Світ належить українцям. Юрій Кондратюк

Ім’я нашого земляка Юрія Кондратюка золотими літе­рами написане в залі слави Космічного музею НАСА в США (Аламатордо). Його ім’ям у світовій науці названо трасу, яка вперше привела людину на Місяць, і кратер на  зворотному боці цього супутника Землі.

Йдеться про Олександра Шаргея, який увійшов до історії космічної програми NASA як Юрій Кондратюк.  Хто була ця людина і яким чином здобула таке визнання поза межами України та тодішнього Радянського Союзу?

1. Народився у Полтаві на вул. Стрітенській, 4червні 1897 року під іменем Шаргея Олександра Гнатовича, виховувався у бабусі і нерідного діда. Коли настав час іти до гімназії, то його прийняли від­разу ж у третій клас, такі знання продемонстрував. Ще в гімназії він завів спеціальний зошит і записував у ньому свої перші космічні проекти. У той час літали на де­рев’яних літаках, які називали “етажерками”, а гімназист Олександр Шаргей уже посилав подумки в космос ракету власної конструкції. Принципову схему відокремлення, а після відвідин Місяця, й стикування посадочно-злітного мо­дуля з кораблем-маткою Сашко придумав у сімнадцять – у 1914 р. Він зробив це абсолютно самостійно, не знаючи на­віть праць Ціолковського.

2. Після гімназії продовжив навчання в політехнічному інституті Санкт-Петербурга. У 1916 р. студента Олександра Гнатовича Шаргея мобі­лізують у діючу армію. Ішла Перша світова війна. Замість вищої математики він мусив проходити військову науку в школі прапорщиків.   Перед відправленням на фронт у квартирі мачухи, яка жила в Петербурзі, Олександр ночами доповнює свої “кос­мічні зошити”.  Біля космічного апарата розгортаються дзеркала з приймачами концентрованого сонячного тепла, завдяки яким вода розкладається на кисень і водень та перетворюється на пальне.  На Закавказькому фронті теоретик космонавтики ко­мандує кулеметним взводом. А в державі починається рево­люція, що переростає в громадянську війну. Фронт розва­лився, і прапорщик Шаргей повертається додому.   Але по дорозі його мобілізують до війська генерала Корнілова, а по приїзді в Київ – до Денікіна. Олександр тікає й довго переховується, бо для нової влади він – класовий во­рог, офіцер-золотопогонник. ( Життя юнака і його близьких у ті часи постійно перебувало під загрозою, тому, щоб убезпечити пасинка від червоного терору (а та­кож і себе з дочкою), мачуха вмовила його змінити пріз­вище. Так у 1921 р. зник Олександр Шаргей і з’явився Юрій Кондратюк. Таємниця справжнього імені Ю. Кондратюка зберігалася аж до 1977 p., коли його сестра Ніна Шаргей перед смертю дала письмові показання комісії ЦК КПІУ). У цей час працює чорноробом, кочегаром. Жив дуже бідно: ходив у одному чоботі й одно­му черевику, але це для нього нічого не значило. Ховаючись у льоху, на основі старих зошитів продовжує працювати, конкретизуючи свої ідеї. Розробляє багатоступеневу ракету, скафандр, керування ракетою за допомогою гіроскопа…   Цей рукопис, весь у машинному мастилі, згодом потра­пив у Бібліотеку Конгресу США, звідти – у проект “Аполлон” і відкрив людству дорогу на місяць. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Там же визначив необхідність використання багатоступеневих ракет та ракетного палива за спеціальним рецептом, потенційне створення міжпланетних баз та використання гравітаційних полів на інших планетах.

3. Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тис тонн.

