Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Автор: syla.news

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу

У суботу, 27 травня, у Львові попрощаються із Василем Отковичем.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Вшанування пам’яті Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького у Львові

29 травня 2017 року виповнюється третя річниця з дня загибелі Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

У львівському музеї “Територія терору” стартувала пробна експозиція

Учора, 25 травня, відбулось відкриття першої тимчасової виставки у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору». Експозиція має промовисту назву: «Проти віри: антирелігійна радянська пропаганда».

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

30 травня у Львові оголошено днем жалоби за загиблими у Грибовицькій трагедії

Міський голова підписав розпорядження, яким 30 травня, день, коли торік на полігоні твердих побутових відходів у с. В. Грибовичі сталася трагедія (зсув і обвал), оголошено днем жалоби у м. Львові.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Львівська «Аґрафка» презентувала свої роботи на Picturebook Makers

Українська творча майстерня «Аґрафка» презентувала свої роботи на сайті міжнародної спільноти Picturebook Makers, де зібрані дитячі ілюстровані книги найкращих авторів з різних куточків світу.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Львівські храми запрошують на святкування престольного празника Вознесіння

25 травня християни східного обряду відзначають Вознесіння Господнє. Це свято припадає у четвер на сороковий день після Христового Воскресіння і цьогоріч випадає на 25 травня. Вознесіння вважається одним із 12 головних церковних свят.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

ДСНС попереджає про підйом рівнів води на річках України

За даними Укргідрометцентру, 24 травня, у зв’язку з добiганням паводкової хвилі, на ділянці Днiстра Галич – Залiщики очiкується пiдйом рiвнiв води на 1,3 – 1,8 м над рiвнями на 8 год. 22 травня без загрози негативних наслідків.

(більше…)

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Світ належить українцям. Іван Пулюй

Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві.

Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання. Але до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя. Пулюй Іван, визначний фізик і електротехнік, винахідник і громадський діяч.Його дослідження стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів. Працював над питаннями особливостей катодних променів та променів, які пізніше дістали назву рентгенівських. Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою та англійською мовами. Видатний український фізик і електротехнік Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття. Саме з приходом у НТШ Івана Пулюя та Івана Горбачевського Товариство з науково-просвітницького перетворилося на наукове й набуло світового визнання як перша дієва Українська академія наук.

Біографія

Іван Пулюй народився 2 лютого 1845, Гримайлів (тепер Гусятинського району Тернопільської області) в глибоко релігійній греко-католицькій родині. В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію і для продовження освiти пiшки вирушив до столицi Австро-Угорщини. Через п’ять рокiв він опановує курс богослов’я, а згодом закiнчує i фiлософський факультет Вiденського Унiверситету, який закынчив з выдзнакою. Оночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії. Своїм творчим кредом у науцi Iван Пулюй обирає дослiдження фiзичних процесiв та явищ. Пізніше він вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету того ж університету, де навчався до 1872 року. Був доцентом Віденського університету. В 1874 – 1875 роках Іван Павлович викладав фізику у Військово-морській академії в Фіуме (нині Рієка, Хорватія). У 1875 році Іван Пулюй, як стипендіат австрійського Міністерства освіти, підвищував свої професійні знання під керівництвом професора Августа Кундта в Стразбурзькому університеті. 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень температурної залежності в’язкості газів за що здобув ступінь доктора натурфілософії Страсбурзького університету. Здобувши у Вiднi звання доцента, вчений понад тридцять рокiв (1884-1916) працював професором нiмецького Празького полiтехнiчного iнституту, займав посади декана фiзичного факультету та ректора цього закладу. 1902 р. – перший декан першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом. В 1884 році Міністерство освіти Австро-Угорської імперії запропонувало Івану Павловичу, як професору експериментальної і технічної фізики, очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи (нині Чеський технічний університет) в Празі, яку він в 1903 році перетворив в першу в Європі кафедру фізики та електротехніки. З 1888 з 1889 и Іван Павлович був ректором цієї школи, а створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Крім того І. П. Пулюй був державним радником з електротехніки Чехії і Моравії. В 1916 році йому запропонували посаду міністра освіти Австрії, від якої він відмовився за станом здоров’я. Помер у 1918 році в Празі, де й похований.

