“Рейдерство в законі”. Як Україна бореться з незаконним захопленням підприємств

Щодня підприємства України потерпають від рейдерських нападів. Це шкодить не лише людям, які втрачають роботу чи власникам, які потерпають значний удар по бізнесу, а й, в глобальному сенсі, економіці країни. Від рейдерських нападів зазвичай потерпають компанії, які досягли певних висот на міжнародному рівні. Звідки походить це явище та як з ним боротись?

Рейдерство – це одне з яскравих виявлень підконтрольності державних інститутів приватним інтересам, в тому числі й інтересам ворожих країн.
Яким буває рейдерство?
Як зазначає політичний експерт Сергій Биков, рейдерські захоплення слід розрізняти на два типи:
1) Силові
2) Юридично-силові
Відмінність між ними полягає у способі захоплення земель чи підприємств, а саме, у черговості введення «тітушок».
Силовий варіант захоплення був найбільш поширеним до 2014 року.
За словами експерта, схема виглядала таким чином: невстановлені особи в балаклавах вривались на підприємство, захоплювали власника/керівника та силоміць змушували його підписати документи про зміну власника та призначення нового керівництва. Наступним етапом документи передавались у реєстраційну службу, що фіналізувало рейдерське захоплення. Був можливий варіант позову проти власника з вимогою відчуження, але для цього було необхідно корумпувати суддю.
Юридично-силовий шлях рейдерського захоплення набув популярності після надання можливості нотаріусам власноруч змінювати дані у реєстрі прав власності на майно, у тому числі і корпоративні права.
Тепер рейдерське захоплення відбувається за фіктивним дорученням від імені власника на відчуження майна чи корпоративних прав третій особі. Нотаріус, що знаходиться в іншому кінці країни може внести відповідні зміни у реєстр. Отримавши витяг з реєстру, рейдери разом з силовою підтримкою заходять на підприємство та встановлють своє керівництво. Такі випадки дуже часті в аграрній сфері, коли, наприклад, нотаріус з Закарпаття вносить зміни у реєстр прав власності на поле у Дніпропетровській області.
Аналогічні випадки стосуються і пересічних українців, котрі таким чином втрачають квартири та іншу нерухомість. Тільки у Києві з відповідними скаргами до ГТУЮ звернулись сотні киян, в котрих чорні нотаріуси відібрали квартири, – повідомив політичний експерт Сергій Биков.
Випадки рейдерських захоплень в Україні
Кількість рейдерських захоплень зростає, починаючи з 2014 року, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Opendatabot з посиланням на статистику Генеральної прокуратури.

Відповідно до статистики Генеральної прокуратури з 2013 року в Україні відбулося 1690 рейдерських захоплень. 539 — за останні півтора року.

“З 2014 року кількість рейдерських захоплень щороку зростає. Найбільша кількість відбулася у 2017 році — 414. Найменшу кількість рейдерських атак було зареєстровано у 2014 році — усього 234 справи”, – йдеться у повідомленні.

