Підсумки минулого тижня

Підсумки минулого тижня

Протести в Україні та їх мета, зміна виборчого законодавства, антикорупційні суди, медична реформа та інше… Політик, засновник благодійного фонду та лідер партії “Сила людей”, Віталій Ковтун підбив підсумки тижня, який минув.

Протести як відволікаючий маневр

Напруга в суспільстві зростає, водночас протести, які розпочались під стінами ВР, мають політичний характер, а артикуляція вимог вузькоекспертна і їх суспільство не до кінця розуміє. Суспільству зрозумілі були б соціальні вимоги, а не ті, які мають політичний підтекст. Тому масових протестів не варто очікувати. Проте сам факт протестів нагадує владі про те, що думку суспільства слід враховувати. А от те, що їх під стінами ВР очолили люди із сумнівною репутацією – це біда. Влада в цьому плані переграла повністю опозицію, підготувавшись до цих протестів, а також дуже грамотно себе повела з точки зору забезпечення правопорядку, показавши свій вплив та контрольованість ситуації. А опозиція, яка хотіла це звести до масових протестів та гарячої фази політичної боротьби, програла в цьому плані. Тому що на авансцену вийшли люди, до яких суспільство не має довіри. І на жаль, так виглядає, що й до всієї політичної системи в суспільстві теж немає довіри. Хоча в цьому є і позитив – велика нагода не зачаровуватися лідерами та різними політичними силами, а мислити категоріями вимог.

Неозброєним оком видно високий рівень фінансування цих протестів. Чому протести, які стосуються невиконання коаліційної угоди, з’являються наприкінці каденції. Чому будучи коаліцією, маючи для цього всі інструменти, не було змінене виборче законодавство, не були прийняті закони про обмеження депутатської недоторканості та імпічмент президента. А зараз ці вимоги виглядають цинічно та неправдоподібно. І тому немає і не буде в суспільстві довіри ні до влади, ні до так званих опозиціонерів. Виглядають такі протести штучно. Українцям потрібне бачення, терміни, план, розуміння того, які саме будуть проведені глибокі економічні реформи. Натомість жодного конструктивного економічного рішення цією владою не прийнято, натомість поведінка дуже грамотна з точки зору самопіару та роботи з виборцями. Тому я критично ставлюся до цих протестів, вони хіба що інструмент для відволікання уваги суспільства від падіння соціальних стандартів, а також від того, що маємо абсолютно неефективні та зруйновані галузі: освіту, медицину та економіку.

Зміна виборчого законодавства в коаліційній угоді після революції Гідності. 

Цю угоду підписували п’ять фракцій (в тому числі Самопоміч та Батьківщина) і декларували зміну виборчої системи. Проте каденція завершується і ми знову стаємо на ті самі граблі. Напередодні виборів заговорили про зміну правил гри. Я наголошу: не на початку каденції, а наприкінці! Жодна із п’яти парламентських фракцій не дотрималась своїх обіцянок та зобов’язань. А сьогодні вони кричать та апелюють до зміни виборчого законодавства.

Виборче законодавство потрібно міняти в принципі, аби не піднімати це питання щоразу перед черговими виборами, намагаючись змінити правила гри вже для тих, хто прийде до влади на наступну каденцію. Тому зміни потрібні один раз і назавжди. Треба розуміти, що виборчий закон може бути поганий чи не ефективний, його можуть критикувати, але важливо, щоб правила гри не змінювали під кожні вибори, тоді є певна передбачуваність політичного процесу, і гравці готуються до цього. Особливо це стосується малих партій. Адже великі однаково під себе будуть формувати правила, та й вони здатні швидко адаптуватися до нової виборчої системи, на відміну від маленьких партій. А постійна зміна правил гри дестабілізує та унеможливлює соціальні ліфти з тим, щоб в політикумі з’являлись нові партії, молоді політичні сили, в яких немає великих ресурсів і олігархічних грошей.

Антикорупційні суди

Ми знову робимо ту саму помилку, коли намагаємось створити додаткову обгортку, не міняючи суть проблеми. Насправді антикорупційний суд, як окрема одиниця, не змінить усю систему правосуддя. Так, він може з’явитись, як наслідок тиску міжнародних партнерів та наших громадських організацій, які борються з корупцією. Але боротьба з корупцією в тому вигляді, в якому зараз пропонується, створюючи НАБУ, САП чи антикорупційний суд, не вирішуватиме проблем в корені, на жаль. Тому що ця проблема має соціальний і суспільний чинник в основі. Потрібно змінювати всю систему правосуддя.

Водночас те, що це питання обговорюється і відбувається певний тиск з боку суспільства, змушує уряд працювати в тому напрямку, щоб розв’язати цю проблему. Але потрібно розуміти, що навіть коли буде створений антикорупційний суд, це не означатиме, що все повністю зміниться і політичну корупцію вдасться подолати. Проте це буде першим каменем на шляху до зміни усієї системи. Хотілось би, щоб так було…

Зняття депутатської недоторканності

Знову ж таки системне питання. І якщо його вирішувати без прив’язки до закону про імпічмент, то сам закон про зняття депутатської недоторканності насправді популістичний і може зруйнувати баланси влади. В нас насправді парламентсько-президентська республіка, і парламент без депутатського імунітету може стати заручником виконавчої влади. Водночас сама парламентська культура, вульгарність поведінки деяких наших депутатів якраз і роблять сприятливий фон для такого важливого юридичного рішення, як зняття депутатської недоторканності. Звісно, суспільство позитивно реагує на такі вимоги, які є досить популістичні.

Медична реформа

ВР схвалила медичну реформу, але це лише маленький крок вперед. Недостатньо ухвалити закон, потрібно ще забезпечити його реалізацію. А це означає, що під кожну реформу потрібно формувати бюджет. Якщо є ресурс на цей бюджет, тоді ця реформа може відбутися. Якщо ресурсу нема, то реформа зависне надовго, а це ще гірше. Перехід від старого до нового – це такий собі деструктивний період. Адже інституція, яка ще не до кінця побудована, не зможе виконувати якісно свої функції. Наразі я не бачу джерел надходження для бюджетування і впровадження медичної реформи.

Веду до того, що кожна реформа має дві складові: змістовну частину і певну обгортку. З точки зору обгортки, ця реформа вже перезріла. А щодо змістовної частини – то реформуючи медицину, потрібно надавати гарантії, якщо їх нема, то все скочується до популізму. Незахищені соціальні верстви населення залишаються ні з чим, тому що безкоштовна медицина, яка існувала з часів Радянського Союзу, все ж таки надавала якусь допомогу. Натомість сьогодні в мене нема оптимістичного бачення, адже під реформу ресурсів не закладено.

Віталій Ковтун для Syla.news

Схожі новини