Науковий внесок

Після повернення із Страсбурга до Відня доктор Пулюй працює у Віденському університеті на посаді приват-доцента, і, присвячуючи все більше часу проблемам електротехніки, продовжує займатися вивченням явищ в трубках. Успіх приходить досить швидко. Фізик винаходить так звану “лампу Пулюя” – прилад, в якій був встановлений антикатод. Антикатод був вмонтованою в трубку слюдяною пластинкою. Лампа створювала невидиме випромінювання, яке можна було зробити видимим за допомогою барієво-платиново-ціаністого екрану. Результати експериментів з лампою Пулюй публікує в “Віснику Віденської Академії наук” (1880-1882). Прилад виготовлявся в заводських умовах і протягом деякого часу випускався серійно. Багато хто стверджував, що Пулюй подарував декілька екземплярів приладу Рентгену, з яким спілкувався особисто і вів активне листування. На світовій електротехнічній виставці в Парижі (1881 р.) прилад Пулюя був нагороджений срібною медаллю.

Також Пулюєм був розроблений прилад для визначення значення механічного еквівалента теплоти.

Прилад для визначення значення механічного еквівалента теплоти конструкції І. Пулюя

Через три роки в 1884 році на Міжнародній електротехнічній виставці в Штаєрі Іван Пулюй продемонстрував винайдену їм лампу розжарювання нової конструкції. Вдосконалена нитка розжарення дозволяла в декілька разів підвищити термін служби ламп і збільшити їх світловидатність. На цей винахід учений одержав патент. Також їм була запатентована конструкція переносного шахтарського ліхтаря.

Вдосконалена І. Пулюєм лампа розжарювання

В 1884 році 39-річний доктор наук одружився на своїй студентці Катерині Стозітській. В цьому ж році міністерство освіти Австро-Угорської імперії запропонувало Івану Пулюю очолити створювану кафедру фізики Німецької політехнічного інституту в Празі. Пропозиція була прийнята і наступні тридцять років Іван Павлович Пулюй мешкав в Празі, працюючи в політехнічному інституті на різних посадах, у тому числі і як ректор. Наукова діяльність ученого-фізика мала і велике практичне значення. Величезний внесок він зробив в проектування і будівництво в Австро-Угорщині електростанцій на постійному струмі, а в Празі – першій в Європі електростанції на змінному струмі. Запропоновану їм конструкцію телефонних станцій і абонентних апаратів, зокрема, розподільних трансформаторів успішно застосували багато країн. Крім того, Пулюй очолював розробку схеми будівництва електричного трамвая в Празі. За ці досягнення, а також за успішне створення і керівництво кафедрою Іван Пулюй отримав звання Радника Двору і Рицарський Хрест від імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа. В період роботи в Празі Іваном Пулюєм були написані багато наукових праць: підручники з геометрії, електрики, науково-популярна книга “Непропаща сила”, монографія “Про тертя повітря і електричне свічення матерії”. Результати своїх дослідів з лампою Пулюя вчений опублікував в статті “Сяюча матерія і четвертий стан речовини”. Крім того, в 1890 – 1895 роках в декількох європейських часописах були опубліковані знімки, одержані Пулюєм під час експериментів з лампою: знімок миші, руки дочки вченого, під якою чітко була видна шпилька. 11 січня празька газета Воhеmiа публікує матеріал під назвою “Відкриття Рентгеном нових властивостей так званого катодного випромінювання”. В публікації повідомлялося про те, що експериментуючи з газорозрядним приладом, що має дуте алюмінієве дзеркальце (катод) і пластину розташовану під кутом 45 градусів до траєкторії руху катодного випромінювання,

