Бджолярство в Україні занепадає, – Володимир Горішник (ІНТЕРВ’Ю)

Експорт меду в Україні за перше півріччя 2018 року скоротився на 43% або на 12,6 тис. тонн порівняно із минулорічними показниками. Тепер його обсяг складає майже 17 тис. тонн загальною вартістю $37 млн.

Пасічники б’ють на сполох. Якщо держава не почне підтримувати галузь – зовсім скоро вона почне занепадати. Про виклики, які постали перед українськими бджолярами, в інтерв’ю для Syla.News розповів Володимир Горішник, голова Спілки пасічників Львівщини.

Володимире, чому бджільництво є таким важливим для України?   

Ейнштейн казав: “Якщо загине остання бджолина сім’я – людство загине від голоду протягом чотирьох років”. Не можна розглядати бджільництво лише як спосіб отримання меду. Ми забуваємо про те, що завдяки бджільництву від моменту запилення, ми отримуємо прибавку врожаю в Україні від 30 до 200%.

Бджільництво – це виховний фактор. Я вже не кажу про те, що в деяких депресивних регіонах це вважається засобом виживання. Особливо на сході та півдні України, де в селах немає ніякого виробництва, немає допомоги. А рівень пенсійного забезпечення взагалі не надає засобів для існування. Значна частина пенсіонерів сьогодні має можливість більш-менш виживати за рахунок пасіки.

Чому в Україні цього року так суттєво скоротився експорт меду?

В першу чергу, однією з головних проблем можна назвати природні катаклізми, які провокують занепад галузі. З іншого боку, розвитку бджільництва не сприяє цінова політика. Вже легше заробляти гроші іншими способами, ніж безпосередньо у галузі. З боку держави немає жодного заохочення. Сьогодні на галузь ніхто не звертає уваги – жодної допомоги не спостерігається. В тому ж числі, проблемою є низький рівень культури споживання меду, бідність в державі. Це все фактори, які сумарно впливають на бджільництво.

Але ж в Україні завжди були проблеми, пов’язані з бідністю. Чому саме зараз, цього року, обсяг меду на пасіках так скоротився?

Раніше ціни були іншими. Зараз все дорожчає. Мені, наприклад, щоб дістатися до пасіки, треба витратити багато часу і коштів, а це дуже важко. В той час як праця чи вартість праці у інших суміжних галузях практично еквівалентно піднялася до минулорічного курсу.  Якщо ще до 2014 року еквівалент дволітрової банки меду був достатнім по співвідношенню до цін на паливо та все решта, то зараз це, на превеликий жаль, ні в кут ні в двері.

Яке місце у світі сьогодні займає Україна по виробництву меду?

До минулого року ми коливалися завжди між третім та п’ятим місцем. Але це був дійсно натуральний мед, без домішок. Європа купувала його у наших людей за копійки і потім заробляла на цьому гроші. А Україна пасе задніх. Наш мед неможливо порівняти із китайським медом чи медом інших країн-виробників, бо це зовсім інша якість. Звісно, бувають дрібні зловживання, які спостерігають на етапі заготівлі меду. Через відсутність державної регулятивної політики, на виробництві можуть застосовувати антибіотики у меді, бо бджола, так як і будь-яка жива істота, теж може хворіти. Проте такі методи використовують для профілактики та лікування бджіл. Але серйозних зловживань у нас немає.

Сьогодні, за даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Європейський Союз продовжує лідирувати серед основних покупців українського меду. В ТОП-3 країн-імпортерів увійшли Німеччина, Польща і Бельгія.

Яка річна кількість виготовленого меду вважається нормою для України?

Якщо говорити про західний регіон, то рік вважався непоганим, якщо вдавалося набрати 15-20 кілограм меду. Цього року, ніби й були сприятливі умови, і все цвіло та пахло, але вдалося зібрати лише 5-6 кілограм меду. Якщо говорити про схід та південь України, то там місцями пасічникам є чим похвалитися. Цього року їм вдалося зібрати не менше минулорічної кількості меду на пасіках. Проте в деяких інших регіонах кількість зібраного меду є дуже малою.

А яка ситуація на Львівщині?

Тут також був парадокс і він, на мою думку, пов’язаний із кліматичними змінами, адже це призвело до відсутності нектару. Це дуже добре спостерігалося під час цвітіння липи. Липа пахла, бджола її відвідувала, але в кінцевому результаті в гніздах нічого не було. Якщо раніше у нас міг бути принос з одного золотарника на рівні 2-3 кілограм нектару, то зараз ледве 500 грам набирається. І ніби вологи достатньо, але нектар виділяється погано і все. Відбуваються якісь речі, які не вкладаються в голові.

Звідки пасічники беруть обладнання для добування та обробки меду? Держава виділяє на цю галузь кошти?

На жаль, з фінансуванням пасічників сьогодні існують великі проблеми. Держава мало долучається або не долучається фінансово взагалі до розвитку бджолярства в Україні. Це дає можливість усвідомити, якою є невеселою ситуація в галузі. І от ті наші показники – це просто як варіант безвиході. Це не нормально, коли Україна стала сировинним додатком для Європи, і не лише в галузі бджільництва, але й у інших галузях також.

Як Спілка пасічників України бореться із занепадом бджільництва? 

Колись я був віце-президентом Спілки пасічників України. На жаль, станом на сьогоднішній день я мушу констатувати, що там практичного нічого не робиться. Вони зараз всі пущені на “самотік”. Спілка пасічників перетворилась у справжню політичну організацію і, очевидно, була реорганізована. На превеликий жаль, немає діалогу, немає розуміння важливості і значення бджільництва, немає розуміння значення вартості продукції бджільництва. Держава заклопотана і постійно перебуває в інвалідному політичному стані. Поки не зміниться політичний курс у державі, то на зміни у бджільництві можна і не чекати, я так думаю.

В Україні існує чотири загальнодержавних спілок пасічників. Одна з них, її можна назвати професійною, – це Гільдія медоварів, яка сприяє популяризації медових напоїв. І ще є у нас два братства і одна спілка. І, на превеликий жаль, ніхто не займається об’єднанням пасічників для вирішення цих проблем без декларативного характеру.

Приємно, що утворюються спілки районного, обласного значення, які ще не втратили надію, гуртують пасічників, намагаються проводити регулятивні моменти. Проте це досить рідкісне явище.

Як, на Вашу думку, сьогодні можна підняти розвиток галузі в Україні?

В першу чергу варто модернізувати пасіки, поставити їх на колеса, налагодити тісну співпрацю і відповідальність аграріїв за завдані збитки пасічникам. Такі проблеми цього року оминули Львівщину, проте практично не було жодної області, де б не виникали проблем в результаті обробітку агрокультури отрутохімікатами. В кінцевому результаті це призвело до поступового занепаду господарства. У нас сьогодні із землі витискається все, ніхто не дотримується правильної сівозміни. Хоча, можна сказати, що дотримуються, але досить умовно. Треба вирощувати більше монокультур, які виділяють нектар. Наприклад, навіть від того самого бур’яну була користь.

Ірина Пилипишина, Syla.news 

 

 

 

 

 

 

 

 

141 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up