Докапіталізація банків: необхідність чи державна афера?

За роки незалежності Україна вклала у державні банки 250 млрд гривень. Внаслідок цього держава посилила вплив на економіку та ринки. Та попри це Національний банк України вирішив ще продовжити термін докапіталізації банків, що потребують додаткові вливання за підсумками стрес-тестування за базовим макроекономічним сценарієм на три місяці – до 31 березня 2019 року.

Ще у 2008 році держава володіла лише двома банками – “Ощадбанком” та “Укрексімбанком”.

У 2009 році державним став ще й “Укргазбанк”. А у 2016-му відбулася націоналізація “Приватбанку”, і присутність держави у банківському секторі зросла з 28% до 55%. Це відбулося вимушено. Рівень присутності держави в інших країнах набагато менший. І це накладає на державу додаткову відповідальність як на акціонера.

Що таке докапіталізація?

В Україні діє низка нормативних документів, у яких наголошується на необхідності підтримання певного рівня регулятивного, статутного капіталу, інших показників, які визначають капіталізацію банківських установ.

Загальним показником, що найбільш точно демонструє рівень забезпеченості капіталом окремого банку та системи загалом, є рівень капіталізації.

Капіталізація – це показник ринкової ціни банку, розрахований множенням вартості акцій на їхню кількість.

Досліджуючи рівень капіталізації конкретного банку, необхідно проводити аналіз не лише кількісних показників обсягу статутного та власного капіталу, а й оцінювати якісні, які характеризуватимуть структуру власного капіталу та достовірну оцінку окремих його складників. У кризові періоди банківські установи використовують штучне нарощення обсягів капіталу для відповідності нормативним вимогам НБУ. Таке завищення рівня капіталізації є фіктивним і за умови тимчасового використання може вважатися нешкідливим. Проте системне завищення показника капіталізації свідчить про наявність у банку реальної потреби збільшення власного капіталу та в довгостроковій перспективі може стати підставою для погіршення фінансової стабільності банку.

Як відбувається докапіталізація державних банків та навіщо вона потрібна?

Експерт з питань банківської справи В’ячеслав Кокошко пояснив, що в Україні існують нормативи капіталу та показник, яким є співвідношення всіх активів до капіталу банку. З його слів, практика показує, що якщо показник є нижчим від певної величини, а для України це 10 %, то є дуже великі ризики, які банк не може перекрити за рахунок свого капіталу, зокрема по платежах, проблемних кредитах тощо. А отже це дуже важливий показник.

“Якщо цей показник падає, тобто якщо падає це співвідношення активів та капіталу, то ризик банкрутства для банку суттєво виростає. Тому, скажімо так, у державних банках ми маємо таку ситуацію, коли політика держави призвела до того, що капітал держбанків став дуже маленький”, – пояснює експерт.

Що цьому посприяло? Перше, це фінансування державних проектів. Гроші на це з банків беруть, однак насправді використовують не за призначенням. У результаті – ні грошей у банку, ні реалізованих проектів.

Так само й з “Приватбанком”, капіталізація якого, фактично, відбувається за рахунок платників податків.

У результаті виходить так, що громадяни мають перекрити ті збитки, які виникли внаслідок діяльності тих банків, їх засновників та інших пов’язаних структур. Це є абсолютно неправильно. По-суті, відбувається афера, де мільярди, сотні мільярдів виводяться, а нестача коштів у банках ніби непомітно перекладається на наші плечі“, – зазначає фахівець.

Другим моментом, на його думку, є те, що так звані оптимізації банків призвели до того, що була знищена дуже велика кількість банків і, фактично, монополізований банківський ринок держави.

“Зараз співвідношення долі державних банків – це взагалі катастрофа. Тобто фактично 60-70% банківського спектру знаходиться в руках державних банків, а це означає, що якщо в нормальних економіках покладаються на інвесторів (фінансування введеного капіталу, фінансування економіки), то у нас все перекладається на бюджет, а бюджет на наші плечі. Чиновники собі кредитують те, що вони хочуть, гроші не повертаються, а ми знову маємо докапіталізовувати. Тобто це злочин, адже це є монополізація ринків, зловживання фінансовим становищем“, – розповідає експерт.

Крім того, фахівець зазначає, що держава, монополізувавши державний ринок, не тільки докапіталізовує банки за рахунок податків, але й за рахунок тарифів і дуже добре наживається на цьому.

З одного боку, за допомогою капіталізації рятується банк, а з іншого – ховаються всі прорахунки держави.

Докапіталізація, почата цього року, триватиме до 31 березня 2019 року.

Нагадаємо, в грудні минулого року Національний банк України заявив про погіршення якості кредитних портфелів “Ощадбанку” і Укрексімбанку та про вивчення необхідності докапіталізації фінустанов. За даними регулятора, перш за все, знизилася якість кредитів, виданих великим бізнес-групам, і знецінилися застави за такими кредитами

Мінфін пізніше підтвердив цю інформацію і повідомив, що сума необхідної докапіталізації буде визначена після консультацій з НБУ.

Кабінет міністрів України під час чергового засідання 27 грудня 2017 року затвердив додаткову капіталізацію державного “Ощадбанку” на 5,7 млрд грн.

Всього протягом 2016-2017 років уряд направив на докапіталізацію держбанків, без урахування “Приватбанку”, 36,6 млрд грн, в тому числі 19,6 млрд грн – в капітал “Ощадбанку” і 17 млрд грн – “Укрексімбанку”.

На початку жовтня регулятор оприлюднив підсумки якості активів і стрес-тестування 24 банків, згідно з якими вісім кредитних установ потребували докапіталізацію на загальну суму 6,1 млрд грн.

У рамках стрес-тесту за несприятливим сценарієм, докапіталізацію, до вказаних восьми, потребують ще п’ять банків. Загальна потреба в капіталі 13 банків за несприятливим сценарієм становить 42,1 млрд грн.

Для покриття потреби в капіталі за несприятливим сценарієм банки повинні розробити і виконати до кінця 2019 року план реструктуризації.

Ірина Пилипишина, Syla.news

57 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up