Знімок миші, виконаний за допомогою лампи Пулюя

Рентген звернув увагу на свічення флуоресцентного екрану, розташованого поблизу трубки навіть тоді, коли вона була обгорнута непрозорим для видимого світла папером. Реагували на невидиме випромінювання і фотопластини. Тобто, Рентген з’ясував, що назовні з трубки виходять якісь промені, названі ним унаслідок відсутності у першовідкривача ясного уявлення про їх природу Х-променями. Газетна публікація у Воhеmiа посилалася на статтю Рентгена під назвою “Про новий тип випромінювання” опубліковану 28-го грудня 1895 року в журналі Вюрцбургського фізико-медичного товариства. В подальшому про цей день (11 січня 1896 року) неодноразово згадував син Івана Павловича Пулюя: “…Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: “Моя лампа! Моя лампа!…”. Незабаром, отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй із здивуванням побачив, що його давнішній знайомий Рентген жодним словом не згадав про нього. Він написав Рентгену лист з питанням, чи використовував він в своїх дослідженнях над Х-променями його лампу, але це питання з підтекстом (якщо використовував, то чому він не послався на Пулюя?) залишилося без відповіді. Через декілька днів після цього Іван Павлович Пулюй зробив доповідь про випромінювання в Празькій політехніці. Потім видав другу свою працю про Х- випромінювання “Про виникнення рентгенівського випромінювання його фотографічний ефект”, в якій глибоко проаналізував природу і механізм виникнення цього випромінювання. В своїй публікації Пулюй довів, що нове випромінювання утворюється в тих місцях твердих тіл, куди потрапляє катодне випромінювання. Цим він підтверджував вірність висновків Рентгена. Для удосконалення конструкцій апаратів, що генерують Х-випромінювання, стаття мала величезне значення. Проте ще більш важливим моментом було розуміння Пулюєм механізму виникнення випромінювання як мікроскопічного процесу, що відбувається внаслідок взаємодії вирваних з катода негативно заряджених частинок з молекулами або атомами речовин. В звітах Рентгена про це не сказано жодного слова. І це не випадково. Ось слова учня Рентгена академіка А.Ф. Іоффе: “Він надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню і слово “електрон” не повинне було промовлятися у Фізичному інституті Мюнхенського університету, яким він керував”. Альберт Ейнштейн, дізнавшись про історію з Х-променями сказав: “Не можу Вас нічим утішити: що відбулося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що і Ви вклали свою частинку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном – вся Європа”. Відповідь Пулюя була така: “Що повинне відбутися – відбудеться обов’язково, і те, що відбудеться, буде якнайкращим, тому що така воля Господня!” Як не було це важко, але Пулюй визнав першість за Рентгеном і не став заперечувати навіть тоді, коли Рентгену вручили Нобелівську премію. Рентген же, за свідченням вчених того часу, всіляко ухилявся від пояснення природи свого відкриття і навіть не виступив з передбаченою протоколом промовою, на церемонії вручення Нобелівської премії. Він стверджував, що відкриття Х-променів здійснив 8 листопада 1895 року, затримавшись в лабораторії після того, як пішли всі асистенти. Відкриття відбулося випадково, коли він звернув увагу, що після включення струму в катодній трубці, закритій з усіх боків щільним чорним папером, кристали платиноціаністого барія, що лежали поруч, почали світитися зеленуватим світлом.

Стаття Пулюя “Про виникнення рентгенівського випромінювання його фотографічний ефект”

Сам Рентген спочатку скептично ставився до можливості широкого вживання Х-променів в медицині. Знімки, отримані ним, були невиразними, а через значне розсіювання променів час експонування розтягувався до 40-50 хвилин. Окрім зображення кисті руки дружини Рентгена Берти і зображення зламаного передпліччя, відісланого 15 лютого 1896 р. “Британському медичному журналу”, знімків придатних для медичної діагностики Рентген не робив. В той же час Пулюй успішно розв’язав проблему концентрації променів в пучок і зміг скоротити час витримки до 2-5 секунд. Іван Павлович особисто зробив вперше в світовій практиці знімок скелета мертвонародженої дитини. Виконана ним серія знімків органів людини завдяки їх чіткості дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів, що не тільки підняло на радикально новий рівень хірургію, але і дозволило значно полегшити працю терапевтів. Вже в 1896 році в клініці Київського університету була проведена операція із залученням засобів променевої діагностики. По суті, Пулюй стояв біля витоків медичної рентгенографії, яку, можливо, слід було б назвати “пулюєграфією”. Паралельно з науковими дослідженнями, Іван Павлович Пулюй продовжував займатися культурною діяльністю. Разом з Пантелеймоном Кулішем і Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською Нового і Старого Завіту, виданих в 1903 році Британським біблійним товариством. Він активно підтримував відкриття українського університету в Львові і публікував статті, в підтримку української мови. На посаді професора І. П. Пулюй організував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Дотепер невідомо якими були стосунки Пулюя і Рентгена після 1896 року. Чи спілкувалися вони? За деякими джерелами всі особисті листи Івана Павловича після його смерті залишилося у його дочки Наталії, яка, опинившись в СРСР, безслідно зникла в сталінських таборах. Вільгельм Рентген в своєму заповіті розпорядився знищити всі свої записи, які стосувалися відкриття Х-променів, що і було зроблено. Серед учених-фізиків XIX століття, Пулюй користувався заслуженим авторитетом і визнанням, але чому наукова громадськість не “помітила” його відкриття, зробленого на 14 років раніше Рентгена – не зрозуміло. Деякі дослідники пояснюють цей факт тим, що Пулюй при описі в наукових публікаціях винайденої ним лампи неясно висловлював свої ідеї і використовував застарілу термінологію. Залишимо можливість підтвердити або спростувати цю тезу фахівцям. Праці Пулюя в оригіналі без особливих зусиль можна знайти в архівах Празького університету, крім того в багатьох європейських університетах збереглися підшивки наукових журналів тих часів, існують переклади його статей англійською і українською мовами.