4. До речі, у січні 1929 року в Новосибірську власним коштом він видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів»; а вже на початку 1930 року був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, посаджений до одиночної камери і підданий низці допитів (серед звинувачень — створення того самого елеватора без цвяхів як «прихована диверсія», мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт). За результатами кримінальної справи потрапив у «шарашку» — конструкторське бюро ОДПУ інженером-конструктором, де перебував за ґратами та працював до 1932 року. Паралельно із основною роботою механіка в «Сибхліббуді» він надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі». Тут він перемагає на конкурсі два спеціалізо­вані наукові інститути своїм проектом вітрової елек­тростанції.

5. Ним зацікавився сам нарком важкої промис­ловості Серго Орджонікідзе й домігся, щоб Кондратюка звільнили достроково. Дорогою до Харкова учений зу­пиняється в Москві, де зустрічається із Сергієм Корольовим, який запропонував йому вакантне місце голов­ного теоретика ГІРДу – майбутньої колиски радянської космонавтики.

6. Для розробки проекту Кримської вітрової електростан­ції і виготовлення робочих креслень Харківська проектна група була переведена в Москву, де створюється проектна контора з виконання даного завдання. Головним інженером було призначено П. К. Горчакова, його заступником – Ю. Кондратюка, крім того, входили інженери М. В. Нікітін, Б. Злобін, К. Н. Шаманський. Вони були помічниками і друзями Юрія Васильовича до самого початку війни.  При розробці проекту ВЕС упроваджено багато нових конструктивних рішень у будівельних конструкціях, у синхронності роботи механізмів, а також вирішено питан­ня паралельної роботи ВЕС із місцевою електромережею. Тяжко було, але робота просувалася успішно. У 1936 р. почали практичне впровадження робочих креслень: на пагорбі Бедене-Кир спорудили підп’ятник, у який передбачалось установити поворотну башту ВЕС.

7. Неприємність виникла раптово. 18 лютого 1937 р. трагіч­но загинув головний куратор – керівник і помічник нар­ком Серго Орджонікідзе ( Орджонікідзе застрелився, а самого Кондратюка звинуватили в гігантоманії). Проект і будівництво Кримської ВЕС законсервували, а проектну групу пере­формували в проектно-експерименталь­ну контору зі створення малопотужних вітрових електроустановок, начальником призначили Ю. Кондратюка. Тут він пропрацював до початку війни.  Вітрова електростанція побудована не була, але розробки українця лягли в основу побудови Останкінської телевежі (вкрадена технологія принесла співробітнику Кондратюка Нікітіну Ленінську премію).

8. Мирну творчу працю геніального інженера, можна ска­зати самоука, обірвала війна. Юрій Васильович мав “броню” і міг не йти на фронт. Але він записався добро­вольцем у Московське ополчення. Через те, що не стояв на обліку у військкоматі як військовий спеціаліст, був за­рахований рядовим у роту зв’язку 21-ї дивізії народного ополчення. Точна дата загибелі невідома, але за свідченнями очевидців та дослідників вважається, що до кінця лютого 1942 року під Кіровом він був ще живий (у  довідці ЦАМО СРСР №9/15333 від 13.07.93 р. вказано: “Рядовий 1281 стрілецького полку 60 стрілецької дивізії Кондратюк Юрій Васильович… загинув 25.02.42 р. в с. Кривцово Болховського р-ну Орловської обл., місце захоронення не вказано. Підстава: ЦАМО… д. 51/27 Т. 4-93 Г.    Начальник відділу Абрамов”). Загадковість загибелі українського фізика-експериментатора породила безліч міфів: в СРСР довгий час поширювалася версія, що Кондратюк допоміг створити німцям ракету «Фау», або що його папери потрапили до німецької розвідки після його смерті. Місцем поховання вважається братська могила в Кірові Калузької області в Росії.

9. На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон». Факт цього визнано було керівниками програми та підтверджено у журналі Life.

10. Окрім імені в Залі слави космонавтики в США, ім’я Юрія Кондратюка носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця.

Syla.news

Коментувати

533 огляди
cool good eh love2 cute confused notgood numb disgusting fail

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.

up