“Чорний вівторок”: день, який змінив життя світового мегаполісу

29 жовтня 1929 року у Нью-Йорку наступив “чорний вівторок” – на нью-йоркській біржі в паніці за демпінговими цінами були продані 16 410 039 акцій, тисячі інвесторів втратили мільярди доларів, а ціни на споживчі товари почали різко зростати.

Притік європейських капіталів до США під час та після Першої світової війни перетворив Сполучені Штати на “банкіра світу” і спричинив справжній бум на фондовому ринку, який щоденно встановлював нові рекорди. Нерухомість і земля стрімко дорожчали. Люди скуповували акції і землю, а згодом – право на покупку акцій та землі.

Аж раптом все це залишилося у минулому лише за кілька днів – 24 жовтня на Уолл-стріт почалася паніка, а вже 29 жовтня, у “чорний вівторок,” настав день краху біржі і все було скінчено. А, може, тільки й починалося.

Після катастрофи у квітні 1930 року життя на біржах почало відновлюватися, хоча індекси були на третину нижчими, ніж у вересні, останньому “докризовому” місяці, 1929 року. Через скорочення попиту, почало падати і виробництво. Далі скорочувалися зарплати, а згодом і робочі місця.

Незважаючи на зусилля інвестиційних компаній і банків стабілізувати ситуацію шляхом скуповування акцій, 29 жовтня обвал став незворотнім – за два дні ринок втратив 30 млрд доларів, що призвело до банкрутства тисяч підприємств, банків, падіння цін на пшеницю і, як результат, скорочення виробництва, зростання безробіття. Для Європи криза стала ще тяжчою через замороження всіх американських кредитів, що привело в ряді країн до фінансової та політичної нестабільності.
На фоні кризи президент-республіканець Герберт Гувер провально програв вибори демократові Франкліну Рузвельту, який, маючи більшість у Конгресі, проголосив комплекс заходів з державно-монополістичного регулювання економіки, що дозволив поступово нормалізувати становище в країні.
Історик Роман Коржик пояснює, що немає однієї причини, яка би зробила можливим біржовий крах на Волл-Стріт та почала Велику Депресію – найскладніший період у історії США ХХ століття.
“Ниточки цієї проблеми тягнуться ще до часів Першої світової війни, вірніше – її закінчення. Американська економіка мала здійснити реконверсію – перехід з воєнного виробництва на мирне. Країна лідирувала за об’ємами продажів зброї. Але вже після війни поступово давалася взнаки нестача грошової маси. Стабільність доларa, по-суті, залежала він золотих резервів, а не від виробництва. Стрімкими темпами зростало виробництво автомобілів, побутової техніки й різних товарів домашнього вжитку. Але держава не поспішала вливати живі гроші в обіг. І зрештою – ціни обвалилися через це”, – коментує він. 
У той же час, додає історик, цим користалися біржові брокери. Вони навмисне завищували ціни на акції. Інвестиції йшли у виробництво, але їх було забагато.
“Економіка не витримувала цього. І після всього ціни на акції мали піти вниз. І це сталося, причому з такою швидкістю, що біржові брокери перетворилися з королів життя та жебраків. Люди в паніці забирали свої депозити з банків. Банки банкрутували. За цим потягнулася ланцюгова реакція, – підприємства почали закриватися. Американська економіка була як один живий організм. Хвороба одного сектору потягнула за собою недуги в інших секторах, і зрештою – паралізованою виявилася уся економіка США”, – коментує історик.
Відтак, зазначає експерт, мільйони людей залишилися без роботи, сповільнилися темпи народжуваності, половина американців реально недоїдала.
“Новий курс” Рузвельта став початком перетворення США в соціально орієнтовану державу, включаючи підтримку безробітних, створення робочих місць, реорганізацію підприємництва, скорочення робочого дня, підвищення мінімальної зарплати, добровільну трудову повинність, обмеження конкуренції.
Федеральний уряд, до тих пір не наділений правом надавати допомогу по безробіттю, отримав можливість виділяти значні кошти для підтримки безробітних. Починаючи з листопада 1933 року було створено більше 4 мільйонів робочих місць, організовані трудові табори, де безробітна молодь отримала можливість брати участь у заходах з охорони навколишнього середовища, а наданий банкам урядовий кредит посприяв поверненню до них довіри населення і поповненню їх рахунків.
У сільському господарстві завдяки виплатам фермерам спеціальних компенсацій було обмежено надлишкове перевиробництво і скорочено оброблювані площі. Всі ці заходи сприяли підвищенню курсу долара, а національний Закон про активізацію будівництва посприяв росту промислового виробництва і рівня зайнятості.
Одночасно держава вводила жорсткий контроль за верхнім рівнем зарплати, реорганізувала всю систему виробництва, залучивши до його контролю профспілки і державні органи.
Все це дозволило уряду Рузвельта за п’ять років подолати наслідки Великої депресії, а мілітаризація економіки з початком Другої Світової війни економіка ліквідувала недовантаженість промислових підприємств, безробіття і стимулювала економічний підйом.
Ірина Пилипишина, Syla.news
76 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up