Підтримка української культури

Хоча все своє доросле життя Пулюй жив і працював за кордоном, він не втрачав зв’язків з вітчизною і робив все, що міг, для допомоги своїм землякам. Ще навчаючись у гімназії Іван Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії й літератури та для піднесення національної свідомості народу. Будучи студентом Віденського університету, він розробляє українською мовою підручник геометрії, а після відомого Емського указу 1876 року публікує за кордоном статті на захист української мови. У 1867 році Іван Пулюй організував у Відні культурно-пропагандистське товариство «Січ», студентське земляцтво «Українська громада» та ін. Він постійно читав студентам-українцям лекції з різних предметів. За підтримки Пулюя було створено фонд підтримки незаможних студентів, який поповнювали австрійські вчені. Цікаво, що цей фонд проіснував до 1939 року — його зліквідували німці. Живучи за кордоном, Пулюй разом з галичанами боровся за створення у Львові українського університету. А останньою публікацією Івана Пулюя була книжка німецькою мовою «Україна та її міжнародне політичне значення» (1915). Тож не дивно, що ім’я вченого в Радянському Cоюзі замовчувалося, а після 1939 року опинилося під забороною. Тому дослідженням і вивченням спадщини вченого займалися тільки поза межами УРСР. Він активно підтримував відкриття українського університету у Львові і публікував статті на підтримку української мови. Будучи професором, І. П. Пулюй організував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Переклад біблії

