“Моєю улюбленою роллю завжди є та, над якою я працюю в даний момент”, – Стефанія Довгань

Відома оперна діва Стефанія Довгань підкорила десятки сцен у різних країнах світу. Українка за походженням, вона навчалась в Балтиморській школі мистецтв у США,  Мерілендському університеті, а ще два роки здобувала знання в музичній академії Аугсбурга в Німеччині, де отримала ступінь магістра. Зараз Стефанія працює в Данійській національній опері, де виконує головну партію на продукцію опери Мечислава Вайнберга «Пасажирка».  Журналісти Syla.news поцікавились, як починався її творчий шлях та що варто зробити Україні, аби популяризувати оперне мистецтво.

З чого починалась ваша кар’єра оперної діви? В який момент ви зрозуміли що хочете підкорити оперну сцену?

Стефанія: Все почалося з моєї родини. Я росла в мистецькій родині. І першим знайомством саме з оперним співом стала платівка на котрій Ольга Басистюк виконувала арію Белліні з опери «Норма». Я була ще зовсім дитиною, проте тоді мене вразив той звук. Я почала його імітувати ще тоді. Потім бабуся взяла мене на фортепіано в підготовчу групу київської консерваторії та в хор. Ми дуже часто ходили на концерти, і коли я вперше побачила оперу, то була у повному захваті. Мене завжди вабив та цікавив цей світ перевтілення, театру.

Я не знала, що стану оперною співачкою, цей момент у мене стався вже в Америці, коли я прослуховувалась в Балтиморську школу мистецтв. Там був варіант: фортепіано чи вокал. На фортепіано я грала дуже довго – 12 років. Виконувала твори Шопена, Бетховена та інших, однак вирішила прослуховуватись також на вокальний факультет. Мені було лише 15 років і я заспівала дві українські пісні акапельно. Мене запитали, що я б хотіла вивчати більше – вокал чи фортепіано. І не задумуючись я відповіла, що вокал. З того моменту класичний вокал з’явився у моєму житті.

Яких зусиль необхідно докласти молодим виконавцям, аби досягнути таких успіхів?

Стефанія: Успіх – це комбінація багатьох речей – праці, здібностей, талантів та удачі. Просто необхідно опинитись в правильному місці, в правильний час. Треба бути відкритою та наполегливою людиною, впевненою у своїх здібностях. І, звісно, треба хотіти служити цьому мистецтву. Я завжди порівнюю вокалістів зі спортсменами – ми завжди повинні працювати над собою та тренуватись, працювати над голосом. Однак завжди необхідно мати план Б, на випадок якщо щось піде не так.

Які ролі на сцені вам найбільше припали до душі?

Стефанія: Моєю улюбленою роллю завжди є та, над якою я працюю, або яку виконую в даний момент. Тому що це потребує абсолютної віддачі і розуміння. Не завжди ти можеш погоджуватись із тим, що робить твій персонаж на сцені, але ти повинен настільки у нього входити, щоб це ставало частиною тебе. В усякому разі це – мій прийом. Наразі я працюю над головною партією у геніальній опері “Пасажирка” Мечислава Вайнберга, який був польським євреєм. Його сім’я була вбита в часи Голокосту. Я проходила через весь шлях героїні, через весь страх та переживання, що їй довелось пережити, і ця роль стала моєю улюбленою на цей момент.

 

Чи є у вас колеги по сцені, співпраця з якими вам запам’ятається назавжди?

Стефанія: Коли я працювала у Королівській опері, в Лондоні, моїм партнером по сцені був Роландо Вільясон. Його я раніше бачила у дуже ранньому віці у Берліні і ще тоді він мене надзвичайно вразив. А згодом я мала нагоду побачити його у справі на репетиції, побачити його неймовірну віддачу і мене це дуже вразило. Взагалі, я дуже люблю своїх колег, ми підтримуємо зв’язок у всьому світі, де б ми не були.

Чи є у вас колеги в Україні, з якими ви підтримуєте зв’язки?

Стефанія: Єдиний, з ким я працювала з українців, це Дмитро Попов. Звичайно, він прекрасний тенор з чудовою кар’єрою. Окрім цього, у мене були чудові колеги у львівському театрі. Однак, на жаль, наша співпраця була недовгою. Я би із задоволенням ще раз заспівала у Львові.

У вас була змога виступити на багатьох сценах світу. Чи існує різниця між українською сценою та сценами країн Європи і США?

Стефанія: Я не достатньо багато мала можливостей працювати в Україні, але загалом, звичайно, фінансовий рівень, а ще технічні та організаційні нюанси скоординовані краще в Європі ти США. Але якість наших виконавців є такою ж високою як і на інших сценах. Українці – надзвичайно талановита нація!

Як відрізняється кількість глядачів, що відвідують оперу в Україні та у світі?

Стефанія: Все залежить від твору та від виконавця. Якщо гарні виконавці та твір, який люблять люди, то скрізь будуть аншлаги. Це мистецтво є тим надбанням людства, яким потрібно дорожити. Воно забирає нас від зла і негативних переживань, що відбуваються у світі.

Багато українських артистів бояться будувати свою кар’єру в Україні, адже не вбачають у ній майбутнього. Саме тому, вони часто надають перевагу опері закордоном. Як ви вважаєте, чи є  майбутнє в українського оперного мистецтва?

Стефанія: Я – оптиміст. Я вірю, що це можливо. Звісно, що культура потребує фінансування від держави і для популяризації, і для якості. Україні варто запровадити закон про меценацтво. Мені соромно, що в Україні немає радіо із класичною музикою. Але позитивом було запровадження квоти на українську музику. Культура має дуже сильний вплив на суспільство. Я знаю, що класична музика має неймовірно позитивний вплив на людей».

Розкажіть про ваш робочий день. Як проходять робочі будні оперної діви?

Стефанія: Якщо йде підготовка до вистави, то ми маємо сценічні репетиції з 10 ранку. Часто працюємо і в суботу. Десь за тиждень до прем’єри починаємо працювати з оркестром – оркестрові репетиції. Підготовка ролі, в залежності від довжини і рівня складності, починається за кілька місяців, а то і за рік до початку сценічних репетицій.

Чи є у вас особисті секрети для підтримки голосу?

Стефанія: Це техніка співу, здорове харчування, сон і фізична активність. Співак має бути сильним – ментально та фізично, – і, звісно, здоровим!

 

Наталія Козак, Syla.news

911 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up