Сценаристка Аксинія Куріна розповіла, чому українські режисери часто екранізують літературні твори

Режисерка, сценаристка та кінознавець Аксинія Куріна розповіла ІА ZIK про масове та авторське кіно в Україні, про те,де режисери беруть сюжети для сценаріїв і що потрібно зараз українському кіноринку та пояснила, чому режисери вибирають до екранізації літературний матеріал.

На її думку, наші режисери не завжди розуміють чим відрізняється книга від екранізації.

 – Тому що це вже готовий твір. Як у випадку, наприклад, із «Ворошиловградом» Жадана – твір вже популярний. Сергій Жадан – один із найбільш відомих українських письменників, у нього багато прихильників. Це абсолютно природний процес, коли люди беруться за екранізацію тих чи інших книг. Просто режисери інколи не дуже добре розуміють, чим відрізняється літературний твір від його екранізації. Адаптація літературних творів – це окрема спеціалізація в професії. Чесно кажучи, я часто чую фразу «немає сценаріїв, немає сценаріїв», але я не розумію, про що йде мова. Тому що, наприклад, існує конкурс «Коронація слова», який об’єднує літературу і кіно. Існує він вже не перший рік. Серед призерів є дуже цікаві автори, є сценарії. У мене є підозра, що продюсери та їх редактори просто не читають цих сценаріїв, не стежать за цим.

Вона також сказала, що ми живемо в країні, яка перебуває серед лідерів піратських переглядів. У мене, знову ж таки, немає статистики перед очима. Якби ми подивились хоча б приблизно, скільки українців відвідує стрімінгові платформи, файлообмінні сайти і порівняли б із результатом відвідуваності кінотеатрів України, у нас була б картина. А так ми можемо, базуючись на різних джерелах, приблизно розуміти, що у нас не дотримуються законодавства із захисту інтелектуальної власності. Тому у нас люди активно переглядають усе, що є в мережі. Якщо ми говоримо про пропозиції в кінотеатрах чи щодо бокс-офісі за минулий рік, то є певні лідери прокату. Звісно, це і голлівудські фільми, тому що в нас є компанія-монополіст, яка займає 80% ринку і має права від провідних голлівудських виробників. І вона дуже активно розміщає ці фільми в кінотеатрах. А є інший сегмент, в якому є і українське кіно, і європейське, і російське кіно і все решта – так зване фестивальне кіно. Але воно в процентному відношенні мізерне, бо наші кінотеатри, на жаль, спрямовані виключно на те, щоб займатись дистрибуцією голлівудського кіно. Я не проти, але погано, коли так мало залишається для всього іншого.

Якщо говорити про українське кіно, то минулого року воно було більш помітне в прокаті, завдяки декільком жанровим фільмам. Це особливість минулого року, бо давно такого не було, адже українське кіно рідко потрапляє у прокат і українські глядачі рідко звертають на нього увагу. Як правило, це авторське або документальне кіно в обмеженому прокаті. А минулого року і «Кіборги» були в широкому прокаті, і «Дзідзьо», і «Сторожова застава». Це фільми, які, порівняно із минулими роками, пройшли помітно, і зібрали певний бокс-офіс. Продюсер «Дзідзьо» стверджує, що не лише окупив фільм, а й заробив на ньому. Ми не можемо це підтвердити, а лише повірити на слово.

Повна версія інтерв’ю – тут. 

 

14 огляди

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.