Іван Пулюй близько причетний до ще однієї, дуже важливої загальнонаціональної справи — до українського перекладу Біблії. Яку відомо, цю велику справу започаткував і багато десятиліть виконував український діяч Пантелеймон Куліш (1819—1897) — письменник, історик, етнограф, критик, перекладач, який вірив, що «Біблія, Гомер і Шекспір» є трьома основними стовпами всесвітньої, а значить, — і української культури. Спочатку він перекладав Біблію з церковно-слав’янської, але пізніше з’ясувалося, що Святе Письмо обов’язково треба перекладати давніми мовами. Тож Куліш взявся за давньоєврейську мову, вивчив її й знову заново почав працювати над перекладом. І так трапилося, що, перебуваючи у Відні, Куліш познайомився з Іваном Пулюєм, який не тільки мав вищу релігійну освіту, а й досконало володів 15-ма мовами (як новими, так і старими). То ж не дивно, що Куліш запропонував, а Пулюй прийняв пропозицію — працювати над українською Біблією разом. Пізніше Іван Пулюй написав у спогадах: «Поділили ми роботу між собою так, що я перекладав із грецької, дбаючи більше про докладність, ніж про красу слова. Потім ми порівнювали цей переклад з церковнослов’янським, російським, польським, сербським, німецьким, латинським, англійським і французьким. Впевнивши себе таким чином у вірності нашого перекладу, я наважився покинути на якийсь час мої університетські науки і всі заробітки та увесь час віддати для спільної праці — українському перекладу Біблії». Творча співпраця двох шляхетних людей тривала понад двадцять років. Пізніше до роботи над перекладом Біблії долучився ще письменник Нечуй-Левицький. Дружина Куліша писала Пулюю: «Тяжко було б подумати, що мій чоловік бився 50 літ і слід його був би щез без Вашої підмоги великої!» Зрештою, переклад було закінчено. Стараннями Пулюя, британське «Біблійне товариство» підписало контракт, в якому говориться, що «Товариство» навічно купляє переклади Біблії Куліша і дозволяє їх друкувати. Друк тривав кілька років (до 1904 року), і виходу останніх книг Пантелеймон Куліш не діждався. (Цікаво ще відзначити, що під час Першої світової війни вчений закликав уряд Японії дозволяти українським полоненим користуватися щойно виданим тоді українським Псалтирем, проти чого протестував царський уряд.) У зв’язку з цією епохальною біблійною історією хотілося б звернути увагу читача на дві обставини, які яскраво характеризують як Куліша, так і Пулюя. По-перше, нагадаємо, що Пантелеймон Куліш був православним, а Іван Пулюй — греко-католиком. В ті часи (на превеликий жаль, часто також — у наші) стосунки між «схизматиками» (православними) та «уніатами» залишалися войовничо-ворожими, і про якісь ближчі зв’язки рідко йшлося. І ось вони дружньо, з повагою один до одного, протягом багатьох років разом перекладають Біблію. Але не тільки це. Куліш помер майже жебраком (все його майно згоріло, а гроші давно були витрачені на переклади), залишивши дружину Олександру Михайлівну без будь-яких джерел існування. І хто, ви думаєте, їй допоміг? Звичайно ж, Іван Пулюй — він підтримував «Ганну Барвінок» (літературний псевдонім) до самої її кончини. Насамкінець уривок із статті Івана Пулюя, де він відстоює право українців Російської імперії мати Біблію своєю рідною мовою. (Документ подаємо українською мовою Австро-Угорської імперії.) «В обороні українського слова» (1904) «До Головного Управленія по ділам печаті в Петербургу! Переклади св. Письма дозволені в Російській імперії на більше як 36 мовах. Вільно там навіть Монголам, Туркам, Татарам читати і проповідати слово Боже на своїй мові; вільно й Полякам і таким слов’янським народам, як Серби, Болгари та Чехи, що розсіяні по всій Імперії і становлять тільки малесенький процент російського населення. Не вільно тільки 25-мільйонному русько-українському народові, хоч він з московським ще й одновірний. Минуло вже 21 рік з часу того, як моє прошеніє шановному Управлєнію по ділам печаті щодо дозволу на Україні русько-українського перекладу Нового Завіту, було признане «не подлежащим удовлетворению». …Русько-український народ нічим не провинив перед царями і російською державою, та не тільки що нічим не завинив, сини його клали голови свої за царів і проливали кров неповинну. Бо хиба-ж мало прислужив ся руський нарід до потуги і слави Росії? За що- ж така тяжка кривда і кара на нього — той царський декрет 18 го травня 1876 року, котримспинено і затамовано всенародну просвіту і культурне життя на землі руській, а задекретоване рабство духовне і тілесне? Однак, одна правда й один тільки правий суд повинні бути для всіх народів Російської Імперії, як для народу московського, для Монголів і Татар, так і для Русинів-Українців …Нехай же настане ясний день, освітлений та огрітий сонцем правди і любові до ближнього. Нехай не гине нарід український рабом в темряві духовній; має ж і він право до культурного життя! Тому представлю шановному Управлению по ділам печати сим разом вже цілий русько-український переклад св. Письма Старого і Нового Завіту, виданий «Британським і закордонним Біблійним товариством» у Відні. Очікуючи, що у сучасних верховодів Росії буде розуміння великого діла, прошу дозволу, щоб можна було розширювати те видання Біблії на Україні. Предкладаю се прохання в надії, що після двадцяти років (з 1876) в Росії обставини і люди змінились. Надіюсь, що тепер це прошеніє — не моє тільки, але й мільйонів русько- українського народу — не буде даремне. Се прошеніє роблю з власної волі, а не з ініціативи «Британського і закордонного Біблійного товариства», роблю його в імені мільйонів українського народу. Прага, 20-го січня 1904. Проф. д-р Пулюй.»

