Професор Андрій Содомора розповів про тишу у творчості та філософії (коментарі)

Тиша має грунт для творчості та свою власну філософію. Про це під час традиційного ранкового сніданку в музеї Соломії Крушельницької. 

Тиша має свій звук, мелодію. Тиша є мистецтвом. Навіть, коли ми нічого не чуємо, то у самій тиші щось відбувається.

Крім того тиша може ставати епітетом чи метафорою у літературі. Так, у вірші Тараса Шевченка “Світе ясний!”, тиша стає епітетом довколишнього простору.

Світе ясний!» — вірш Тараса Шевченка антиклерикального (антицерковного) змісту, чистовий автограф якого був записаний автором у «Більшій книжці» 27 червня 1860 року в Петербурзі. Вперше був опублікований в книзі Омеляна Партицького «Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка» з невідомого нині списку.

Виразно антицерковний вірш складається з двох частин. Перший рядок першої частини є переспівом початку гімну Софронія Єрусалимського «Світе тихий», в якому дослідники вбачають звернення до Христа. В умовних запитаннях до «світа-брата» звучить сум від спостереження за церковним культом, обрядом, що виступає опорою несправедливого політичного ладу. У другій частині антитезою поет провіщає загибель церкви та нищення релігійних пут.

Про творчі рефлексії тиші розповідав доктор філософії, професор Андрій Содомора.

Філософія тиші почалася ще у Давній Греції. Її рефлексії прослідковуються в поезії, а тому не можна говорити, що тиша – це повна відсутність звуків.

Нагадаємо, що раніше свій досвід породження тиші розповіла львівська співачка Марічка Копитчак під час ранкового сніданку в музеї ім. Соломії Крушельницької.

Syla.news

355 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up