Як поетичний фестиваль творить бренд міста. Сашко Ткаченко про «Meridian Poltava», шведів, львів’ян та нове обличчя Полтави. Інтерв’ю (частина І)

Розмова з директором міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Poltava» Олександром Ткаченком про його концепцію, повернення міста на культурну карту Європи та відгуки відомих письменників.

Олександре, вітаємо у Львові. Розкажи нашим читачам, що ж таке Полтава? З чим вона асоціюється особисто у тебе?

Полтава – це обласний центр, місто у Центральній Україні, хто би як не говорив і географічно його не адресував. Йому більше 1100 років. Воно багато у чому завдячує полтавській битві, адже саме після цієї події у місто почали здійснюватися інвестиції. Саме тому вона стала обласним центром.

Полтава – це певна гастрономічна культура, яка втілюється у особливих рецептах страв, зокрема – галушках.

Полтава – це літературна спадщина. Це Котляревський та його «Енеїда», Панас Мирний та багато інших авторів.

Знаєте, як говорять «середня температура по палаті», це якраз от про Полтаву: місто, яке має гарне туристичне і транспортне розташування, в середині України. Думаю, у Полтави є всі шанси для того, щоби до нас їхали люди з різних куточків України та світу.

Ти говориш, що Полтаві 1100 років. Але ж це такий от міф. Поселенню, яке виникло на місці сучасної Полтави, так, можливо і 1100 років. Але ж місто існує тоді, коли є певний привілей короля чи князя, коли є фортеця, ремісники і так далі. То от у такому розуміння поняття місто, Полтава тісно пов’язана зі Львовом. Бо Полтава як місто заснована саме у часи Речі Посполитої – держави у якій провідну роль відігравали польські шляхтичі. То було десь у 1608 році, здається. Львів тоді теж переважно населяли поляки. Тобто Львів – це серце Речі Посполитої, а Полтава – Східні креси.

Чи є у Полтаві інші міжнародні сентименти, які будуються не на галушках та Котляревському? Польські можливо?

При підготовці до фестивалю «Меридіан Полтава», ми вивчали різноманітні зв’язки міста з іншими народами та культурами. Є певний зв’язок з Німеччиною – у нас тривалий час мешкала велика німецька громада. Вони жили у окремому районі та займалися ремеслами, побудували гарну лютеранську Кірху, тобто церкву, таку готичну. Але вона нажаль не збереглася.

Є певний сентимент з боку євреїв. Тут проживало чимало євреїв.

Та для нас першочергово важливий зв’язок міста зі Швецією. Тут була Полтавська битва і ця подія стала переломною для Європи та Швеції, бо до цього була шведська імперія. А після поразки вони відмовилися від імперських амбіцій, зосередилися на собі, на внутрішньому розвитку, і врешті-решт, побудували одну з найзаможніших та соціально-захищених держав світу. Натомість виникла інша імперія – російська.

Полтава, хочеш не хочеш, а виявилася втягнутою у цю доленосну історію. Тому, першочергово, для нас є важливим сентимент з боку Швеції, оскільки там слово Полтава знають усі. Це не моя фраза, так сказав шведський посол, коли був у Полтаві.

Лютеранська Кірха у центрі Полтави. Колаж - видання "Трибуна"
Лютеранська Кірха у центрі Полтави. Колаж – видання “Трибуна”

Виходить, що на шведському сентименті ви будували сам фестиваль «Меридіан Полтава». Розкажи детальніше про його концепцію.

Ми використали технологію «Меридіан Черновіц» – фестивалю у Чернівцях, який існує вже 8 років. Там культурним фундаментом є німецькомовні країни. Чернівці були одним із найсхідніших міст Австро-Угорської імперії і про слово «Черновіц» знають у школі, цей феномен вивчають у німецькомовних країнах. Але на запитання, що таке сучасні Чернівці, раніше, до появи фестивалю, ніхто відповіді дати не міг.