Помер Іван Пулюй — видатний вчений, громадсько-культурний діяч України і дуже хороша людина 31 січня 1918 року в Празі, де i похований. Помер вчений через дев’ять днів після проголошення незалежності України, 31 січня 1918 року. Перед порогом у світ небуття вчений заповідав перевезти його останки до рідної землі. Принаймні по смерті хотів бути поруч iз батьками, у своїй рідній Україні.

Syla.news

Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

17-й Всеукраїнський юнацький турнір із легкої атлетики пам’яті Ярослава Тягнибока відбудеться у Львові

Як повідомляє “Інформагенство МедіаСтар”, 11 березня 2017 року, у Львові відбудеться 17-й Всеукраїнський юнацький турнір із легкої атлетики пам’яти Ярослава Тягнибока та відкритої першости Львівської обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос”. Змагання прийматиме легкоатлетичний манеж спорткомплексу СКА ЗОК (вул. Клепарівська, 39).

Юнацький турнір із легкої атлетики ВФСТ “Колос” пам’яти Ярослава Тягнибока проводиться з метою популяризації та розвитку легкої атлетики, підвищення рівня фізичного гарту дітей, покращення навчально-тренувального процесу відділень легкої атлетики спортивних шкіл та підвищення спортивної майстерности. Гасло змагань: “Хто ти, майбутній Олімпієць?”.

Змагатимуться за першість у таких дисциплінах з легкої атлетики: стрибки у висоту (жінки та дівчата); спортивна ходьба 2000 м (дівчата) та 3000 м (жінки), 3000 м (юнаки та чоловіки); штовхання ядра (чоловіки та юнаки); штовхання ядра (жінки та дівчата); стрибки в довжину (жінки та дівчата); біг 400 м (жінки); біг 60 м (жінки та дівчата); біг 60 м (чоловіки та юнаки); біг 400 м (чоловіки); фінали біг 60 м (жінки та дівчат); фінали біг 60 м (чоловіки та юнаки); біг 800 м (дівчата); стрибки у довжину (чоловіки та юнаки); стрибки у висоту (чоловіки та юнаки); біг 800 м (чоловіки та юнаки); біг 200 м (жінки та дівчата); біг 200 м (чоловіки та юнаки).

Участь у змаганнях візьмуть атлети з Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської та Хмельницької областей.

Початок змагань ‒ о 10:00. Парад-нагородження відбудеться о 14:00.

Syla.news

/ In НОВИНИ / By syla.news / Коментарі Вимкнено до 17-й Всеукраїнський юнацький турнір із легкої атлетики пам’яті Ярослава Тягнибока відбудеться у Львові
Львів попрощається з Василем Отковичем у суботу | Syla.news

Львівська мерія затвердила першу чергу будівництва індустріального парку

У п’ятницю, 10 березня, виконавчий комітет Львівської міськради затвердив містобудівні умови і обмеження для будівництва першої черги індустріального парку у промисловій зоні Рясне-2 на вул. Шевченка.

ТзОВ «СіТіПарк Львів» здійснюватиме будівництво складського приміщення з вбудованим двоповерховим адміністративним комплексом на ділянці 2,7 га. На об’єкті заплановано облаштувати стоянку на 58 паркомісць, там буде працювати 25 людей. Площа забудови – понад 14 тис. м2.

«СіТіПарк Львів» має розробити проект благоустрою території, сертифікат на виконання робіт та звернутись у ДАБІ для реєстрації дозволу на початок виконання будівельних робіт. Додамо, що загальна площа індустріально парку у Рясне-2 становитиме понад 23 га. Інвестор планує вкласти у будівництво майже 50 млн євро і розмістити там приміщення для роботи 20-30 компаній. Це сприятиме створенню понад 3 тис. нових робочих місць.

Нагадаємо, що у листопаді працівники генпрокуратури провели обшуки у Львівській мерії. У Генпрокуратурі підозрюють, що чиновники мерії завдали серйозних збитків міському бюджету, продавши земельну ділянку для будівництва індустріального парку за 52 млн грн, хоча ринкова ціна цієї ділянки ставить 140 млн грн.

З посиланням на http://zaxid.net

Syla.news

/ In НОВИНИ / By syla.news / Коментарі Вимкнено до Львівська мерія затвердила першу чергу будівництва індустріального парку