За оцінками експертів, сьогодні в Україні діє від 35 до 50 професіональних рейдерських груп. Вони використовують психологічний натиск, шантаж, підробку документів, підкуп силових структур, – створюють умови для рейдерських атак, захоплення і перерозподілу власності за рамками закону. Під рейдерські атаки загалом в Україні вже потрапили 3,7 тисячі суб’єктів господарювання. Річний обсяг рейдерського перерозподілу власності сягає в середньому від 2 до 3 млрд. доларів США.
Як зазначає потерпіла від рейдерства Любов Іванова, найбільша кількість захоплень сталась під час президентства Віктора Януковича.
Захоплювалось все, що було прибутковим. В адміністрації заступниками голів було призначено “смотрящих” від партії регіонів. Схема така: “підприємець” від партії регіонів входив у довіру до керівника майбутньої жертви, виявляв слабкі точки, збирав інформацію, організовував різні підстави, наприклад, зривав пломби електро- та водолічильників і підлаштовував контролерів, вів підкуп непорядних працівників, які пошкоджували механізми, підприємство переходило в режим авралу. Також розповсюджували неправдиву інформацію, яка підривала авторитет керівництва та підприємства. Вносили поради керівництву про способи спасіння ситуації, наприклад, взяти кредит у банку, де у цього рейдера є знайомі. Взагалі,вели підприємство до банкрутства. В судах різними шляхами отримували документи на власність. Потім невідомі люди, у яких при собі не було документів, із застосуванням сили займали приміщення. На виклики поліція, якщо і приїжджала, то стояли стражі порядку зі скляними очима, документи рейдерів не перевіряли. На заяви до поліції, прокуратури реакції не було. РДА повідомляли, що у них немає повноважень. Тобто вирок винесено та виконано. Оскарження в судах було пустою забавою. Це страшно, – розповіла Любов Іванова.
За даними ГПУ, найчастіше рейдерські захоплення відбуваються в Києві та Київській області. За останні 5 років там було зареєстровано 397 атак. На другому місці — Дніпропетровська (133) та Львівська (104) області.
Для викорінення цього явища, на думку експерта Ігора Ледніка, Україні пропонується приєднатися до Європейської декларації з електронного управління (програма eUnion). В першу чергу, мова про вирішення проблеми російського рейдерства в українському Криму через реалізацію “дорожної мапи” (eUkraine + eUnion). Це передбачено Спільною Декларацією з цифрової економіки країн ЄС та Східного партнерства, затвердженої 11 червня 2015 року, але “безальтернативність Мінська” не дозволяє змінити переговорний формат на основі Будапештського меморандуму з його принципами ОБСЄ. А це перша і головна умова.
Вирішення проблеми рейдерства Криму стане початком рішення проблеми рейдерства українських підприємств шляхом відновлення прав приватної власності через процедуру реституції, – зазначив Ігор Леднік.
Те, що рейдерство є негативним явищем – це зрозуміло. І напевно, якщо спитати, чому рейдерство – явище негативне, то відповідь буде, що це позбавляє фізичних/юридичних осіб їх права власності, дестабілізує роботу підприємства. Рейдерство насправді має набагато гірші наслідки: воно призводить до зниження інвестиційної привабливості України, погіршення підприємницького клімату, втрати великої кількості робочих місць. Саме тому, це досить важлива проблема, яка потребує негайного вирішення, – прокоментував експерт Олександр Шкелебей.
Як Україна бореться з рейдерством?
У жовтні 2016 року Верховна Рада прийняла так званий антирейдерський закон Міністерства юстиції. Згідно з нововведенням, реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області.

Українські слуги народу покладають на Закон великі надії та сподівання. Так, заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Павло Мороз зазначив:

– “З прийняттям цього Закону <…> Україна в рейтингу у сфері захисту прав власності підніметься на 40 пунктів, щонайменше”;

– “Саме після вивчення всіх рейдерських схем і було розроблено законопроект”;

– “Закон закриє майже 99 % рейдерських схем”.

Щоб зрозуміти, наскільки реально Закон вплине на рейдерські атаки, варто розглянути ключові положення документу.

Перш за все, зміни до Закону дозволять припинити принцип екстериторіальності, тобто особа може вчиняти будь-які реєстраційні дії з нерухомим майном, юридичною особою, фізичною особою – підприємцем, громадським об’єднанням тільки в межах області, міст Києва й Севастополя та Автономної Республіки Крим.

Також зміни включають обов’язковість використання державним реєстратором даних публічних реєстрів і проведення автоматичної реєстрації нерухомого майна на підставі судових рішень. Іншими словами, державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій повинен обов’язково звіряти інформацію з даними публічних реєстрів.

З’являється можливість зупинення реєстраційної дії на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна, відтепер власник об’єкта нерухомості в разі проведення (на його думку) незаконних реєстраційних дій щодо його нерухомого майна має право на строк до 10 робочих днів заборонити вчиняти відповідні дії шляхом подання відповідної заяви. Після цього в заявника буде строк для звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій із нерухомим майном. Якщо заявник указаних дій не вчинить, то реєстраційні дії щодо нерухомого майна буде відновлено.

До того ж, у разі внесення змін до відомостей про Юридичну особу необхідно нотаріально засвідчувати підписи учасників юридичної особи або голови й секретаря загальних зборів на відповідному рішенні загальних зборів та установчих документах. Крім цього, запроваджено обов’язковість нотаріального засвідчення справжності підписів на передавальному акті та розподільчому балансі.

Крім того, стало обов’язковим нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів при внесенні змін в установчі документи. За спробу незаконного захоплення значно посилили відповідальність – до десяти років ув’язнення.

Ірина Пилипишина, Syla.news

163 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up