Світ належить українцям: Степан Бандера

“Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав!”…

Постать Бандери впродовж багатьох років не сходить з вуст як українців, так і людей поза межами нашої Батьківщини. Борець за свободу та незалежність України, одна із головних постатей сучасної історії українського становлення.  В чому ж полягає причина такої зацікавленості до нього?

З дитячих років в своєму рідному селі Старий Угрин, що на Івано-Франківщині, хлопець ріс в атмосфері українського патріотизму та національно-культурних надбань цього краю. Батько його був послом до парламенту Західно-Української Народної Республіки та брав активну участь у політичному житті.

Саме це оточення почало формувати ідеї та переконання, ще на той час, молодого Степана. На хвилі цього всього він вступає у молодіжну організацію Пласт, яка ще більше поглибила його любов до України.

Інтелектуальний та фізичний розвиток були пріоритетами для молодого Бандери, адже справжній націоналіст, в його розумінні, повинен бути готовий до всього. Готовність взяти до рук збою і силоміць відстоювати свої переконання або словесно  та аргументовано довести правоту ідей українського націоналізму – такі засади він поділяв.

У 1932 році він став помітною особою в ОУН і почав виводити її на кращий рівень. Бачучи, що мирне протистояння не дає бажаних результатів, – починає силові акції проти польської та радянської сторін. Резонансною справою було вбивство міністра внутрішніх справ Польщі, під командуванням якого відбувались криваві акції умиротворення українського населення. Польське керівництво було вкрай обурене такими діями і вирішило, що потрібно тиснути на населення із ще більшою силою.

Як і всіх борців за українську незалежність, Степана Бандеру спіткала важка доля. Його посадили в тюрму на довічне ув’язнення. Проте, через рік йому вдалося втекти та продовжити свою боротьбу.

З новою силою та наснагою він повернувся до своєї діяльності. Часто можна почути від російської сторони, що Бандера співпрацював із нацистською Німеччиною, проте це абсолютно не так.

Німеччина не бажала, щоб Україна була суверенною державою, але в Степана Андрійовича на це були дещо погляди.  Так 20 червня 1941 року рішенням проводу організації було проголошено відновлення Української Держави у Львові. Такими діями вони поставили керівництво третього рейху перед фактом, проте А. Гітлеру це не сподобалось і він віддав наказ ліквідувати усіх причетних до цього. Після цього знову була в’язниця та важкі роки протистоянь.

По завершенні війни етнічні меншини прагнули до самоідентифікації та здобуття незалежності. Радянський Союз з різних куточків своєї території протистояв цим спалахам національного піднесення. Україна вважалася найважчою у плані стримання антирадянських рухів, саме тому було прийняте рішення максимально протидіяти усім лідерам, які могли об’єднати український народ.

Степан Бандера був надзвичайно небезпечною людиною для московської влади і тому Хрущов та Шелепін прийняли рішення  вбити його. Виконавцем цього став агент КДБ та уродженець Західної України, який здійснив задумане 15 жовтня 1959 року.

Постать Бандери є національним надбанням, який надихає багатьох продовжувати його справу та боротьбу. Але в той же час сусідні країни спекулюють фактами та намагаються усіма способами показати його у вигляді безжального вбивці та звичайнісінького злодія.

20 січня 2010 року «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющенко присвоїв С.Бандері звання Герой України з удостоєнням ордена Держави(посмертно).

На даний час у світі діють 6 музеїв Степана Бандери, у ряді міст України щороку 1 січня проводиться смолоскипна хода на честь Дня нарождення С. Бандери, а також у багатьох фільмах, книгах та піснях згадується його ім’я.

Syla.news

387 огляди

Copyright © 2018 syla.news. Згідно статті 26 Закону України "Про інформаційні агентства" право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України.