У гості до кажанів: як на Львівщині відроджують середньовічний замок (ФОТО)

Свірзький замок, що був частково недоступним впродовж 50 років, відчиняє двері у раніше закриті приіщення відвідувачам. Відомо, що раніше доступним для відвідувань було лише подвір’я старовинного комплексу. Проте після тривалої ревіталізації, яку ініціювала Національна спілка архітекторів, усі охочі можуть відвідати покої палацу.

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Вперше згадується у 1484 році. На той час замок належав роду Свірзьких. Був суттєво перебудований за Олександра Цетнера у першій половині XVII століття і належав його нащадкам до XIX століття. У цей же період набув палацового вигляду. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни – був спалений російськими військами. У 1917 році його відбудував наступний власник граф, генерал Роберт Ламезан-Салінс. Останні реставраційні роботи проводили у 1970-1980 роках.

Довгий час пам’ятку не реконструювали, що робило її частково недоступною для відвідувань із міркувань безпеки.

Натомість зараз під свою опіку його взяла Національна спілка архітекторів, що спільно із групами істориків, діячів культури та екологами відновлює замок.

“Ця пам’ятка є важливою як для історії України, так і всієї Європи. Важливо сказати, що крім архітектурної та історичної спадщини, ще є дуже важливо те, як сьогодні зробити адаптацію та пристосування таких культурних пам’яток. В Україні нема дуже великої кількості прикладів, так само як і в Європі, коли інноваційні ідеї стають частиною дуже історичного проекту-спадщини”, – розповів програмний куратор проекту Павло Гудімов.

Під час ревіталізації експерти зіткнулись з багатьма перепонами, однією з яких є неофіційні “мешканці” палацу. Екологи застерігають, що у замку проживає близько півсотні кажанів, занесених до Червоної книги.Вони вже тривалий час мешкають у приміщеннях замку та збираються там зимувати. Тому фахівцям доводиться підлаштовуватись під режим кажанів і розділяти господарювання так, аби не нашкодити тваринам. Так, представники фауни мешкають не лише в стінах маєтку, а й поза його межами. А в озері, що поблизу будівлі, є унікальний вид французьких равликів, що завезли сюди за бажанням одного з попередніх замку, генерала Роберта Ламезана-Салінса.

У замку є значні проблеми з електропроводкою, що створює загрозу для необережних відвідувачів та унеможливлює проживання тут. Це також одна з причин чому на виставку “Замок Свірж: Генеза” можна потрапити лише під час екскурсії під наглядом гіда.

Свірзький замок унікальний своєю архітектурою, адже у ній знайшли відображення різні епохи.

“Ми за те, щоб українська спадщина не втратила те, що має. Ми втратили дуже багато споруд в Україні та замків, тому ми не маємо права зробити цього з Свіржем”, – пояснила програмний директор проекту Анастасія Камалдінова.

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 000 гривень.

Наразі замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17 години. У ньому представлена виставка “Замок Свірж: Генеза”, що присвячена ключовим моментам його історії. Вона буде відкрита для відвідувань лише місяць, доки це дозволятимуть погодні умови.

Вхід – вільний, можна лише підтримати проект благодійними внесками. Втім перш ніж їхати туди варто в день поїздки або уточнити деталі за телефоном: 096 721 88 68.

Поки що, в цілях безпеки, відвідувати замок можна лише невеликими групами з екскурсоводом. Також простір в майбутньому планують зробити доступним для людей з інвалідністю та створити там відпочинковий комплекс. Організатори застерігають, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в приміщеннях та нестачу персоналу для догляду за ним.

Для огляду виставки зробили доступними кілька реконструйованих приміщень замку, в яких розмістили картини, інсталяції, предмети побуту, пов’язані з історією замку. У коментарі Syla.news член кураторської групи, львівський художник і аранжувальник простору виставки Володимир Костирко розповів:

“Для праці над експозицією мене запросив Павло Гудімов. Експозиція сформована за темами, що стосуються історій про замок хронологічно і персоналізовано. Ці теми розкриті в текстах на стінах і в алегоричних інсталяціях. Ідеї інсталяцій та їх вигляд є спільними – тобто над ними працювали Павло, Наталя Матлашенко і я.”

Наталія Козак, Syla.news

257 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up