У 2010 році команда фестивалю вирішила використати цей культурний фундамент і влаштувати німецько-український поетичний фестиваль, запросити найвідоміших письменників з України, Німеччини, Австрії та Швейцарії та створити культову подію. А культова подія означає наявність найпопулярніших авторів.

Для Полтави таким культурним містком є Швеція.

Звісно, у нашого фестивалю багато відмінного від Чернівців, бо для Полтави таким сентиментом є одна історична подія, яка мала переважно негативний сентимент. Війна – це ж кров, трагедія, смерть. Тому ми об’єднуємо не тільки письменників, а й переосмислюємо саме слово Полтава, значення битви для Швеції та України, як тієї відправної точки, коли історія радикально змінила свій хід.

Юрій Андрухович читає поезію на шведському кургані у Решетилівці. Фото Олега Дубини
Юрій Андрухович читає поезію на шведському кургані у Решетилівці. Фото Олега Дубини

Ти сказав про зірок першої величини. Вам вдалося справити на них враження, який відгук вони лишили про фестиваль і головне, що сказали про Полтаву?

Я переконаний, що найпозитивніший. І це не тільки моя думка. Говорив з волонтерами фестивалю, які були прикріплені до шведських письменників. Загалом волонтери мали створити комфортні умови для перебування шведських та українських письменників у місті: щоби вони орієнтувалися на місцевості, відчули увесь каф від фестивалю та не мали ніяких перешкод для вільного відпочинку та насолоди містом.

Тому до кожного іноземного письменника був прикріплений волонтер, який знав англійську.

По закінченні фестивалю ми запитали у письменників, як їм містом та фестиваль. Всі сказали, що супер, місто сонячне, зелене.

Показовим став момент, коли ми проводжали одну письменницю на вокзал і вона сказала: «Так хочеться до вас повернутися, що хоч бери і пиши нову книгу на наступний рік».

Команда волонтерів фестивалю з учасниками та гостями
Команда волонтерів фестивалю з учасниками та гостями

Була у Вас на гостинах і наша львівська поетка Галина Крук. Слідкував за її фідбеком, що вона сказала про Полтаву?

Спілкувався з пані Галиною, вона також залишила позитивні відгуки. Сказала, що Полтава – класне українське та європейське місто, що у нас дуже приємно бути і що до нас їй хочеться повернутися з презентацією чи якимось проектом.

Ми обмінялися контактами. Це саме той момент, коли обидві сторони – автор і організатор зацікавлені у майбутній співпраці.

Галина Крук
Галина Крук

Полтава – це українське місто, це літературне місто, це місто, яке відкрите до чогось нового. Тож запрошуємо всім. Раді співпрацювати.

От дивися. Топові гості, їх позитивні відгуки – це хороші бонуси для бренду міста. Але що це таке? Які складові оцієї великої структури, яку ми звемо брендом міста? Бо одна справа – письменники, яким надали номери в готелі, харчування, оплатили дорогу. Та якщо до Полтави поїде пересічний український чи європейський турист і поїде не на фестиваль, а просто – подивитися місто у буденний час. Що він отримає? Чи зможе він після того дати позитивний відгук про місто?

У нас чітка структура з приводу того, що ми робимо і як ми робимо. Спершу перед нами стояла задача створити культовий захід про який напишуть провідні ЗМІ – українські та європейські.

Коли про нас пишуть медіа, то хочеш не хочеш, а фестиваль асоціюється з містом. Якщо добре пишуть про фестиваль, то це добрі асоціації з містом.

Це означає, що у голові тих читачів формується образ того, що у Полтаві цікаво і туди є сенс їхати.

Сьогодні у Полтаві зростає кількість костелів. Думаю, це якраз і означає, що до нашого міста готові їхати люди й дивитися історичні пам’ятки, визначні місця, цікавинки.

На цьому все не зупиняється. Ми хочемо бути присутніми у шведських ЗМІ, у їх культурному просторі. Тому зараз працюємо над тим, щоби представити стенд «Meridian Poltava» на міжнародній книжковій ярмарці у шведському Гетеборзі.

Розмовляв Роман Коржик

Далі буде…

121 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up