Історики розповіли, чому насправді Олександр І заборонив діяльність масонських лож

Історики розповіли, чому насправді Олександр І заборонив діяльність масонських лож

13 серпня 1822 року російський імператор Олександр І підписав рестрикт про заборону діяльності таємних об’єднань, в тому числі й масонських лож, у Росії. Масонські ложі  неодноразово піддавалися гонінням і тричі заборонялися спеціальними імператорськими указами — при Катерині II, Павлові I та Олександрі I. Уряд Олександра I дозволив діяльність масонських лож, прагнучи поставити їх під нагляд і навіть використати у своїх інтересах. Однак скоро почали виникати конспіративні ложі “вищих ступенів”, а саме масонство виявилося тісно пов’язаним з декабристами. Про цей період в історії Росії навіть писав Лев Толстой в романі “Війна і мир”. 

Перші масонські ложі в Росії з’явилися на початку 1730-их років. Масонством називали релігійно-етичний рух, який проголошує об’єднання людей на засадах братерства, любові, рівності і взаємодопомоги. Свою назву, організаційну форму – ложу, ієрархію, а також символи масони запозичили у середньовічних цехових братств будівельників-каменярів.

Історики розповіли, чому насправді Олександр І заборонив діяльність масонських лож

13 серпня 1822 імператор Олександр I видав рескрипт на ім’я керуючого міністерством внутрішніх справ графа Віктора Кочубея “О уничтожении масонских лож и всяких тайных обществ». «Все тайные общества, под какими бы они наименованиями не существовали, как то: масонские ложи или другими — закрыть и учреждения их впредь не дозволять”.

Однак, незважаючи на заборони влади, масонські ложі в Росії продовжували діяти аж до 1918 року, коли їх скасував вже радянський уряд.

Дослідниця історії таємних товариств та масонства Оксана Крижанівська зазначила, що масонство ще називають королівським мистецтвом, адже до складу масонських лож нерідко входили не лише представники знаті, але й члени королівських родин. Під час засідань масонських лож будь-які розмови на політичну тематику було заборонені. Проте кожен з вільних каменярів має право займатися політичною діяльністю.

“Для царського уряду масонство представляло собою загрозу. У зв’язку з цим 1822 року було видано указ про повну заборону всіх таємних організацій та гуртків, передусім – масонських лож. Проте, незважаючи на це, масонство не припинило свою діяльність. 1849 році по всій Російській імперії від чиновників, священиків та викладачів брали підписку про те, що вони не належать й не будуть належати до таємних організацій”, – прокоментувала дослідниця. 

І додала, що такі дії самодержавства пояснюються тим, що масонство було одним з виявів зародження громадянського суспільства, яке виходило за межі самодержавства в Російській імперії.

Існує версія, що нібито сам Олександр І був свого часу масоном, а тому він знав, із чим мав справу. Крім того, серед істориків є припущення, що нібито самі масони сприяли приходу Олександра І на царський престол, адже саме масонський орден організував змову проти попереднього царя Павла І. Згодом масонські вимоги дійшли такого рівня, що Олександр І не витримав цього і наказав припинити їх діяльність, адже рух масонських лож міг сприяти поваленню правління Олександра.

Історики розповіли, чому насправді Олександр І заборонив діяльність масонських лож

Історик Роман Шуст розповів, що таємні об’єднання, зокрема й масонські ложі, з’явилися в Росії після Наполеонівських воєн.

“Тоді багато офіцерів з російської імператорської армії, які побували у Франції, Німеччині та інших європейських країнах, побачили, як там люди живуть, і порівняли становище населення в Росії і закордоном та на Заході, то почали масово створювати різні організації. Більшість з них були таємними, в тому числі були поширені масонські ложі. Для того, щоб поліція мала контроль над ними, треба було їх або легалізувати, або заборонити”, – зазначив історик. 

Він також додав, що ця заборона не дала позитивних наслідків. Адже масони та інші організації ще більше законспірувалися.

“В результаті цього сталися події 14 грудня 1825 року на Сенатській площі в Петербурзі – так зване повстання декабристів. Там були учасники Північного таємного товариства. І на Україні було Південне товариство з центром в Тульчині на Вінничині. Але це були всі організації, в яких брали участь майже винятково дворяни, тобто представники правлячого класу”, – прокоментував Роман Шуст. 

Історик Віталій Кустов зазначив, що рестрикт про заборону масонства 1822 року насправді з’явився не раптово і не випадково. Адже вже у 1820 році Олександр І поступово перейшов від політики освіченого абсолютизму до більш консервативного курсу. Як зазначив експерт, це було зумовлено радикалізацією масонських рухів у Європі і побоюванням, що масонські настрої завдяки ложам приживуться на російському грунті. Все це насторожило не лише самого царя, але й багатьох російських масонів консервативних поглядів. Більше того, деякі високоповажні російські “каменярі” власноруч писали записки на ім’я Олександра, з проханням заборонити масонство в Росії.

“Після виступу декабристів 1825 року, склалась дуже схожа ситуація: до гонінь за масонами-лібералами з декабристського середовища була причетна велика кількість консервативних російських масонів. У масонів є хороший символічний образ – змія, яка кусає себе за хвіст. В такому випадку масони були тією ж змією. Не тільки цар Олександр, але й вони самі, консервативні вільні каменярі, “кусали” себе за “ліберальних хвіст””, – прокоментував Віталій Кустов.

Історики розповіли, чому насправді Олександр І заборонив діяльність масонських лож

Серед відомих людей масонами були полководці Олександр Суворов та Михайло Кутузов. Крім того, до масонських лож приєдналися  історики Микола Карамзін і Василь Ключевський, літератори Олександр Пушкін і Олександр Грибоєдов, декабристи Павло Пестель, Сергій Трубецькой, Микита Муравйов, винахідник Павло Яблочков, соціал-революціонер Борис Савінков.

Після поразки повстання декабристів на Сенатській площі Микола І, який посів царський престол після Олександра І, знову оголосив про заборону діяльності масонських лож. Однак дух Братства вільних каменярів повністю не згас та продовжував свою діяльність до ХХ століття.

Ірина Пилипишина, Syla.news

Коментувати

1226 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up