Тепер працівники можуть вільно почуватися перед роботодавцями, – експерти прокоментували нововведення Мінсоцполітики

Відтак, якщо роботодавець порушує терміни видачі зарплати, він буде зобов’язаний сплатити працівнику пеню у розмірі облікової ставки Нацбанку за кожен день затримки. Зараз вона становить 18%.

Журналіст Syla.news опитав юристів щодо законопроекту Верховної Ради, про який стало відомо минулого тижня.

Відповідно до законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця” працівнику мають виплатити відшкодування у розмірі трьох середньомісячних зарплат.

Утім право на таку компенсацію працівник отримає, якщо порушать справу про банкрутство роботодавця. Або працівник звільниться до порушення зазначеної справи.

Адвокат Дмитро Богуславський пояснює, що відповідальність за невиплату заробітної плати передбачена вже зараз – від трикратного розміру мінімальної зарплати (частина 4 статті 265 Кодексу законів про працю) до кримінальної відповідальності – максимального позбавлення волі до п’яти років (за пунктом 2 статті 175 Кримінального кодексу).

“Йдеться про те, що невихід на роботу у випадку невиплати заробітної плати не вважатиметься прогулом і не буде підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, тобто звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП”, – пояснює адвокат. 

Нововведення дадуть додаткові гарантії для захисту працівників, оскільки чинний Кодекс законів про працю України не достатньо захищає права працівників, а запропоновані зміни додатково посилюють соціальні гарантії їх у разі затримки, а також не у повному обсязі виплати заробітної плати, каже юрист Андрій Григоренко.

За даними Державної служби статистики, борг за зарплати в Україні зріс більше, ніж на 6%, а це приблизно 2,7 мільярда гривень. Саме тому, на думку адвоката Андрія Петришина, Міністерство соціальної політики України в “Кодексі законів про працю в Україні” пропонує певний пакет нововведень.

Він зазначає, що тепер, за затримки виплати зарплати на термін більше 15 календарних днів, працівник буде мати право тимчасово відмовитися від роботи до виплати роботодавцем повної суми. При цьому працівник повинен у письмовій формі попередити свого роботодавця про це не пізніше, ніж за два дні.

“У цьому випадку співробітник звільняється від роботи і має повне право не приходити на робоче місце. Затримкою вважається виплата менше 50% суми за один календарний місяць. Тимчасовий пропуск роботи через невиплату зарплати не може бути причиною для звільнення або штрафів. При цьому описані вище норми не поширюються на працівників, які задіяні у сферах, що забезпечують життєдіяльність людей. Я говорю про лікарів, правоохоронців, рятувальників, військовослужбовців, тощо”, – пояснює юрист. 

У відомстві вже підготували законопроект, згідно з яким, якщо роботодавець порушує терміни видачі зарплати, він зобов’язаний сплатити працівнику пеню у розмірі облікової ставки Нацбанку за кожен день затримки. Зараз вона становить 18%.

Крім того, зазначається, що працівникові повинні виплатити відшкодування в розмірі трьох середньомісячних зарплат. Відтак, якщо роботодавець не розраховується з працівником, то працівник ніби закладає своєрідний депозитарій на суму, яку заборгували. І на роботодавця автоматично нараховується пеня Нацбанку за протермінований платіж.

“Однак, положення прописується законодавцями, але чи буде втілений найближчим часом детальний механізм нарахувань та подальших стягнень заборгованості, то з цього приводу маю сумнів. Чи він буде відповідати Конвенції Міжнародної організації праці та забезпечувати конституційні гарантії працівників на отримання належних їм коштів по оплаті праці, – не думаю. Оскільки сама затримка заробітної платні в наш кризовий час – це вже є фактично злочином. Цими нововведеннями державі  не вирішити цей комплекс проблем пов’язаними із заробітними платами. Уряд цими доповненнями немов в чергове доводить  свою безпомічність в цьому напрямку”, – розповідає експерт.

Він додає, що на даний момент вже є важелі впливу на недобросовісного платника зарплатні: адміністративний та кримінальний.

“Відповідно до статті 41 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі. Таке порушення призведе  до накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн – 1700 грн). Згідно зі статтею 175 КК України за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 17000 грн). За повторність, законодавством передбачено значно більші штрафи”, – пояснює юрист.

На думку експерта, найефективнішим способом захисту своїх прав на належну оплату праці – є звернення до суду. При цьому можна  вимагати відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди. Однак це лише у тому випадку, якщо особа працевлаштована офіційно і має належні докази щодо того, на яких умовах була влаштована.

Крім того, юрист підтвердив, що працівник має право під час звернення до суду паралельно звернутися і до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину з боку роботодавців. І тоді недобросовісний роботодавець змушений буде пояснювати, що призвело до порушення ним прав працівника.

Наразі проект Закону поданий на обговорення. На переконання його авторів, у випадку ухвалення він відповідатиме частині Конвенції Міжнародної організації праці і забезпечуватиме конституційні гарантії працівників на отримання належних їм коштів з оплати праці.

Ірина Пилипишина, Syla.news

 

 

83 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up