Хрест та відеокамера: як священик зі Львівщини підкорює український кінематограф

Михайло Греділь, отець Городоцького храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії та військовий капелан неодноразово бував на передовій пліч-о-пліч з українськими захисниками. Ще десять років тому у нього народилась ідея відзняти фільм на історичну тематику, тому зараз, повернувшись із фронту, він вирішив взяти до рук відеокамеру та створити кінострічку “Незламні”. Коли у вас виникла ідея створити кінострічку?

Михайло Греділь: Ідея виникла ще багато років тому. Кожного року, а саме в листопаді,  ми ходимо з духовенством, представниками влади та городківчанами до пам’ятника Біласу, Данилишину, Старику та Березинському – чотирьом хлопцям (членам ОУН, – ред.), які загинули під час експропріації на польську пошту в нашому місті. Цей пам’ятник є поряд з колишньою будівлею пошти, в якій зараз розміщується Городоцька районна рада. І ось, повертаючись, ми з колегою говорили про цю подію, що сталась у 1932 році. Ми мріяли про те, аби на наступний раз організувати якесь театральне дійство про цей напад, а потім народилась ідея взагалі відзняти фільм. Але розуміли, що знайти режисера, студію, оператора та акторів буде проблемно, а кошти на фільм – неможливо, тому мрії так залишались мріями. Оскільки, крім слова “фільм”, ми у цій галузі більше нічого не розуміли.

 Чому ви наважились на зйомки фільму лише зараз?
Михайло Греділь: Час йшов, почалась війна, я поїхав на Схід, як капелан та волонтер. Навколо себе гуртував молодь, яка також допомагала організовувати поїздки на Схід. Для себе я постановив, що аби щось змінити в цій країні потрібно почати щось робити. З цієї молоді, що була біля мене, ми згуртували і сформували організацію під назвою “Апостольська Чота”, назву якої вигадали добровольці після однієї поїздки у табір. Вона пов’язана з моїм псевдо “Апостол”, який мені дали військові на війні. І ось, наша організація почала розростатись, зараз в лавах ГО “Апостольська Чота” 220 активних учасників молоді.

Ми часто з ними знімали різні відеоролики про акції, які провадимо,а перед різдвяними святами ми відзняли такий собі відеокліп “Повстанська коляда” і зрозуміли, що можемо знімати. Тоді і згадалась ця мрія про фільм, про напад на пошту, про наших молодих героїв хлопців з ОУН.

Як ви освоювали режисуру та операторство? Вчились додатково, чи пізнавали все в процесі?

Михайло Греділь: Спочатку ми з Олегом Божиком, співавтором ідеї цього фільму, зібрались у невеличку кінокоманду й опрацювали сценарій. Сценаристом ми запросили нашу дівчинку з організації, а також краєзнавця та гіда Галину Вилійку. Камери і різне кіноустаткування закупив я, на особисті кошти. Оскільки наш оператор виїхав за кордон, мені довелось самому брати камеру у руки. Ось так я і став режисером та оператором фільму (сміється, – ред.).

Фізично це важка праця, проте з творчої точки зору все простіше. Я сам знаю який мені потрібен кадр і сам його знімаю (сміється, – ред.). Тому в процесі з кожним днем все більше освоюю знання та практику режисури. Зйомки ми плануємо завершити вже до кінця листопада.

Також вже на студії NORD Production почали монтувати наш фільм. Так Бог скерував мене, що потрапив мені до рук телефон пана Юрія Підцерковного, котрий монтує там фільми та відео, і його команда з розумінням поставилась до нас та надала нашому патріотичному некомерційному проектові величезні знижки. Тому, завдяки таким людям, які фінансово, працею, молитвами і підтримкою допомагають, цей фільм побачить світ.

Хто фінансує ваш проект? Є добровольці та меценати, що підтримують вітчизняне кіно? 

Михайло Греділь: Фільм наш фінансується нами, власними коштами, пожертвами друзів і небайдужих людей. Також 15 000 гривень на фільм нам виділила Львівська ОДА після того, як ми увійшли в десятку переможців на конкурсі по сприянню розвитку українського кіно. Окрім того, велику допомогу ми отримали від акторів, які погодились безкоштовно грати свої ролі і дуже старанно до цього підійшли.

Велику працю і обов’язок зіграти головних героїв взяли на себе студенти кафедри театрознавства та акторської майстерності університету імені І.Франка, наші учасники організації , а також учасники Товариства пошуку жертв війни ”Пам’ять” і магазин військового спорядження “Штурм”. Останні надали нам обмундирування та сценічну зброю.

Якою буде тривалість фільму?

Михайло Греділь: Це короткометражний художньо-документальний фільм. Його тривалість буде до 40 хвилин.

Що лежить в основі сюжету?

Михайло Греділь: Фільм ми знімаємо на основі реальних подіяй за спогадами Григорія Купецького, котрий приймав безпосередню участь у цьому “ексі” на польську пошту в Городку. Йому вдалось тоді втекти і вже в Канаді написати про ці спогади. Також ми провадимо зйомки в тих автентичних місцях, де все відбувалось. Власне це і буде такою родзинкою нашого аматорського фільму. Ми також консультуємось з нашими істориками і знавцями тих часів Святославом Шереметою та Миколою Посівничем.

Чи не суперечить висвітлення збройної боротьби вашим цінностям як священнослужителя?

Михайло Греділь: Я військовий капелан і мені доводилось служити службу на передовій, коли за моєю спиною стояли хлопці з автоматами, що йшли в бій. Стояти в обороні своєї землі і свого народу – це святий обов’язок. Навіть тоді, коли доводиться для цього застосувати зброю. Єдине що суперечить моїм, та й взагалі цінностям священнослужителя, так це те, коли священник бере зброю до рук і стріляє по людях, навіть якщо ця людина є ворогом. Тому стараюсь у руки брати  лише хрест або тепер відеокамеру (сміється, -ред.)!

Що ви намагаєтесь донести цим фільмом українському народові?

Михайло Греділь: Намагаюсь показати насамперед молоді, що ми маємо Україну незалежну завдяки тим усім мужнім синам і дочкам, котрі в історії принесли у жертву своє життя. І нам тепер потрібно докласти усіх сил, щоб розбудувати правдиву Соборну й Незалежну квітучу Державу. А також хочу щоб ніхто та й ніколи не забув, якою ціною ми отримали і зберегли свою країну.

Наталія Козак, Syla.news

2040 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up