Історія Лувру: що не зміг утаємничити Ден Браун

Не є таємницею, що Лувр став об’єктом підвищеної уваги завдяки книзі американського письменника Дена Брауна “Код да Вінчі” і знятому в 2006 році однойменному фільмі на основі неї. До річниці відкриття музею Syla.news підготувала підбірку цікавих фактів, що пов’язують всесвітню скарбницю мистецтва з таємницями світового бестселера.  

Лувр – найвідоміший музей у Франції, у якому є експонати, датовані ще періодом Античності. Старовинний замок французьких королів, побудований Філіпом Августом у 1190 році, вперше відкрили для відвідувачів 8 листопада 1793 року.

Його колекція заворожує та приваблює туристів зі всього світу. Серед майже 400 тисяч експонатів найбільш відомі – картини Рембрандта, Тиціана, картина Джоконда (Мона Ліза), скульптури Венера Мілоська, Ніка Самофракійська та інших всесвітньо відомих художників.

Однак який зв’язок має Лувр із книгою Дена Брауна?

Справа в тому, що у паризькому музеї експонована всесвітньо відомі картини італійського художника Леонардо да Вінчі  – “Таємна вечеря” та “Мона Ліза”, що стали підказками і допомогли розшифрувати легендарний код, навколо якого точилися основні події роману та сцени фільму.

У “Коді да Вінчі” музей виглядає темним, зануреним у пітьму, “позбавленим звичного білого світла, що рівно лилося зі стелі, з плінтусів ішло вгору якесь приглушене червоне сяйво, кахельною підлогою галерей тягнулися багряні плями”. Саме таким він став після таємничого вбивства куратора музею Жака Соньєра, яке й виявилось зав’язкою для бестселерського розслідування.

Хоча насправді у Луврі багато світла. Підтвердженням цьому є панорама, спеціально встановлена у музеї для кращої освітленості витворів мистецтва.

Лувр настільки великий, що його фізично неможливо обійти за один день. Його розміри описуються і у книзі Дена Брауна, коли Роберт Ленґдон та Софі Неві намагаються втекти звідти, зрозумівши підказки, що були на стінах Лувру, які допомогли їм знайти шлях до Святого Граалю. Перебігаючи з одного залу до іншого, вони ховалися від працівників судової поліції, які теж мали на меті не лише розслідувати вбивство Соньєра.

Музей складається з трьох будівель. Для полегшення навігації кожну з них називають “крилом”, а також іменами відомих діячів французької історії – Ришельє, Денон, Сюллі.  Крім того, музей складається із двох частин: старої та нової. Тому героям браунівського роману було де розбігтись. Нариклад, підійнявшись по ескалатору Денона, можна дійти до підніжжя статуї Ніки Самофракійської, яка вважається найвідомішою у Луврі. А якщо подивитися на підлогу, то можна побачити Медальйон Арго.

У дійсності довкола музею розташовано 15 таких медальйонів, що були створені данцем Жаном Діббітсом у 1995 році. Всього у Парижі 135 Медальйонів Арго, вмонтованих у землю та стіни будинків. Вони утворюють лінію з півночі на південь, яка перетинає столицю Порта Монмартра та Сіте Універсітер і проходить через Обсерваторію, точно відтворюючи стваровинний паризький меридіан.

Одним із найпривабливіших приміщень музею є Зала Наполеона, яка розташована під Пірамідою, через яку Роберт Ленґдон спускався до Лувру. Попри усі чутки, навіяні книгою, вона складається не із 666, а з 673 багатогранних скляних панелей, включно з дверима.

Ще однією залою Лувру, яка запам’яталась читачам “Коду да Вінчі”, вважається Квадратний Салон – один з найпрестижніших у музеї, який у 18 столітті використовували для виставок сучасного мистецтва. Словом “салон” у Франції називають тимчасові виставки картин, які висувались на продаж. Його одним із перших відкрили для публіки, і саме там були представлені найкращі твори колекції.

За сюжетом роману, куратор Жак Соньєр помирає поряд з Великою Галереєю, де знаходились металеві двері, яких насправді не існує, як і картини Караваджо, яка була “у 15 кроках від дверей”. Автор дещо спотворив реальність для свого роману.

Якщо пройти у Великій Галереї до другого ряду колони, то зліва можна побачити “Мадонну у Скелях”, яка належить пензлю Леонардо да Вінчі, і яку за сюжетом зі стіни знімає Софі Неві, аби побачити підказку для подальшого розслідування таємниці. У книзі ця картина постає у революційно новому сенсі. Зображена на ній Діва Марія, мати Ісуса, яка нібито покриває лівою рукою свого сина. Ден Браун у своєму бестселері подає цей жест як метафору вбивства, що суперечить історії.

Уздовж Великої Галереї справа є коридор, в якому розташована вбиральня, де Софі Неві ховала Код да Вінчі. У тому ж залі є картина Анджело Бронзіно із назвою “Не торкайся мене”. На ній зображено, як воскреслий Ісус постає перед Марією Магдалиною. Варто відзначити, що у “Коді да Вінчі” Марію Магдалину зображають як жертву, яку позбавили статусу дружини Ісуса і нагородили новою роллю розкаяної повії. Також тут можна відстежити тенденцію падіння сакральності жіночого початку. Чимало художників світового масштабу використовували у своїх картинах мотиви таємного зв’язку Ісуса та Марії Магдалини. Однак, теологи вважають, що такі ролі Марії Магдалини свідчать про недостатнє дослідження постаті цієї загадкової жінки.

У Залі дез Ета розташовані картини “Весілля в Кані” та “Мона Ліза”. Перша – вийшла з-під кисті Паоло Веронезе – величезне полотно, на якому зображено бенкет, де Христос здійснив своє перше чудо, перетворивши воду у вино. Для деяких загадкових деталей картини, а саме – візерунок заручних каблучок на туніці для вживання вина із чаші чи Діва Марія, яка тримає руку, ніби у ній невидимий келих, Ден Браун надав перевагу вигадкам для динамічності роману.

Привабливість картини “Мона Ліза” після публікації та екранізації роману стала ще більшою. Символ епохи Ренесансу втілює в себе саму ідею музейного мистецтва, доступного кожному, адже “Код да Вінчі” розповідає про всі здогадки, що стосуються картини.

Після Залу дез Ета відкривається три червоних приміщення.

Саме одне з них стало ідеальною локацією для зав’язки сюжету, коли смертельно поранений куратор Жак Соньєр біг крізь зали.

Якщо дійти до кінця галереї, то можна побачити Перевернуту Піраміду, на вершині якої, за сюжетом, є камінь пірамідальної форми, що позначає місце могили Марії Магдалини. Це – невелика вигадана деталь Дена Брауна, що навіки увійшла в туристичний маршрут Лувру.

Ірина Пилипишина, Syla.news

 

 

 

 

75 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up