Кандидатське СЕРЕДовище. Фактор особистості

Президентські вибори – це змагання особистостей. Тому кожен з фаворитів демонструватиме власні людські якості, а не лише відданість ідеологічним цінностям та національним інтересам.

Мабуть, у президентських перегонах є помітний відгомін козацьких традицій, коли вправного старшину могли зробити гетьманом зі значними повноваженнями, але у разі необхідності – здійснити процедуру «імпічменту». Не допустити перетворення підведення підсумків президентської кампанії на суцільну «чорну раду» – можливо, головне завдання українського суспільства.

Президентські вибори – не просто змагання характерів та особистостей, але і вибір вектору розвитку країни. Наприкінці листопада, який у календарі України є найбільш революційним місяцем, це стає особливо актуальним. Поставити державу на рейки європейської та євроатлантичної інтеграції – вагоме завдання для кожного, хто називає себе патріотом України та претендує на право її очолювати.

До речі, аргументи про можливості обирати президента парламентом, як це роблять у багатьох країнах Європи, для України виглядають неефективними. Не лише тому, що триває війна на Сході, а тому, що ми живемо в умовах стрімкої десакралізації влади та відсутності ефективних та масових політичних партій. Працювати з ярликом «маріонетки парламенту» глава держави не зможе, це очевидно. Перемогти у президентській кампанії має людина, яка оточена соратниками, готовими не лише віддати свій голос, але і підставити плече у спільній справі побудови сучасної Української держави.

Дозволю собі процитувати власну книжку «Шостий. Спогади про майбутнє»: «Українське суспільство під час президентських виборів ризикує потрапити до пастки завищених очікувань. Мовляв, до влади може прийти герой-АТОшник, який захищав Україну або молодий професіонал-технократ, спроможний ініціювати та втілити за короткий час перетворення, яких зачекалися мільйони українців. Історія успіху Дональда Трампа та Еммануеля Макрона (звісно, кожна – на власний манер) надихатиме шукачів президентської булави, яких навряд чи буде менше двох десятків. Проте сподіватися на умовного «Макроненка» – означає  жити ілюзіями та перетворюватися на легку здобич вправних маніпуляторів».

Хоча у президентській кампанії обиратимуть політика, який отримає вагомі повноваження, важливим виглядає побачити його команду, оточення, наближених. Почет, який гратиме «короля» протягом наступних п’яти років. Чи менше – якщо гра виявиться недостатньо вправною та не відповідатиме національним інтересам України. Президентські вибори – процес, який підтверджує відому істину «Хороша людина – це не професія». Протягом наступних місяців ми ідеалізуватимемо одних та вишукуватимемо недоліки інших, однак не варто забувати важливе: президент стане відображенням стану  та настроїв суспільства, його рівня усвідомлення завдань, які стоять перед Україною.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Попередні блоги Євгена Магди:
Невідомі повноваження

Непроста Україна

Стартові умови

115 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up