває майже п’ять років між колишніми республіками Радянського Союзу.

Досі українські військові воювали з двома сепаратистськими рухами на сході України, яких явно підтримує Москва, хоча російська влада офіційно заперечує будь-які звинувачення в прямій військовій інтервенції.

З цим контрастують події неділі [25 листопада], що розгорнулися у вигляді прямої конфронтації на морі між Росією і збройними силами України, які підтримує Захід.

Цей епізод також загрожує збурити хитку внутрішню політику України.

The Guardian, Велика Британія

У результаті серйозної ескалації напруженості між країнами президент України [Петро Порошенко] запропонував ввести воєнний стан після того, як в Чорному морі [на вході в Азовське] були обстріляні та захоплені три українських військово-морських судна, а також поранені шість членів екіпажу, як заявляє Київ. […]

Голосування щодо військового стану відбудеться за чотири місяці до президентських виборів, які Порошенко, як очікується, програє. Якщо українські депутати проголосують за припинення звичайного режиму управління країною, вибори можуть бути відкладені, що спонукало деяких спостерігачів задатися питанням, чи не намагається Порошенко використвати [у своїх цілях] цей інцидент. […]

Воєнний стан не вводився в Україні після анексії Криму Москвою або в ході війни, що триває на сході України та в якій беруть участь підтримувані Росією сили.

CNN, США

Інцидент знаменує собою серйозну ескалацію конфлікту між двома колишніми радянськими республіками. […]

Україна і Росія озвучили суперечливі дані щодо ситуації: кожна зі сторін звинувачує іншу в порушенні морського права. Відповідно до угоди 2003 року, Азовське море та Керченська протока є внутрішніми водами як Росії, так і України. […]

Україна та США вже кілька місяців звинувачують Росію у неправомірному втручанні в міжнародне судноплавство через Керченську протоку.

Росію і Україну поглинув тліючій конфлікт після того, як в 2014-му році Росія анексувала півострів Крим. Війна на сході країни з сепаратистами, підтримуваними Росією, забрала більше 10 тис. життів. Інцидент в [Азовському] море створює новий виток напруженості між двома країнами.

У той же час російські державні ЗМІ заявили, що конфронтація – це провокація, організована Україною і Америкою, щоб зірвати майбутню зустріч президента Росії Володимира Путіна і президента Дональда Трампа на саміті G20 в Буенос-Айресі на цьому тижні.

ВВС, Велика Британія

Напруженість навколо Криму місяцями росла між Росією і Україною.

Згідно з угодою від 2003 року між Москвою і Києвом, Керченська протока і Азовське море є територіальними водами спільного користування. Однак останнім часом Росія почала піддавати перевіркам всі судна, які прямують в порти України або з них.

Застосування Росією сили для захоплення українських суден – і наявність поранених моряків – це значна ескалація. Але ви не почуєте, що Москва бере на себе відповідальність.

За Володимира Путіна щоразу, коли Росія використовувала силу, її лінія захисту завжди була такою: “Ми не перші почали”. Це відносилося до російсько-грузинської війни 2008 року і до появи “зелених чоловічків” (російських спецслужб) в Криму в 2014 році, що передувало анексії півострова.

Таким чином, можна очікувати, що Москва покладе провину за те, що трапилося в неділю [25 листопада] і все, що станеться потім, на уряд Порошенко.

The Washington Post, США

В Україні військовий стан надає владі і військовим повноваження, необхідні для забезпечення національної безпеки. Це може дозволити Порошенку, який жадає переобрання в березні і чиї рейтинги залишаються низькими, діяти більш самостійно, ніж у звичайних умовах. […]

Протистояння також збільшує загрозу подальшої конфронтації між Росією і Україною. Обидві країни зажадали надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Європейський союз закликав Росію відкрити Керченську протоку, а всі сторони – “діяти з граничною стриманістю, щоб домогтися негайної деескалації ситуації”.

На карту поставлено чимало. Дві країни на ножах відтоді, як промосковський уряд в Україні було повалено понад чотири роки тому, що поклало початок російській анексії Криму та війні на сході України за участю проросійських сепаратистів.

Боротьба між ними і українськими військами забрала понад 10,3 тис. життів з 2014 року, а зіткнення, що продовжуються, призводять до майже щоденних жертв.

The Independent, Велика Британія

Існує кілька причин, чому Росія могла зважитися діяти зараз, а не місяць тому.

Перша – важливі річниці подій на Майдані 2013-14 років і Голодомору 1932-33 років, коли мільйони українців стали жертвами від голоду, який вважається спровокованим радянською владою. Широкий розголос цих тем міг стати дратівливим чинником.

Друга – заяви Заходу про підтримку [України] та обіцянки військового підкріплення могли підштовхнути Кремль повернутися до традиційної політиці асиметричних дій – щоб змусити опонентів двічі подумати, перш ніж зважитися на будь-які дії.

Третя – тривожне падіння президентського рейтингу [Володимира Путіна] могло підштовхнути його адміністрацію нагадати [російській] аудиторії про головного “ворога” – Україну.

Ще одна теорія, яку озвучують проукраїнські публіцисти на Заході, полягає в тому, що це була спроба послабити адміністрацію Петра Порошенка та дестабілізувати обстановку напередодні президентських виборів у березні. […]

Воєнний стан [в Україні] не вводився після набагато більш жорсткого застосування сили в ході подій 2014 і 2015 років. Тоді подібне рішення загальмувало через можливі збитки для української економіки та необхідність співпраці з Міжнародним валютним фондом. Україна стверджує, що цього разу [в інциденті із захопленням кораблів в Азовському морі] ситуація інша, і Росія відкрито визнає військову участь. Однак це здається софістичним аргументом. […]

Вагомої шкоди вже завдано. З одного боку, в Москві будуть задоволені відродженням свого наративу про правлячу в Києві “хунту”. З іншого, українці можуть раптово усвідомити, що військові заходи [введення воєнного стану] були з великою часткою ймовірності задіяні для короткострокової електоральної переваги.

The Guradian, Велика Британія

Забудьте про Brexit, тепер головна загроза для Європи – війна в Україні […]

Кричущий факт – це те, що в Європі зараз немає колективного форуму, на якому подібну ескалацію [загострення конфлікту в Азовському морі] можна було б обговорити і, можливо, розв’язати. Після закінчення “холодної війни” не було жодного перегляду [системи міжнародних відносин, встановленої] в Ялті або в Потсдамі [обидві конференції – в 1945 році]. З Росією не було жодного нового договору. Спроба її військового оточення з боку НАТО була настільки ж необачною, як і теплий лондонський прийом для маси московських олігархів та клептократів.

271 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up