Кримінальне минуле кривдників Найєма. За що ще можна посадити чеченських нападників

Кримінальне минуле кривдників Найєма. За що ще можна посадити чеченських нападників

Молоді люди, які побили Найєма, фігурували не в одному кримінальному провадженні. «Українська правда» провела журналістське розслідування і дізналась, чим ще незаконним займались у минулому юнаки.

Генпрокурор Юрій Луценко пояснив своє ставлення до громадян Росії, які брали участь у побитті народного депутата Мустафи Найєма.  Про це пише Українська правда. 

Нардепа побили після транспортної пригоди 30 квітня в центрі Києва. Другий тиждень Найєм з переламаною щелепою перебуває в одній з лікарень міста. У злочинних діях правоохоронці підозрюють чотирьох осіб, двоє з яких – громадяни РФ.

“Учасники цієї бійки – люди не українського громадянства, які хочуть його здобути, вчиняючи постійно різні хуліганські вчинки”, – заявив Луценко 11 травня.

При цьому генпрокурор не уточнив, про які ще хуліганські дії нападників на Найєма йому відомо. І чому попри постійні протиправні вчинки вони залишаються на свободі.

Розслідування “Української правди” виявило, що це вже не перша кримінальна історія, в якій фігурують нападники на Найєма. Якби в попередніх випадках постраждалі виявили принциповість та не побоялися своїх кривдників, то останні вже могли б перебувати у в’язниці.

Та й самі підозрювані не є звичайними юнаками. Вони належать до найвпливовішої родини чеченської діаспори. Що не є злочином. Але в середовищі націоналістичних організацій породжує думки про діяльність ОЗУ, сформованого за етнічними ознаками.

Один з фігурантів “справи побиття Найєма” ще у 2011 році під час конфлікту в одному зі столичних розважальних закладів продемонстрував автомат Калашнікова. Який, щоправда, не застосували.

Чи мав місце цей інцидент, автор намагався дізнатися в заступника начальника Головного управління Нацполіції в Києві, начальника слідчого управління Олександра Пивоварова. Він ані підтвердив, ані спростував інцидент з автоматом.

Натомість журналіст отримав у розпорядження кілька документів, які свідчать: підозрювані у справі побиття Найєма раніше перебували в полі зору правоохоронних органів.

Так, Саітов Ахмед Абубакарович у 2017 році щонайменше двічі був спійманий поліцією за керуванням транспортним засобом, не маючи на те права. За це на нього двічі накладали штраф – 510 гривень.

В одному з цих випадків Ахмед Саітов був за кермом позашляховика Toyota Land Cruiser 200. Вартість такого автомобіля може сягати 100 тисяч доларів.

Інший підозрюваний у справі побиття Найєма – Саітов Магомед-Саліх Арбуєвич – засвітився в кримінальному провадженні щодо викрадення людини та вимагання викупу.

Трьом учасникам інциденту з Найємом зараз інкримінують хуліганство, вчинене групою осіб. Максимальне покарання за цією статтею – 4 роки позбавлення волі. У таких випадках для застосування арешту щодо підозрюваних потрібні обтяжуючі обставини.

2-3 травня в Шевченківському суді прокурори не змогли навести таких обставин. Тож жоден з підозрюваних не був заарештований. Після цього склад прокурорів змінився.

За рішенням генпрокурора справу передали з Шевченківської районної прокуратури до міської. Офіційно причину цього не повідомили. Натомість Найєм заявляв про тісні стосунки нападників з прокурорами в його справі.

Цікаво буде подивитись, як зміниться аргументація сторони обвинувачення в Апеляційному суді. Засідання було призначено на 11 травня, однак їх перенесли на наступний тиждень.

Поки ж потрібно визнати: у суді першої інстанції при обранні запобіжного заходу захист повністю переграв обвинувачення. Не відомо, чи були там “піддавки”. Але адвокату вдалося намалювати картину, що в інциденті з нардепом його підзахисні “юнаки” зіштовхнулися з “Богами Олімпу”.

“Як юнак 99-го року народження може вплинути на народного депутата?”, – глузував у Шевченківському суді адвокат Андрій Доманський.

Усі четверо підозрюваних є представниками чеченської діаспори. Також один із затриманих у наведеній вище справі про викрадення людини та вимагання викупу є “молодим активістом чеченської діаспори”. Принаймні так його називають на сайті самої діаспори.

“Вони є угрупованням, створеним на етнічній основі. Самі себе вони вважають кланом чеченського народу”, – виголошував лідер організації “С14” Євген Карась 4 травня на акції націоналістів під київським главком поліції.

Учасники протесту запевняли, що самі правоохоронці жаліються, ніби не можуть протидіяти цьому етнічному ОЗУ. Однак ці твердження спростував начальник слідчого управління столичної поліції Олександр Пивовар.

“Немає ніяких підстав вважати, що це злочинне угруповання, як це передбачається кримінальним кодексом України”, – заявив Пивовар на зустрічі з націоналістами після їхньої акції протесту.

Під час підготовки цього матеріалу автор помітив на одному з роздрукованих документів, які використовують правоохоронці, напис олівцем “Чечено”. У документі фігурували порушники чеченської національності.

Для чого використовують цей напис та наскільки він поширений, встановити не вдалося. Єдине, де автору вдалося знайти слід ОЗУ, так це на фото одного з братів Саітових.

Муса Саітов, який не є підозрюваним у справі нападу на Найєма, в одній з соціальних мереж розмістив фото з друзями, яке підписав, можливо, жартома, “ОПГ Ребята”. Нині цей обліковий запис видалено, але копія збереглася.

Як встановило розслідування УП, у чеченської діаспори вже були приводи напоумити юнаків після попередніх протиправних вчинків. Чи то горці не ті покарання застосовували, чи просто заплющували очі на злочинні дії своїх хлопців, але брати Саітови не зупинилися.

Натрапили на нардепа, який не готовий іти на поступки і домовлятися про умови, за яких відкличе претензії до нападників. Принаймні так Мустафа Найєм заявляє публічно.

І тепер це стає тестом для правоохоронної та судової системи: чи готові прокурори та судді доводити до кінця справи, за якими слідкує вся країна?

Syla.news 

Коментувати

254 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up