Доля українських довгобудов. Чому та як це відбувається?

В Україні існує вже немало об’єктів, які будують роками і використовують як пункти передвиборчих кампаній. Деякі з довгобудов вже навіть стали бестселерами.

Про це пише журналістка “Української правди” Юлія Ворона.

Подільсько-Воскресенський міст і метро на Троєщину (Київ)

“Міст на Троєщину” – одна з найвідоміших довгобудов України. Запланували його зведення ще в 1993 році, але через брак коштів будівництво розпочалося лише за 10 років. У 2011-му гроші знову закінчилися.

Семикілометровий міст мав з’єднати правий берег Києва з Трухановим островом, Воскресенським масивом та Троєщиною. А також врятувати від заторів мешканців лівого берега і врешті подарувати гілку метро на Троєщину.

Завершити будівництво мосту обіцяли всі мери Києва. Нинішній – Віталій Кличко – вирішив не змінювати традиції. Тільки зазначив, що для запуску нової гілки метро по мосту необхідно близько 400 мільйонів євро.

Наразі стан готовності Подільсько-Воскресенського моста оцінюють у 65%. Місцева влада навіть задумалася, чи не зробити проїзд платним, коли міст добудують. Не для всіх, звісно, а тільки для тих, хто не має картки киянина.

Та не поспішайте засмучуватися – до 2021 року, коли міст обіцяють добудувати, все ще зміниться. До речі, тоді об’єкту виповниться 42 роки.

Мости на Хортицю (Запоріжжя)

Багатостраждальні побратими київського моста – запорізькі. Аби поєднати лівий та правий берег міста, у 2004 році почали будувати два мостові переходи через Дніпро. Завершити планували через шість років. Та щось пішло не так.

У 2017 році прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що на добудову мостів Кабмін виділить 250 мільйонів гривень, однак без оновлення проектної документації роботи неможливі. Тоді ж стало відомо, що конструкції перебувають в аварійному стані.

Цьогоріч основу одного з них – моста між Хортицею та правим берегом – встановили.

Коли 450-метрова металева конструкція перетвориться на готовий мостовий перехід, невідомо. Адже в проектній документації недобудову названо “спорудою”, і там немає ні слова про те, що це – дорога. На завершення робіт на мосту необхідно ще 190 мільйонів гривень.

Метро в Дніпрі і “Львівська брама” в Києві

Будівництво київської станції метро “Львівська брама” почали ще в 1991 році, однак у 1996 роботи припинили.

Причини дві: відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, де мав би бути вихід із метро, і брак фінансування.

За словами спікера КП “Київський метрополітен” Наталії Макогон, роботи там досі заморожено. Сама ж станція стала транзитною: частину – підземну залу і платформи – можуть бачити пасажири, що їдуть з “Лук’янівської” до “Золотих воріт”.

Коли станція запрацює? Певне, коли знайдуть майже 900 мільйонів гривень, у які міська держадміністрація оцінює вартість її будівництва.

Київські “метро на Троєщину” і станція “Львівська брама” – не самотні. У Дніпрі метрополітен почали будувати ще в 1981 році, а до 1995-го відкрили всього шість станцій.

Місцева влада запевняє, що у 2021 році планує закінчити ще декілька. Щоправда, розмови про розширення метрополітену в Дніпрі ведуться вже з десять років: її обіцяли у свій час і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович.

Але киянам і дніпровцям не слід засмучуватися: у Харкові станцію метро “Перемога” “будували” 24 роки. Отже, буде і на їхній вулиці #перемога, варто тільки запастися терпінням.

Бескидський тунель (Львівська і Закарпатська області)

Це – другий за довжиною залізничний тунель в Україні, розташований у Карпатах і побудований ще в 1886 році, за часів Австро-Угорщини. Цим маршрутом іде понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

Тендер на реконструкцію Бескидського тунелю “Укрзалізниця” оголосила ще у 2006 році, але роботи на ньому розпочали у 2013-му. Вони дозволили б пришвидшити рух потягів до 60-70 км/год (зараз – 14-40 км/год) і підвищити пропускну здатність з 47 до 100 пар поїздів на добу.

Минулого року будівництво двоколійного тунелю завершили. На жаль, за час будівництва таки не обійшлося без сумнівних тендерів, а сумарна вартість робіт становила 2,2 мільярди гривень – кошти надав Європейський банк реконструкції та розвитку.

Відкриття руху в новому Бескидському тунелі заплановано на 25 травня 2018 року. Чекаємо!

“Охматдит” (Київ)

Будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) “Охматдит” розпочали у 2011 році. За два роки зупинили. Причина знову банальна – забракло грошей.

У 2015 році будівництво центру передали на баланс Міністерства охорони здоров’я. А у 2016-му МОЗ розділило роботи на пускові комплекси, аби відкрити новий центр у два етапи і якомога швидше запустити закуплене у 2012 році медичне обладнання.

Тут також не обійшлося без корупції. У 2016 році співробітники СБУ встановили, що вартість обладнання та робіт була штучно завищена на 9,2 мільйона гривень.

Ще за рік правоохоронці виявили на складах у Вінницькій області закуплену за кошти держбюджету діагностичну систему і повернули її центру. За словами Уляни Супрун, пристрій для онкохворих дітей у 2012 році коштував державі 35 мільйонів гривень.

Нещодавно в МОЗ заявили: будівництво першої черги “Охматдиту” закінчено і готово до здачі. Далі – друга черга.

Продовження матеріалу читайте на сторінці Української правди.

Syla.news

 

 

 

 

 

341 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up