Новий законопроект про українську мову. Піар чи патріотизм?

261 депутат на засіданні Верховної Ради у першому читанні підтримав законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Експерти ж пояснили, що на практиці означатиме введення такого закону в дію.

Відповідно до закону, єдиною державною мовою в Україні є українська, а спроби запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції і встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

“Володіння державною мовою та її використання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією з обов’язкових умов для зайняття відповідних посад. Громадяни України повинні володіти українською мовою як мовою свого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. Знання української мови є неодмінною умовою набуття громадянства України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватному спілкуванні”, – йдеться в пояснювальній записці законопроекту.

Політичний оглядач Олександр Радчук зазначив, що суто із практичних позитивів – відтепер випускники української філології будуть дуже затребуваними спеціалістами. Адже, згідно із законом, засідання, зустрічі тощо у владних органах – як центральних, так і місцевих – мають проводити українською. А якщо організатор події чи заходу захоче провести її іншою мовою, то має забезпечити переклад державною.

“Будуть потрібними послуги синхронних перекладачів на українську мову. Якщо під час зустрічі хтось розмовляє не українською, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник події. Якщо більш глобально дивитися на норми закону – то вони системніше захищають українську мову й роблять її знання обов’язковим для зайняття відповідальних державних посад”, – пояснює політичний оглядач.

Він також додає, що буде важче отримати українське громадянство тим, хто не знатиме української мови.

“Можливо, будуть частіше подаватися судові позови на держслужбовців або політиків, які не володіють державною мовою, аби позбавити їх посади”, – каже Олександр Радчук.

Однак він зазначає, що все це поки що на перший погляд і зараз важко передбачити, чи будуть подібні прецеденти.

Політолог Валентин Балагура вважає, що цей закон дозволить ще краще дислокувати українців від Російської Федерації.

“Збільшення української мови у всіх сферах життя поступово витіснятиме російську мову з ужитку. Це довготривалий процес, але він дієвий. У майбутньому наші вороги не зможуть спекулювати питанням двомовності, адже воно зникне саме по собі”, – коментує він.

І додає, що багато людей говорить про те, що прийняття цього закону розділить наше суспільство. Проте експерт з цим категорично не погоджується.

“Під час революції ми показали свою сутність і в громадян з’явилось розуміння необхідності цих кроків. Мовні квоти на телебаченні є яскравим прикладом, що все відбувається добре. Тим паче, стаття друга не обмежує спілкуватись іншою мовою в приватній та релігійній сферах. Прийняття цього закону є необхідним і зараз найкращий час для його реалізації”, – зазначає політолог.

 У всій цій ситуації, що склалася в процесі підготовки законодавчих ініціатив та самого голосування під куполом, можна виділити кілька нюансів. Політичний експерт Олег Петровець виділив серед них такі:

  • багатоманітність законопроектів на мовну тематику (4, які сьогодні розглядалися парламентарями та ще один – п’ятий №8550, що наразі перебуває на стадії розгляду в комітетах). Така законотворча активність наштовхує на думку про надзвичайну важливість вирішення мовного питання, до якого хочуть долучитися всі;
  • другий виходить з першого: багаторазові спроби проголосувати за різні ініціативи, що супроводжувалися палкими дискусіями, викриками із зали та компромісами. А це вже мимоволі примушує замислитися про намагання різних політичних сил максимально використати мовне питання напередодні виборів.

Але найцікавіше, додає він, навіть не це.

“Варто зазначити, що всі до одного проголосовані законопроекти чітко посилюють роль української мови в країні. І цей факт можна виділити як дійсно історичний момент, адже така депутатська єдність однозначно демонструє докорінні зміни як всередині українських політичних еліт, що до сьогодні використовували мовне питання для маніпуляцій та розколу напередодні виборів, так і в самому суспільстві, для якого питання мови вперше з часів незалежності стало не роз’єднавчим, а навпаки – консолідуючим фактором”, – розповів експерт.

Цей документ, додає Олег Петровець, в найближчому майбутньому має всі шанси бути прийнятим у другому читанні та замінити раніше скасований Конституційним судом скандальний закон “Колесніченка-Ківалова”, закривши утворену законодавчу дірку.

Політолог Руслан Бортник зазначає, що у разі повного схвалення рішення законопроекту державна політика в цій галузі стане хаотичною. З його слів, вона стане ще більш дерегульованою.

“Ми знову ж таки отримуємо кілька суперечливих пластів чинного законодавства України. З одного боку, буде новий закон, який намагається прив’язати до закону про захист національних меншин, що був прийнятий ще 1992 року, – це одне регулювання. З іншого боку, Конституція України її частина друга статті десятої, яка встановлює, що держава гарантує розвиток і вільне використання російської та інших мов національних меншин. Тобто ці закони не залишаються у вільному використанні. Це другий пласт. І третій пласт – це закон України про Європейську хартію регіональних мов та мов меншин, також чинний на сьогодні закон, який взагалі встановлює зобов’язання України стосовно російської та інших регіональних мов та мов меншин по цим всім ключовим напрямкам. І все це законодавство, всі ці три пласти будуть діяти одночасно”, – пояснює експерт. 

В одному пласті, найбільш свіжому, додає політолог, українська мова – єдина, тільки вона державна, тільки вона, фактично, використовується у всіх публічних сферах. В другому пласті Конституція каже, що вільно мають використовуватися і мови національних меншин. І третій пласт – передбачає те, що Україна взяла зобов’язання з російською, угорською та іншими мовами щодо використання їх в освіті, в роботі органів державної влади, місцевого самоврядування, в судах стосовно використання цих мов. І всі ті три пласти, запевняє Руслан Бортник, будуть існувати одночасно.

“Думаю, що, на жаль, нічого не запрацює і цей хаос мовний продовжиться. Тим паче, що загалом схвалення цього законопроекту сьогодні є виключно чистою виборчою технологією”, – коментує він.

Ця технологія переслідує дві цілі: одну – стратегічну, другу – тактичну.

“Стратегічна – це намагання посилити виборчу кампанію президента, який зі своєю промовою на бігбордах по всій Україні вийшов. З іншого боку, це піар депутатів, які захочуть переобиратися до парламенту. І тактична ціль. Сьогодні цим законопроектом намагалися прикрити голосування про подовження особливого статусу Донбасу. При чому в тому особливому статусі Донбасу є право на мовне самовизначення Донбасу. Тобто, наприклад, встановлення російської офіційної території окремих районів Донецької та Луганської області. Тобто одною рукою депутати голосували за патріотично голосували за українську мову як за державну і піарились на цьому, а іншою рукою ті ж депутати голосували за “языковое самоопределение Донбаса и за официальный статус русского языка, который там очевидно после этого самоопределения определен”. От це все, що треба знати про нашу політику. Потрійна логіка, намагання піаритись, маніпулювати, відволікати увагу суспільства від корупції тощо”, – пояснює політолог. 

Якщо документ ухвалять, публічне приниження чи зневажання української мови прирівняється до наруги над державними символами України і каратиметься законом. Відповідальність нестимуть і ті, що перешкоджатимуть чи обмежуватимуть користування українською.

Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Нагадаємо, 19 грудня 2016 та 19 січня 2017 року у Верховній Раді були зареєстровані три законопроекти про мову (№ 5556№ 5669 і № 5670), які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радіо-ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Законодавчі ініціативи спричинили активну дискусію в медійному середовищі.

Ірина Пилипишина, Syla.news

 

 

185 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up