Лібералізм, популізм та консервативний поворот. Чому ідеологія реформаторів не популярна в Україні

Лібералізм – він за реформи, за ринкову економіку та добрі зарплати. Теоретично – це мало би подобатися українцям. Але соціологія доводить протилежне – ліберальні політичні партії мають майже нульові рейтинги. 

А ще українці проти продажу землі, ще з часів СРСР думають, що лібералізм – західне зло і прихильні до консервативного повороту, хоча по-суті  – нам то нікуди й повертатися. 

Отже, з’ясовуємо, чому лібералізм не має прихильності в нашій країні. 

Розрив демократії 

Ще зовсім недавно лібералізм у своїй неоліберальній інтерпретації виступав як основна організуюча доктрина в усьому світі. З нею навіть деякі політологи, такі як Френсіс Фукуяма пов’язували так званий кінець історії людства, яке досягло нібито фінальної стадії свого історичного розвитку. Однак сьогодні ліберальні політичні партії втрачають популярність. В Україні жодна з таких сил не може подолати 5% бар’єр та пройти до парламенту. Чому у ліберальних партій низький рейтинг та яку роль тут грає так званий консервативний поворот – міркуємо з політичними експертами та журналістами. 

Френсіс Фукуяма
Френсіс Фукуяма

Головна причина цього в тому, що між ліберальною державно політичною елітою і широкими демократичними колами населення виник розрив, який охрестили дефіцитом демократії, вважає Геннадій Шкляревський, кандидат історичних наук, викладач Bard College, США:

 – Саме недовіру демократичних кіл населення до ліберально-демократичної верхівки викликало цей розрив. Широкі верстви населення не вірять в те, що ця верхівка може вирішити проблеми, які стоять перед суспільством: це перш за все проблема забезпечення розвитку, так як саме з цією проблемою пов’язані й інші проблеми – проблеми навколишнього середовища, міграційні проблеми, і проблеми світового порядку.

Результатами цього розриву є і Брексит у Великобританії, і прихід до влади Трампа в США, і нещодавно перемоги популісьткої партії в Італії.

Зміни ліберально-демократичної доктрини поки немає і населення все більше починає довірять різного роду популістським партіям. Більшість партій, які лідирують в рейтингах України, такого ж типу. Їх очолюють люди, які мають популярність і маніпулюють популярними гаслами.

Це явище характерне не тільки для України, – говорить Шкляревський. 

Консервативний поворот

І дійсно, занепад ліберальних партій – світова тенденція, адже у Європі та США набирає популярності так званий “консервативний поворот” – повернення до політичних цінностей минулого.

Нещодавно, відомий журналіст Павло Казарін під час лекції у Львові розмірковував про ідеї «консервативного повороту», які допомогли Дональду Трампу перемогти на виборах у США, пояснював, що ідеал у своєму минулому шукає Польща та Угорщина та нагадав, що в України немає свого «золотого віку». Сьогодні світ змінюється з такою швидкістю, з якою ще ніколи не змінювався. Це можна побачити навіть по фотографіям. Покоління 70-хх, 80-хх та 90-хх ще пам’ятає еру чорно-білих дитячих світлин, перехід на кольорові, а от люди, які народилися у 2000-хх, фактично не застали таких фото – вони одразу отримали епоху цифрових зображень. Павло Казарін вважає, що швидкість суспільних змін тільки збільшуватиметься. Бо сьогодні ми говоримо про ЛГБТ, одностатеві шлюби, частина людей вважає це аморальним та неетичним, але через 20 років повістка дня зміниться. Ми говоритимемо про роботів, електронні чіпи, бо неможливе – можливо, як показує практика.

Дискусії про швидкість змін ведуться в Європі з другої половини ХХ століття. У США, Британії, Франції знаходилися політики та великі групи їх прихильників, які говорили: «Сьогодні – це недосконале завтра», а тому потрібно робити реформи, розвивати технології та йти вперед.

Однак, 10 років тому у Європі зародилося нове гасло: «Сьогодні – це зіпсоване вчора». Саме під таким лозунгом Дональд Трамп виграв вибори у Америці, бо він казав: «Зробимо Америку могутньою знову». Тобто, потрібно повертатися до ідеалізованого минулого, робити «консервативний поворот».

