Фронтмен гурту “Superkeks” про новий альбом, українську панк-сцену та гонорар Blink-182 (інтерв’ю)

Чернівці можна вважати столицею українського поп-панку, бо саме там живуть та грають два вітчизняні гурти, які й досі не припиняють творити цю веселу каліфорнійську музику – “Superkeks” та “Серцевий Напад”.

Редакція журналу “Артефакт” побувала у буковинській столиці та поспілкувалася з фронтменами обох команд.

У літературному центрі імені Пауля Целяна зустрічаємося з Богданом Волошином, гітаристом “Superkeks”. Говоримо про новий альбом кексів, якісні тексти, “Пошлую Молли”, кавери на Винника та американських зірок поп-панку.

 

Розкажи про новий альбом гурту “Superkeks”

Ми презентували новий альбом гурту “Superkeks” 18 травня. Концерт робили у себе в Чернівцях, в одному з пабів. Загалом же, альбом дуже важко писався. У нас відбулися зміни в складі гурту, там одна була записана. Зараз переслуховую платівку та розумію, що я би туди багато речей додав би, хоча спочатку мене все влаштовувало.

В цілому, альбом нам сподобався. І те, як він звучить, і змістове наповнення текстів – від усього цього ми залишилися задоволені.

Хтось може закинути, що у музичному плані, це якийсь примітивний панк-рок, інший скаже, що це геніально. Але тут ми більше вдавалися у текстову складову, бо зараз деякі музиканти пишуть слова так, як би я міг написати у 5 класі.

 

Згоден, до текстів сучасних музикантів є багато претензій. Але у мене питання до музики. Ті, хто знає ваш гурт, бачить його на сценах українських фестивалів, асоціює вас із панк-музикою. Але якщо копнути глибше, то скажи, до якого піджанру можна віднести музику гурту  “Superkeks”? З якими відомими гуртами ви можете асоціюватися?

Ого. Ну, судячи з цього альбому, я навіть не знаю що й сказати. Там 9 пісень і якщо з чимось їх асоціювати, то це 9 різних гуртів.

Якщо глибше копнути, то там і панк-року не є всі 100 відсотків. Там багато альтернативи, однак залишається і багато таких от дурненьких пісень, в стилі старого доброго поп-панку. От як у пісні “Не рок”: “Ти не слухаєш рок, ти слухаєш маму, тата і старшого брата”.

Але сьогодні панк-музика взагалі не на слуху, не в тренді. Навіщо ви взагалі записали альбом? Кому це потрібно, я маю на увазі слухачів….

Дивися, у нас в кожного є робота. Так само у кожного є музика, яку ми любимо, ми займаємося цим у вільний час. Поїхати на концерт, відірватися, поділитися своїми піснями з тими людьми, які прийдуть на твій виступ, нехай це будуть не тисячі, а десятки людей. Та все ж, це дуже важливо як для нас, так і для тих, хто досі ходить на панк-концерти.

Панк-музика – хобі, цим не заробиш на життя у цій країні.

У Каліфорнії тій же – сонячно, гарно. США – багата країна, люди можуть собі дозволити жити там і займатися музикою, тому вони й вигадали такий стиль, як панк-рок.

Там є музичний ринок.  В Україні ж він тільки розвивається. Чого бракує нашому музичному ринку?

Так, він тільки от розвивається, тому я не здивуюся, якщо через 5 років хтось почує наш новий альбом і скаже: “о, це якраз те, що зараз потрібно нашій музиці”. Все може бути.

Якщо конкретно говорити про музичний ринок і про панк-рок, то перше, що кидається в очі – до України не везуть топових світових панк-виконавців. Ні на сольні виступи, ні на фестивалі. Я не говорю про дорогі гурти, на кшталт, Green Day, Blink 182. Я орієнтуюся у їх гонорарах, там такі суми, що ціле місто можна побудувати.

А який гонорар у Blink 182?

Близько 250 тисяч доларів. При певних умовах він може сягати і півмільйона баксів.

Але якби хтось із депутатів чи нафтових магнатів захотів підстрахувати когось із організаторів у випадку фінансового колапсу, то це би можна було організувати?

Так, але є одна проблема: депутати не слухають панк-рок.

Думаю, що ринок з’явиться тоді, коли панк-гурти середнього калібру почнуть їздити в Україну. Серед слухачів є аудиторія, яка любить панк-рок, є і гурти, котрі грають таку музику.

Нещодавно спілкувався з басистом харківського гурту “Sheldon Cooper”, їх знають, як кавер-банду на монстрів світового панку – “Sum 41”. Вони грають чудові пісні, при чому мають немало своїх композицій, не лише кавери.

Повір, в Україні багато таких гуртів, які грають чудовий панк, просто ми мало чуємо про них.

Можливо, скоро почуємо. Ходять чутки, що за рік-два в Україну знову повернеться хвиля панк-року. Нещодавно говорив про це з екс-гітаристом львівського гурту “Punch” Віталієм Гомзовим. Та й музиканти з групи “Львівський танцювальний клуб”, які зовсім то і не панк грають, говорять про це. Що думаєш з цього приводу?

