У Львові показали унікальну виставку невідомих до цього часу робіт Зеновія Флінти

Небачені досі маски, в яких закодований протест проти «радянщини» ‒ таку інтригуючу виставку в пам’ять про Зеновія Флінту, художника та кераміста, влаштувала його донька. Адже цьогоріч вже тридцять років, як митця немає на світі. На експозиції «Сліди часу» виставили доробки 1960-80 років, періоду, коли все українське утискалося.

Про це пише Zaxid.net.

«На виставці ми показали цілу групу декоративних масок ‒ це є прихований вертеп. Це ми вже згодом, коли можна було, їх поназивали «Чортик», «Жид», «Коза». Самі знаєте, як то було: ніхто не міг ці речі називати своїми іменами», ‒ розповіла донька митця Ірина Данилів-Флінта.

Цю творчість, певні мистецтвознавці, однозначно можна віднести до «ціннісної опозиції», яку започаткував ще Карло Звіринський, вчитель Зеновія Флінти. Він зашифровував у живописі своє висміювання Радянського Союзу, з його знеціненням людини. Так і Флінта: у, здавалося б, звичайних декоративних речах насправді показував глибину свого духу і тогочасної української інтелігенції, шістдесятників.

«Митець створив декоративні керамічні пласти з раками, рибками, пташками.. І ці роботи зроблені на початку 1970-их років. Якщо подивимося на те, що тоді робилося в культурі Союзу, то це був такий тріумф матеріалістичної утопії: полетів в космос корабель, будується купа заводів, у Львові запустили мотоцикл ‒ ніби така ілюзія влаштованості.. Тоді в інтелектуалів, на противагу, виникає потреба опонувати цій культурі», ‒ пояснив мистецтвознавець Богдан Мисюга.

Всі експоновані роботи ‒ з родинної збірки. Деякі з них не «виходили в світ» понад півстоліття або взагалі не виставлялися. Митець працював над ними в час, коли викладав композицію та кераміку в теперішній Львівській академії мистецтв. Тоді, власне, він менше «живописив» ‒ займався керамікою.

«Ось є живопис, в якому хтось собі відчитує Хресну дорогу. Бо ми на ній бачимо особу, яка підняла руки, а поруч ‒ статичні постаті, які спостерігають. Це може бути і «Вінчання вінком», і «Суд в Каяфи». Бо і Флінта, і Звіринський, які проходили через це сито кагебістського допиту, або пояснення «чому я не ідіот», ‒ це теж своєрідний «Суд Каяфи», ‒ додав Богдан Мисюга.

Розшифрувати роботи Зеновія Флінти можна у галереї «Veles» до 9 травня.

Syla.news

268 огляди

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.