У такий спосіб змінюється риторика наших сусідів – Польщі та Угорщини. Ультраправі Франції та Австрії з цими гаслами завойовують прихильників, перемагають на виборах до парламенту.

А от ситуація України певною мірою унікальна, бо у нас немає ідеального минулого, свого «золотого віку». Ми не маємо куди повертатися.
Якщо прослідкувати за динамікою парламентських виборів протягом усього періоду незалежності, то ми бачимо, що ліберальні партії ніколи не набирали рейтингів. На думку Ігоря Лубківського, це пов’язано з пост-радянським політичним світоглядом, адже у СРСР ліберальні сили вважали злом, який хоче розвалити комунізм:

 – Партії, що сповідують ліберальні ідеології, в нас традиційно ніколи нічого не набирають. До певної міри можна припустити, що це – спадщина радянської доби, бо лібералізм в нас асоціюється з “агресивною личиною світового імперіалізму”. Але, швидше за все, навпаки – це свідчить якраз про те, що наше суспільство все-таки є достатньо здоровим. Тому, якщо націоналісти в нас традиційно ніколи не набирають значного відсотка голосів (за винятком хіба що 2012-го року, коли це дійсно життєво було необхідним – мати в парламенті саме таку партію, як “Свобода”), то їхня  антитеза – ліберали – теж не користуються особливою популярністю. Тобто все-таки нам якось вдається уникати явних крайнощів. І це добре, особливо в умовах війни і постійних намагань наших чи то східних, а чи навіть західних, сусідів перетягнути нас на ту чи іншу сторону, – говорить Лубківський. 

Українські ліберали

Серед ліберальних партій України найбільш популярною за рейтингами є “Демократичний Альянс”. Один з її діячів – депутат ВРУ Сергій Лещенко.

Сергій Лещенко
Сергій Лещенко

У одному  інтерв’ю з автором цього матеріалу, Лещенко підмітив, що  зараз у парламенті 6 партій, з них  5 на його думку –  це просто штучні проекти, які не існували до моменту останніх виборів:

 – Юлія Тимошенко гідна поваги, бо вона створила політичний проект, якому майже 20 років. Але ця партія не є ідейно близькою до моїх поглядів, і до поглядів «Демократичного Альянсу».

Подивіться на «фронтменів» «Народного фронту». Мартиненко з Пашинським могли би бути в «БПП», і нічого би не помінялося. «Радикальна партія» – штучний проект лідерського типу. «Опоблок» – перейменована «Партія регіонів». «Самопоміч» – консервативна партія, і я сподіваюся, що вони матимуть своє майбутнє. «Демократичний Альянс» – ліберальна партія. Впевнений, що Україні не вистачає лібералізму. А  він потрібен,  бо  дає відповіді на сучасні виклики для країни, – заявив Лещенко. 

Ще одна з причин, по якій ліберальна ідеологія не є популярною – тема ринку продажу землі. Українці не підтримують ідею, що земля має стати товаром, а для лібералів – це одна з головних ідей.

– Я вважаю, що земля має бути товаром. Чому у вас є право розпоряджатися своєю квартирою, але ви не можете розпоряджатися своєю землею? «Батьківщина» підтримує мораторій на продаж землі.

Я вважаю, що мають бути справедливі тарифи, і щоби у цій сфері не виникало корупційних схем. Вони ж вважають, що питання корупції – другорядне, – сказав Лещенко. 

Лібералізм стоїть на захисті  на захисті малого та середнього бізнесу, середнього класу – бо це є основа суспільства, головна опора демократії. Ці політичні теорії давно доведені на прикладі провідних країн світу.

 – Це як у Китаї, коли з’явився середній клас, і він тепер не може жити в умовах політичної гегемонії комунізму. Так же і в Україні – нам потрібен середній клас, і він повинен бути авангардом суспільства, – говорить Лещенко. 

Тому реформи української влади – певною мірою є ліберальними. Syla.news раніше писала, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі створює  Офіс розвитку малого і середнього підприємництва. Це буде консультативно-дорадчий орган при Міністерстві. Ним керуватиме Максим Нефьодов – заступник міністра, відповідальний за формування та реалізацію державної політики в сфері розвитку підприємництва.  Офіс аналізуватиме потреби бізнесу, створить інформаційний ресурс для малих і середніх підприємців та допоможе ФОП-ам співпрацювати з міською та обласною владою.

Роман Коржик, Syla.news

179 огляди

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.