Думаю, це можливо. Якщо найближчим часом на Західній Україні з’явиться 2-3 нові якісні команди, то цілком можлива реінкарнація поп-панку, як то було у 2008-2009 році. Для цього потрібна сцена. А сцена – це і гурти і слухачі. Є хороші гурти – люди підтягуються на концерти. Мало команд – і зали порожні.

Але якщо зараз відроджувати українську панк-сцену, робити фестиваль, приміром, то які би команди вийшли на сцену цього фестивалю?

“Серцевий Напад”, “Sheldon Cooper”, “Пестициди”…Далі вже важко когось назвати.

Можливо “Йожики” з Києва?

Так, “Йожики” дуже круті, але, на жаль, останні роки вони мало розвивалися – не випускали нових пісень, майже ніде не виступали.

Я би хотів, щоби гурт “ХУ4” запалав та повернувся на сцену.

“Лоскіт” мені дуже подобався.

“Лоскіт” нещодавно мав реюніон. Тай басист їх гурту має свій окремий музичний проект.

Так, я чув про них. Але загалом про це мало хто знає. Потрібні ЗМІ, які би писали про різні гурти, про тих, хто грає у Львові, Харкові, Полтаві.

От приміром у Полтаві є група “Сухари 23”. Ти чув про них?

Так, пам’ятаю про них. Однак дуже мало слухав, щоби скласти якесь конкретне враження.

Добре, тоді давай про більш відомі гурти говорити. “Кожаний Олень”, приміром, слідкуєш за їх творчістю?

Наскільки мені відомо, вони зараз на паузі.

Загалом, зараз важко про когось сказати. Панк-рок – помер, але він воскресне.

 

Раніше панк-рок виживав за рахунок зміни звучання та розширення аудиторії. Панк-гурти пробували грати важчу музику, додавали екстрим-вокал, брейк-дауни, змішували свій стиль з пост-хардкором. Навіть у  “Superkeks” такі експерименти були. Як зараз із таким способом виживання стилю?

Ну, скажу, що у нашому новому альбомі такого вже немає. Нас пробило на традиційні рифи, трохи на грандж.

Тоді розкажи про плани свого гурту. Є альбом, має бути й тур?

Так, на осінь ми плануємо покататися. Вже зараз ведемо перемовини з пабами та іншими закладами, деякими фестивалями. Ми давно про себе не нагадували, тому зараз буде важче десь пробитися, але можливо.

Ще рік тому, коли в Україні працювала соціальна мережа “ВКОНТАКТЕ”, то вона робила своє: панк-гурти були на слуху, молодь хоча би трохи слідкувала за новинами сцени, альбомами, концертами. У Facebook з цим складніше. Там можуть мати аудиторію американські гурти, але нажаль не українські панк-гурти.

Тоді скажи, на які американські гурти ти орієнтуєшся, як музикант? Кого слухаєш, кого полюбляєш?

Завжди любив і досі люблю Sum 41, Blink 182. Нещодавно мене дуже вразили Good Charlotte. Їх альбом 2016 року в мене досі у плеєрі, слухаю залюбки.

А російські панк-гурти слухаєш?

Так, мені “Ігрушки” дуже подобаються. Ще є один гурт, вони щось у стилі “Пошлой Молли” грають, але зараз не пригадаю їх назви.

Ти заговорив про “Пошлую Молли”. Тож питання про гурти нової хвилі цього так би мовити електронного поп-панку. Як тобі така музика? І взагалі, у неї є майбутнє?

Чесно, мені не подобається це. Я помітив цю нову хвилю, змусив себе послухати, але мені не зайшло.

Але тут є позитив: оцей перехід з новими ланками поп-панку може стати поверненням до старого.

Те, що співає “Пошлая Молли” – це по-суті, той каліфорнійський коледж-панк, Blink 182. Це та сама іронія, сміх, стьоб, просто подана в іншій формі. Ці гурти збирають аудиторію. То можливо це і є відродження панк-року?

Можливо це і так, побачимо що там далі буде. Якщо ці гурти втримаються на сцені, а за тим – підтягнуться нові, то це буде те відродження панк-культури, про яке ми говоримо зараз.

Але знову ж таки – треба працювати над музикою і текстами. Якщо жартуєш – то це одне, проте коли пишеш лірику, вживаючи слова “ти пішла, я залишився сам”, то знаєш, це вже на Олега Винника змахує – оце його “спиться, чи не спиться, молода вовчиця”.

А ви не думали записати на Винника панк-кавер. Пам’ятаєш у американців навіть був проект “Punk goes pop”?

Ну, це все можна, звісно. Он, одна група з Дніпра робила навіть кавер на Монатіка.

Де ти знаходиш такі новинки української панк і хардкор музики?

Це все відбувається випадково. Хтось на мене підпищеться у Instagram, десь на Youtube побачу.

Мені подобаються українські гурти, насправді. Люблю Morphine Suffering, Серцевий Напад, Space of Variation. Хочеться, щоби вони розвивалися.

Розмовляв Роман Коржик

54 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up